Меджіславяньскый язык

Діалект: пряшівскый

---

Меджіславяньскый язык
меджусловјанскы језык, medžuslovjansky jezyk, ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ
Прапор меджіславяньского языка
Быв створеный	Ян ван Стенберґен, Войтєх Мерунка
Users	7000 (2020)
Purpose	умелый язык Меджіславяньскый язык
Писомна сістема	латиніка, кіріліця (даколи глаголіця)
Офіціалный статус
Реґулованый	Меджіславяньскый комітет
Языковы коды
ISO 639-3	isv

Меджіславя́ньскый язы́к (меджусловјанскы језык, medžuslovjansky jezyk, ⰿⰵⰴⰶⱆⱄⰾⱁⰲⱝⱀⱄⰽⱏⰹ ⰵⰸⱏⰹⰽ; тыж: novoslovjansky, všeslovjansky) є славяньскый натуралістічный плановый зоновый помічный язык, сконштруованый на основі цїлославяньскых ґраматічных і лексікалных елементів, котрый служыть на комунікацію меджі Славянами розлічных народностей. Про не-Славянів може меджіславяньскый тыж наповнёвати школовану функцію. Язык є закорїненый нелем в старославяньскім языку, але ай в розлічных імпровізованых нарічах, котрыма люде в областях з розмаїтым славяньскым обывательством хосновали почас сторочу. В резултатї того меджіславяньскый екзістує на двох уровнях: першов суть не научны формы спонтанной комунікації, другов суть научны кодіфікації предложены многыма языкознателями і іншыма одборниками. Вшыткы формы мають сполочну характерістіку, же порозумілость без попереднёго учіня має пріоріту перед легкостёв. Зато є меджіславяньскый язык зоновым а не народным языком. Тот язык є писаный тыж латиніков і кіріліцёв.

Меджіславяньскый язык быв першыраз описаный в роках 1659–1666 хорватьскым сповідником Юраём Кріжанічом. Назва „меджіславяньскый“ першыраз предложыв Іґнац Гошек в роцї 1908. Меджіславяньскый язык овладать дакілько тісяч людей. Код ISO 639-3 про меджіславяньскый язык є isv, котрый му быв придїленый в роцї 2024.

Історія

„Грамати́чно изка̂занје об ру́ском јези́ку“ Юрая Кріжаніча, перша меджіславяньска ґраматіка з року 1665

Традічно быв меджіславяньскый язык узко повязаный з панславізмом. Приверженцї той ідеолоґії вірили, же вшыткы Славяне суть єден народ і вели к їх културно-політічному зъєдинїню. Вєдно з думков о сполочнім славяньскім штатї взникла ай ідея сполочного славяньского языка. Дакотры сі думали, же задачу цїлославяньского языка бы мав грати російскый язык, язык найвекшой і найсилнїшой славяньской країны, материньскый язык майже половины вшыткых Славянів і говореный приближно 15-20%. Сучасны ся панславісты в іншых славяньскых країнах бояли російской геґемонії і преферовали невтралнїшы рїшіня. Очівісным кандідатом быв старославяньскый язык, язык узко близкый сполочному предкови вшыткых жывых славяньскых языків, котрый мав навыше довгу історію в православній літурґії.

Непозераючі на тоты выгоды мав старославяньскый язык тыж свої проблемы, протоже тот язык має богатый правопис з буквами і звуками, котры днесь уж нихто не хоснує, таксамо богату і компліковану ґраматіку і выняткову архаічну словну засобу. Много старославяньскых слов не пережыло в сучасных языках, а на другій сторонї, в старославяньскім языку не суть слова про сучасны понятя. Жебы міг старославяньскый язык служыти звычайній каждоденній комунікації меджі людми, было бы потребно ю на самый перед змодернізовати. Резултат той модернізації є знамый під многыма назвами: меджіславяньскый (меджіслав. medzislovanský), всеславяньскый (меджіслав. všeslovanský), новославяньскый (меджіслав. novoslovanský) або просто славяньскый (меджіслав. slovanský). Мож ся повісти, же меджіславяньскый зачінать там, де кончіть старославяньскый.

Першым автором, котрый публіковав меджіславяньску ґраматіку, є хорватьскый сповідник Юрай Кріжаніч. В період років 1659-1666 писав ґраматіку заложену головно на російскім выданю церьковнославяньского языка і на ікавскім нарічі хорватьского языка, але в меншій мірї ай на польскім і іншых славяньскых языка. Кріжаніч назвай свій проєкт „Ruský jazyk“, жебы успокоїв російского царя.

