Апріль

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апріль
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      
2020
Місяцї рока
Януар
Фебруар
Марец
Апріль
Май
Юн
Юл
Авґуст
Септембер
Октобер
Новембер
Децембер
Апрѣль — мѣсяць ярьованя

Апрѣль — четвертый мѣсяць рока в григорианском календарю, обсягуе 30 днѣ.

Характерность[едітовати | едітовати жрідло]

В апрѣлю звыкла быти хвѣля выразно нестала и перемѣнчива; одты кедь и в иншых добах року настане така хвѣля, кажуть за тото: апрѣлова хвѣля. У старовѣкых Римлян апрѣль быв засвяченый богыни Венерѣ.[1]

Про земледѣлця апрѣль — мѣсяць ярьованя, еден з найзатяженых мѣсяцьох.[2]

Назва[едітовати | едітовати жрідло]

Назва мѣсяця апрѣль походить од (лат.) aperio отворяти, або, подля иншой верзии, apricus сонѣчный, теплый,[3] зато бо в том часѣ отворяла ся ярь.[2] Латинска назва мѣсяця aprilis перебрана до векшины европскых языкох, цѣлком незмѣнна перешла и до мадярского языка.[1]

Чешска назва мѣсяця duben етимологично ся пояснять як «мѣсяць, коли ся роспущають дубы».[4]

Польска назва мѣсяця kwiecień походить од праславянского kwiat (цвѣт). Праславянске kw захранило ся в западных славянскых языках, а в церковнославянском перемѣнило ся kw→cw.[5] Украинска назва мѣсяця квітень перебрана од Полякох в XVI. сторочу.

Христанскы святкы в апрѣлю[едітовати | едітовати жрідло]

На тот мѣсяць найчастѣйше припадать Великдень. У англосасох тот мѣсяць ся называв eastermenadh, циже великодный мѣсяць.[2]

Окрем Великодня етнограф Юрий Жаткович (1855–1920) зазначать в апрѣлю два свята: Юря (24. апрѣля) и Марков день (25. апрѣля). На Юря звыкли череду гнати первый раз на поле. З Юрьом звязаны велѣ вѣщованя. Кедь на Юря дождь паде, не буде сна. Кедь на Юря рано велика роса упаде, овес ся не уродить, но кедь мороз або снѣг упаде, много буде овса, гречкы и проса. На Марков день перестають морозы быти, и зато до сього дне ни овцѣ не стрыжуть, ни крыхкы речи, напримѣр, пасулю, дынѣ, огуркы, не садять. З тым звязана и приповѣдка: «Ачей и на Марков день у холошнях будеш ходити». Вѣщують, же кедь на Марка вдень ясно, а вночи звѣздяно, добрый рок буде.[6]

Святкы и памятны днѣ[едітовати | едітовати жрідло]

Интересны факты[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Aleksander Brückner: SŁOWNIK etymologiczny języka polskiego. Wiedza Powszechna, Warszawa 1985 ISBN 83 214 0410-3 [1] (пол.)
  • Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909.
  • Jiří Rejzek: Český etymologický slovník. Leda, 2009. — 794 s. — ISBN 8085927853 [2] (чеш.)
  • Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. Изд. второе. М: «Русский язык», 1976.
  • Юрий Жаткович: Етнографический очерк Угро-Русских (1896) //Олег Мазурок: Юрій Жаткович як історик та етнограф. Ужгород: УжНУ, 2001. ISBN 966-7400-13-0(укр.)
  • Апрель //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т. Ia (1890): Алтай — Арагвай, с. 931. [3]((ref-ru}}
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Ottův slovník naučný, т. 2, с. 548.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
  3. Дворецкий И. Х. сс. 81, 86.
  4. Jiří Rejzek, с. 149.
  5. Brückner, с. 287
  6. Юрий Жаткович, с. 196.