Славяньскы назвы місяцїв

Діалект: пряшівскый

Славяньскы назвы місяцїв суть назвы місяцїв в рочнім ціклї в славяньскых языках.

В многых славяньскых языках мають назвы місяцїв славяньске походжіня. Меджі тыма назвами в розлічных языках єднак не екзістує єднозначна згода; даколи ся в розлічных языках славяньскых народів одрізняють ай о єден місяць. Білоруськый, польскый, україньскый, чеськый і хорватьскый штандарт сербохорватьского языка поужывать назвы (причім в польскім языку ся про марец і май поужывають латиньскы назвы). Вышнёлужіцькый язык має свою властну (одлишну од цїлославяньской) сістему назв місяцїв, але переважать в нём поужываня латиньскых назв. Офіціално ся славяньскы нахвы місяцїв не поужывають в булгарьскім, македоньскім, російскім, словеньскім а в сербскім штандартї сербохорватьского языка — в тых языках ся поужывають назвы місяцїв перевзяты з латиньского языка. В словіньскім языку екзістують обидві сістемы, латиньска і славяньска, котры екзістують паралелно. В литовскім языку ся заховали балтіцькы назвы місяцїв, котры часточно одповідають славяньскым, што уможнює предпокладати, же часть тых назв походить іщі з часів балтіцько-славяньского зъєдинїня. Дакотры з литовскых назв были перевзяты, калькованы в 8.–15. сторочах з руського языка (урядного языка у Великім литовскім князївстві і Польскім кралёвстві на землях Руси).

Місяцї яри

Сушец/сухой

Малоснїжный місяць

Марец: словін. sušec, булг. сух
Януар: лит. sausis

Березень

Час напышнявіня пучків на березах

Цветень/кветень

Час квітнутя

Апріль: укр. квітень, пол. kwiecień
Май: чес. květen

Травень

Час росту травы

Май: словін. veliki traven, укр. травень, білор. травень, булг. тръвен
Апріль: словін. mali traven, хорв. travanj, макед. тревен

Остатнї

білор. сакавік „марец“ — час, кедь ся в стромах ціркулує мязь
білор. красавік „апріль“ — час квітнутя

Місяцї лїта

Червень

Подля єдной з верзій тот місяць дістав назву подля черваків (кошеніла, котрой ларвы ся в тім часї обявують, од чого походить рос. слово „червонный“ – „красный“), з котрых ся вырабляла червена фарба; подля іншой верзії іде о ларвы пчол; подля третёй верзії – прото, же в тім часї ся обявують червены бобулї і квіты.

За єднов з верзій, тот місяць одержав назву од черваків, з котрых робили червену фарбу; по другой верзії, суть ларвы пчол; по третїй верзії — із-за того, што в точас появлёвати ся червены ягоды и квіты.

Юн: чес. červen, булг. червеник, укр. червень, білор. чэрвень, пол. czerwiec
Юл: чес. červenec, булг. чръвенъ

Липень

Час квітнутя липы

Юл: укр. липень, білор. ліпень, пол. lipiec, лит. liepa
Юн: хорв. lipanj

Назва, повязаны с жатвой

Серпень (тыж жнівень, жнівец, житар) — час жатвы.

Авґуст: словін. mali srpan, укр. серпень, пол. sierpień, чес. srpen, білор. жнівень, верхнелуж. žnjenc, макед. жетвар?, лит. rugpjūtis (rugis „жыто“ + pjūtis „жатва“)
Юл: словін. veliki srpan, булг. сърпен, хорв. srpanj
Юн: макед. житар
?: булг. жетар

Зарев

Септембер: чес. září
Авґуст: булг. зарев

Остатнї

булг. изок „юн“ — місяць кобылок
хорв. kolovoz „авґуст“

Місяцї восени

Вересень

Час квітнутя вересу

Септембер: укр. вересень, білор. верасень, пол. wrzesień

Рюен

Октобер: чес. říjen, булг. руен, руй
Септембер: рос. рюень, серб.-хорв. rujan

Листопад

Час листопада:

