Пунктуація

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Пунктуація є сістема ґрафічных знаків, котры членять текст, выражають штруктуру і орґанізацію тексту; при чітаню і бісїдї ся проявують інтонаціов і перервами і речі.

Пунктуація в русинчінї[едіт.]

Знак Назва Функція
. точка Закінчує речіня, означує скорочіня, означує порядковы чісловникы.
, запята Оддїлює части речіня, вольно вложены выразы, оддїлює десятинны чісла од цілых.
; точка із запятов Мать припоюючу функцію, выраз за котрым стоїть ся буде росшырёвати далшым речінём ці выразом.
: двоточка Мать припоюючу функцію, выраз за котрым стоїть ся буде росшырёвати, розвивать і доповнює опередню часть; часто уводить пряму реч.
! выкричник Закінчіє розказове ці скричаче речіня.
? звідалник Закінчує вопрос.
тіре Оддїлює части прояву, назначує перерву в речі, вызначує россяг (од-до).
дефіс Споює тїсно вязаны слова, на кінцї рядку ся хоснує при дїлїню слов.
три точкы Нагороджує выпущену часть тексту, внутрї тексту означать перервану реч.
„“ ‚‘ »« цітовалникы Уводжають пряму реч (цітаты іпод.).
апостроф Нагороджує части слов, апострофом ся нагороджують першы дві чісла з означіня стороча і тісячроча.
() [] {} 〈〉 скобкы Означують вольно вложены части тексту, менше важны ці лем окраёвё повязаны пасажы, імя автора за цітатом, імя автора роботы, точнїшы даны, часовы або іншы інформації, сінонімы.
/ ломка В одборных текстах міджі протикладныма ці варіантныма выразами, одношіня фізікалных величін, рядкы вірша, кідь ідуть за собов.


Далшы пунктуації в чуджіх языках[едіт.]

Знак Назва Фунцкія
“ ” ‘ ’ Цітовалникы Цітовалникы хоснованы в анґлічтїнї.
[ ] Гранаты скобкы До гранатых скобок ся уводжать высловность - напр. hello [helou].
" " Рівны цітовалникы Рівны цітовалникы хоснованы наприклад на писачіх машынах ці в кодї ASCII


Література[едіт.]

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Interpunkční znaménko на чеській Вікіпедії.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.