Чісловникы
Чісловникы (лат. numerale, плурал numeralia) є часть речі, котров ся выражать чісло, порядок, часть цїлку іпод.
Дїлїня чісловок
[едітовати | едітовати жрідло]- Кількостны - множество предметів (кількость), абстрактны чісла (десять, сто років, )
- Громадны - множество особ або предметів, котры довєдна творять єдно ціле (пятеро, двоє, десятеро)
- Дрібны - часть цілого або кількость (єдна четвертина, дві третины)
- Невызначено-кількостны - невызначене множество (велё, мало, кілько, тілько, невелё, дакілько, пару)
- Порядковы - означають наслїдность особ або предметів. Склонюють ся як придавникы. (третїй, першый, тісячій, четвертый)
- Просты - з єдной морфемы (1-10, 100, 1000) або складають ся з єдной корїнёвой морфемы і -надцять і цять (11-19, 20, 30, 40)
- Зложены - з двох корїнёвых морфем (50-90, 200-900)
- Складны - з двох і веце слов (81, 92, 106, 234)
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Василь Ябур, Анна Плїшкова. Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка — 1. — Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. — С. 73 - 76. — 288 с. — ISBN 978-80-88769-77-4.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.