Чісловникы

Матеріал з Вікіпедія

Чісловникы (лат. numerale, плурал numeralia) є часть речі, котров ся выражать чісло, порядок, часть цїлку іпод.

Дїлїня чісловок[едітовати | едітовати жрідло]

  • Кількостны - множество предметів (кількость), абстрактны чісла (десять, сто років, )
  • Громадны - множество особ або предметів, котры довєдна творять єдно ціле (пятеро, двоє, десятеро)
  • Дрібны - часть цілого або кількость (єдна четвертина, дві третины)
  • Невызначено-кількостны - невызначене множество (велё, мало, кілько, тілько, невелё, дакілько, пару)
  • Порядковы - означають наслїдность особ або предметів. Склонюють ся як придавникы. (третїй, першый, тісячій, четвертый)
    • Просты - з єдной морфемы (1-10, 100, 1000) або складають ся з єдной корїнёвой морфемы і -надцять і цять (11-19, 20, 30, 40)
    • Зложены - з двох корїнёвых морфем (50-90, 200-900)
    • Складны - з двох і веце слов (81, 92, 106, 234)

Література[едітовати | едітовати жрідло]

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.