Новембер: укр. листопад, білор. лістапад, пол. listopad, чес. listopad, словін. listopad, лит. lapkritis (< lapas „лист“ + kristi „падати“)
Октобер: хорв. listopad, булг. листопад, макед. листопад

Остатнї

Збераня грозна

макед. гроздобер „септембер“, словін. vinotok „октобер“

Жовта фарба листів

укр. жовтень „октобер“

Оброблїня овса/лену/коноплї

білор. кастрычнік „октобер“ (од назвы паздїря^[1] (білорус. кастра) — продукту оброблїня лену, коноплї і под.)
пол. październik „октобер“ (од пол. paździerze — тыж)
лит. spalis „октобер“ (spalis з тым істым значінём)

Місяцї зимы

Грудень

Децембер: укр. грудень, пол. grudzień, словін. gruden, лит. gruodis (gruodas „земля, стугнута до грудок“)
Новембер: булг. груден

Снежник

Місяць снїгу

Децембер: білор. снежань, макед. снежник

Просинец

Децембер: чес. prosinec, хорв. prosinac
Януар: словін. prosinec, булг. просинец

Сечень

Час рубаня

Януар: укр. січень, пол. styczeń, хорв. sječanj
Фебруар: словін. svečan, булг. сечко, макед. сечко

Лютень/лютый

Фебруар: укр. лютий, білор. люты, пол. luty

Студень

Тота назва ся находить мімо цїлковой сістемы упорядкованя

Януар: білор. студзень
Новембер: хорв. studeni, макед. студен

Праславяньска сістема

В. Шаур так реконштруує праславяньскы назвы дванадцятёх місяцїв, причім ся предпокладать, же остатнї суть одводжены:

*berzьnь (берзень) — марец
*květьnь (кветень) — апріль
*travьnь (травень) — май
*čьrvьnь (червень) — юн
*lipьnь (липень) — юл
*sьrpьnь (серпень) — авґуст
*versьnь (версень) — септембер
*ruјьnь (руень) — октобер
*listopadъ (листопад) — новембер
*grudьnь (грудень) — децембер
*prosinьcь (просинець) — януар
*sěčьnь (сечень) — фебруар

Табліця порівнаня назв


#	Староруськый	Русиньскый	Російскый	Україньскый	Білоруськый	Булгарьскый	Сербскый	Македоньскый	Польскый	Хорватьскый	Словеньскый	Чеськый	Кашубскый	Слезьскый	#
1	Просинец	русин. януар	рос. Январь	укр. січень	білор. студзень	булг. просинец	серб. Јануар	макед. Коложег	пол. styczeń	хорв. sječanj	словен. prosinec	чес. leden	каш. stëcznik	силез. styczyń	1
2	Сечень	русин. фебруар	рос. Февраль	укр. лютий	білор. люты	булг. сечко	серб. Фебруар	макед. сечко	пол. luty	хорв. veljača	словен. svečan	чес. únor	каш. gromicznik, каш. luti	силез. luty	2
3	Сухий	русин. марец	рос. Март	укр. березень	білор. сакавік	булг. сух	серб. Март	макед. цутар	пол. marzec	хорв. ozujak	словен. sušec	чес. březen	каш. strëmiannik	силез. marzec	3
4	Брезозол	русин. апріль, русин. април	рос. Апрель	укр. квітень	білор. красавік	булг. брязок	серб. Април	макед. тревен	пол. kwiecień	хорв. travanj	словен. mali traven	чес. duben	каш. łżëkwiat, каш. kwiecéń	силез. kwjećyń	4
5	Травень	русин. май	рос. Май	укр. травень	білор. травень	булг. тръвен	серб. Мај	макед. косар	пол. maj	хорв. svibanj	словен. veliki traven	чес. květen	каш. môj	силез. moj	5
6	Изок	русин. юн	рос. Июнь	укр. червень	білор. чэрвень	булг. изок, булг. червеник	серб. Јун	макед. жетвар	пол. czerwiec	хорв. lipanj	словен. rožnik	чес. červen	каш. czerwińc	силез. czyrwiyń	6
7	Червень	русин. юл	рос. Июль	укр. липень	білор. ліпень	булг. жетар, булг. жътвар, булг. сърпен, булг. чръвенъ	серб. Јул	макед. златец	пол. lipiec	хорв. srpanj	словен. veliki srpan	чес. červenec	каш. lëpińc, каш. miodownik	силез. lipjec	7
8	Зарев	русин. авґуст	рос. Август	укр. серпень	білор. жнівень	булг. зарев, булг. орач	серб. Август	макед. житар	пол. sierpień	хорв. kolovoz	словен. mali srpan	чес. srpen	каш. zélnik, каш. serzpiéń	силез. śyrpjyń	8
9	Рюен	русин. септембер	рос. Сентябрь	укр. вересень	білор. верасень	булг. руен, руй	серб. Септембар	макед. гроздобер	пол. wrzesień	хорв. rujan	словен. kimavec	чес. září	каш. séwnik, каш. wrzeseń	силез. wrześyń	9
10	Листопад	русин. октобер	рос. Октябрь	укр. жовтень	білор. кастрычнік	булг. листопад	серб. Октобар	макед. листопад	пол. październik	хорв. listopad	словен. vinotok	чес. říjen	каш. rujan, каш. pazdzérznik	силез. paźdźerńik	10
11	Грудень	русин. новембер	рос. Ноябрь	укр. листопад	білор. лістапад	булг. груден	серб. Новембар	макед. студен	пол. listopad	хорв. studeni	словен. listopad	чес. listopad	каш. lëstopadnik, каш. smùtan, каш. lëstopad	силез. listopad	11
12	Студень	русин. децембер	рос. Декабрь	укр. грудень	білор. снежань	булг. студен	серб. Децембар	макед. снежник	пол. grudzień	хорв. prosinac	словен. gruden	чес. prosinec	каш. gòdnik, каш. grëdzéń	силез. grudźyń	12

