Перейти до вмісту

Україньскый язык

Матеріал з Вікіпедія
Україньскый язык
українська мова
Говорить ся ним в Україна, Словеньско, Чесько, Польско, США, Канада, Бразілія, Нїмецько, Узбекістан, Росія, Молдова, Білорусь
Цалково говорцїв ~ 35 000 000[1]
Языкова родина Індоевропска
Офіціалный статус
Урядный язык в  Україна
 Молдова:
 ПМР
Реґулованый Націонална академія наук Україны
Языковы коды
ISO 639-1 uk
ISO 639-2 ukr
ISO 639-3 ukr

Украї́ньскый язы́к (укр. українська мова, [ukrɑ'jınʲsʲkɑ 'mɔβɑ]) — є выходославяньскый язык, котрым говорять Українцї і іншы народы Европы. Україньскый язык входить в Індоевропску языкову родину, приналежный до Славяньской языковой ґрупы, має властный ISO 639-1, ISO 639-2, ISO 639-3 код.

Чісло родженых говорцїв Українцїв є приближно 45 міліонів людей на цілім світї, котры ся бісїдують передовшыткым в Українї, Білорусї, Польску, Росії, Словеньску, Молдові тай в іншых країнах.

Ґеоґрафічне розложіня

[едітовати | едітовати жрідло]

Україньскым языком говорят у Холмщині, Брестщині, Ґалычына, Волыні, Поліссю, Подӯллі, Придністровьёви, Бесарабії, Наддніпрящині, Стародубщині, Тавриї, Приазовлёви, Донщині, Кубани, Січославщині, Запорӯжжю, Буковині, Сіверщині, Слобожанщині, Донбасови.

Україньскый язык

Екстерны одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. [1]. англ.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.