Пізнїше приклад Кріжанічева наслїдовали ай многы іншы языкознателї і далшы. Найважнїшыма меджі нима суть:

• Ян Геркель — Universalis Lingua Slavica (1826)
• Божідар Райч — Vseslavenščina (1853)
• Вацеслав Бамбас — Vsjeslovianьskyь (1861)
• Матія Маяр — Uzajemni Pravopis Slavjanski (1865)
• Іґнац Гошек — Neuslawisch (1907)
• Йозеф Конечный — Slavina (1912)
• Боґуміл Голы — Slavski jezik (1920)
• Ладіслав Подмеле — Mežduslavjanski jezik (50. рокы 20. стороча)

На зачатку діґіталной еры были тоты стары проєкты уж давно зазначены. Таксамо інтернет способив дакотре ожывлїня панславістічной думкы, і окрем того ся в новім, ґлобалізованім світї обявила нова потреба комунікачного средству меджі Славянами розлічных народностей. Вдяка інтернету взникли розлічны новы проєкты меджіславяньского языка.

В роках 2001–2002 ся на інтернетї обявили штири новы проєкты projekty:

• Slovo (тыж называный „Slověnskyj język“ або „Slověnščina“) быв сполупрацов трёх авторів (Штефан Вітєзслав Пілат, Пётр Мазур і Ґеорґі Оґнеслав Мігов), заложеный на реконштруованім праславяньскім языку. Язык Slovo мав сім падів, двоїну і розлишовав меджі твердыма і мнягкыма взорами. Алфавіт обсяговав буквы ě, ę, ǫ, ă і мнягкы согласны ľ, ń, ť і ď. На сторінцї проєкту было множство інформації о етімолоґії і склонёваню назывників, придавників і містоназывників, але не было пописаны часованя часослов. В ґрупї Yahoo! быв словник приближно 1700 слов.
• Slovio быв проєкт словацького еміґранта в Швейцарії, Марка Гучка. Мав комплетну ґраматіку ай великый словник з тісячныма слов. На роздїл од множства попереднїх проєктів быв Slovio значно спрощеный язык і го схематічна ґраматічна штруктура была дуже подобна есперанту. Правопис быв обмедженый на знаковый набор ASCII і намісто š, č, ž, dž і šč Гучко завів діґрафы sx, cx, zx, gx і wx. Не є цалком ясно, ці быв Slovio досправды задуманый як всеславяньскый язык: з інтернетовой сторінкы мож выводити, же Slovio мав быти конкурентом есперанта як ґлобалный язык.
• Proslava україньского Америчана, Юрая Дуді, мала быти „простым славяньскым языком про путників“. Сторінка проєкту обсяговала много нецїлого попису ґраматікы, єдну лекцію, дакілько прикладовых речінь і куртый словник приближно 550 слов. Язык вызерав, як кобы быв імпровізованый, а правопис быв заложеный на анґліцькім языку.
• Glagolica, проєкт чеського автора „Slavoboj“ Річарда Руйбара, писаный латиніков (з буквами ě, ľ, ň, ť, ď, ŕ, ś і довгыма гласныма) і тыж заложеный на праславяньскім, але силнїше овпливненый чеськым языком. Glagolica мала односно комплетну ґраматіку і куртый словник 635 слов.

Одношіня меджі авторами тых проєктів были приятельскы і хвалили свої взаємны проєкты на своїх сторінках. Правдоподобно прото, же меджі нима быв найактивнїшым і найлїпше спрацованый проєкт Slovio, остатнї три проєкты были опущены своїма авторами а з часом счезнули зо сїти. В перебігу наслїдуючіх років быв Slovio єдиный доступный всеславяньскый язык і став за знамым проєктом, притяговав позорность медії і став ся першым всеславяньскым языком з комунітов 10-15 хоснователїв і дакотрыма десятками заінтересованых людей, головно панславістів в славяньскій еміґрації. Але чім веце языкознателї і Славяне в славяньскых країнах Slovio позоровали, тым веце было крітікы за го штучность і перевагу російскых слов в словнику. Гучко одмітав вшыткы представены реформы і намісто того обвинёвав своїх крітіків зо зависти і протиславяньской аґітації, в резултатї чого Slovio стратив много підпоры. В децембрї 2005 ся монопол скончів, кедь ся на інтернетї обявив новый схематічный язык під назвов Slavido (пізнїше: S-lingva, sloviensk).

В марцї 2006 ся ґрупа людей розшмарила, же реформа языка Slovio не є можне, і зачала новый язык під назвов „Slovianski“. Цїлём было створити язык што найвекше подобный природным славяньскым языком помочов найпростїшых средств, котрый бы быв зрозумілый Славянам без попереднёго учіня. В першій фазї быв „Slovianski“ розвиваный в трёх розлічных варіантах: „Slovianski-N“ (натуралістічна верзія зо шістьма падами), „Slovianski-P“ (од „піджін“ або „простый“, верзія без падів) і „Slovianski-S“ (схематічна верзія). Вшыткы тоты ґраматічны „діалекты“ мали єднакый правопис, єдну фонолоґію і сполочну словну засобу. Головным прінціпом проєкту было рівноцїнне заступіня вшыткых трёх славяньскых обног помочов сістемы „голосованя“. Латиніка ай кіріліця были тыж рівномірно хоснованы.

