Перейти до вмісту

Пунктуація

Зо сторінкы Вікіпедія

Пунктуація є сістема ґрафічных знаків, котры членять текст, выражають штруктуру і орґанізацію тексту; при чітаню і бісїдї ся проявують інтонаціов і перервами і речі.

Пунктуація в русинчінї

[едітовати | едітовати жрідло]
Знак НазваФункція
. точкаЗакінчує речіня, означує скорочіня, означує порядковы чісловникы.
, запятаОддїлює части речіня, вольно вложены выразы, оддїлює десятинны чісла од цілых.
; точка із запятовМать припоюючу функцію, выраз за котрым стоїть ся буде росшырёвати далшым речінём ці выразом.
: двоточкаМать припоюючу функцію, выраз за котрым стоїть ся буде росшырёвати, розвивать і доповнює опередню часть; часто уводить пряму реч.
! выкричникЗакінчіє розказове ці скричаче речіня.
? звідалникЗакінчує вопрос.
тіреОддїлює части прояву, назначує перерву в речі, вызначує россяг (од-до).
дефісСпоює тїсно вязаны слова, на кінцї рядку ся хоснує при дїлїню слов.
три точкыНагороджує выпущену часть тексту, внутрї тексту означать перервану реч.
„“ ‚‘ »« цітовалникыУводжають пряму реч (цітаты іпод.).
апострофНагороджує части слов, апострофом ся нагороджують першы дві чісла з означіня стороча і тісячроча.
() [] {} 〈〉 скобкыОзначують вольно вложены части тексту, менше важны ці лем окраёвё повязаны пасажы, імя автора за цітатом, імя автора роботы, точнїшы даны, часовы або іншы інформації, сінонімы.
/ ломкаВ одборных текстах міджі протикладныма ці варіантныма выразами, одношіня фізікалных величін, рядкы вірша, кідь ідуть за собов.


Далшы пунктуації в чуджіх языках

[едітовати | едітовати жрідло]
Знак НазваФунцкія
“ ” ‘ ’ ЦітовалникыЦітовалникы хоснованы в анґлічтїнї.
[ ] Гранаты скобкыДо гранатых скобок ся уводжать высловность - напр. hello [helou].
" " Рівны цітовалникыРівны цітовалникы хоснованы наприклад на писачіх машынах ці в кодї ASCII


Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Interpunkční znaménko на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.