Позначка: в порівнюючій табліцї высше суть уведжены одказы на приналежны статї у Вікісловнику. Староруськы назвы суть перевзяты з „Остромірового євангелія“ з років 1056–1057, „Сінодалного євангелія“ з року 1143^[2] і з обрядника з 13. стороча,^[3] з каноника з 15. стороча,^[4] в котрых ся староруськы назвы вшыткых місяцїв згодують і взаємно сі одповідають.

Поз. тыж

Славяньскый календарь

Референції

↑ Паздїря // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. ISBN 978-80-555-2323-1 – С. 298 https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf
↑ Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444.. https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false. [перевірено 2020-12-29].
↑ Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы… Варшава, 1870. Стб. 1146
↑ Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части.

Література

Вялкина Л. В. Славянские названия месяцев // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 1970. — М.: Наука, 1972. — С. 265—279.
Гусев В. Е. Названия времен года и месяцев у славян // Очерки славянской культуры
Гусев В. Е. О реконструкции праславянского календаря (к проблеме этногенеза славян) // Советская этнография. — 1978. — № 6. — С. 132—143.
Кравців Б. Народний календар // Енциклопедія українознавства. — Париж, Нью-Йорк: 1966. — Т. 5. — 1697—1698.
Критенко А. П. Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. — К.: Академія наук УРСР, 1959. — Т. 9. — С. 246. (переиздание. — 1982. — Т. 7. — С. 39.)
Максимович М. А. Дни и месяцы украинского селянина // Собрание сочинений. — К.: Тип. М. П. Фрица, 1877. — Т. II. — С. 463—524.
Німчук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — К.: Наукова думка, 1992. — 412 с.
Толстая С. М. Месяцы // Славянские древности. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 236—241.
Шаур В.. К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев // Наука. — М.: Этимология 1971, 1973.
Hołyńska-Baranowa T. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. — 129 s.

Одказы

Інформачна табліця славяньскых назв місяцїв

[1] Паздїря // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. ISBN 978-80-555-2323-1 – С. 298 https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf

[2] Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444.. https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false. [перевірено 2020-12-29].

[3] Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы… Варшава, 1870. Стб. 1146

[4] Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части.

[1]

[2]

[3]

[4]