В роцї 2009 ґрупа розшмарила, же од той хвілї ся натуралістічна верзія буде офіціално называти „Slovianski“. „Slovianski“ быв найперше знамый з інтернетового часопису „Slovianska Gazeta“. В роцї 2010 ся „Slovianski“ став знамым вдяка статям, котры ся обявили в розлічных країнах в пресї, меджі іншыма на польскім порталї „Interia.pl“, в сербскім деннику „Večernje Novosti“ і в сербскім выданю „Reader's Digest“.

Атмосфера меджі авторами „Sloviansko“ і „Slovio“ была ноторічны зла, але были ай пробы o зъєднинїню, котры комбіновали спрощену форму славяньской ґраматікы з векшым словником „Slovio“. В роцї 2008 хоснователь з призвіском „Hellerick“ представив проєкт „Rozumio“. Потім в фебруарї 2009 взникав новый проєкт, на зачатку під назвов „Slavju slovio“, потім під назвов „Slovioski“. Дослова так, як в припадї „Sloviansko“, „Slovioski“ быв сполупрацовный проєкт трёх авторів, выпрацованый в трёх верзіях („уровнях“).

В роцї 2010 ся обявив новый проєкт під назвов „novoslovienskij“ (пізнїше „Novoslověnsky“). Автором проєкту быв чеськый компютеровый науковець Войтєх Мерунка. Цїлём того языка была модернізація старославяньского языка, але быв заложеный ай на проєктах „glagolica“ і „slovianski“. Мав компліковану ґраматіку (сім падів, штирнадцять взорів назывників, двоїну, три минулы часы), але односно просту фонолоґію (на зачатку без y, але з гласнов ě писанов ie).

В роцї 2011 ся зачала близка сполупраца меджі проєктами „slovianski“, „slovioski“ і „novoslověnsky“ під сполочнов назвов „Medžuslovjansky“, што ся проявило окрем іншого сполочного словника і сполочнов інтернетовов новинов, „Izviestija.info“. В тім істім року „sloviosky“ перестав екзістовати як самостатный проєкт од „sloviansko“, а „slovianski“ быв переміненый на пружнїшый язык заложеный на „sloviansko'м“, „novoslověnsko'м“ і старшых проєктах. Почас років 2011–2017 „sloviansky“ (уж під назвов „medžuslovjanski“) і „novoslověnsky” екзістовали як дві, не цалком штандартізованы, верзії єдного языка, котры ся поступно приближовали к собі. В юнї 2017 по конференції CISLa 2017 представителї обох проєктів розшмарила заложыти комісію, котрой задачов было одстранити послїднї роздїлы в ґраматіцї, а уж в юлї взникла зъєдинена меджіславяньска ґраматіка.

Характерістіка

Непозераючі на роздїл меджі проєктами і авторами суть вшыткы верзії меджіславяньского языка сі взаємно дуже близкы. Вшыткы проєкты ся складають (скоро) вылучно з форм екзістуючіх в славяньской языковой области і суть заложены на предположіню, же славяньскы языкы суть сі взаємно достаточно близкы на то, жебы міг екзістовати компромісный язык, котрый каждый Славян може легко чітать і розуміти го без будьякого попереднёго учіня. Лемже погляды на уровень спрощіня ся розходять. Приїмать ся, же екстремны спрощіня і реґулація, характерістічны про множство меджінародных помічных языків, можуть способити, же язык є простїшый на учіня про не-Славянів, але єдночасно го оддалять од природных славяньскых языках і додають му дуже много сінтетічных характерів. В каждім припадї є ґраматіка легша як у природных славяньскых языках; тот факт, же є заложена на елементах екзістуючіх в многых языках сполочно, способує тыж „природне спрощіня“. Резултатом є, же є єдночасно легка і приближна ку комплікованій ґраматіцї вшыткых природных славяньскых языків.

Меджі бісїдуючіма тых языків екзістує схыл к розуміню меджіславяньского як стародавнёго або оддаленого діалекту властного языка або сусїднёго языка близко з ним повязаного. То істе платить ай о писателях. Прото є можне легко замішати слова і іншы елементы зо славяньскых языків до меджіславяньского, писаня в меджіславяньскім є як кобы ся писало во властнім языку з приданём змін. В практіцї каждый автор пише інакше, даколи доконця мішаючі елементы з розлічных меджіславяньскых проєктів, але язык є всягды тот істый. На роздїл од штучных языків як есперанто, меджіславяньскый ся вывивать здолы, од хоснователїв, а не керованый з верьху.

Алфавіт

Меджіславяньскый може быти писаный тыж латиніков і кіріліцёв:

Латиніка	Кіріліця	Алтернатіва	Высловность
A a	A а		a
B b	Б б		b
C c	Ц ц		ts
Č č	Ч ч	лат. cz, cx	tʃ
D d	Д д		d
DŽ dž	ДЖ дж	лат. dż, dzs, dzx	dʒ
E e	Е е		e
Ě ě	Є є	лат. e, кір. е (або ѣ)	je
F f	Ф ф		f
G g	Г г		ɡ
H h	Х х		x
I i	И и		i ~ ji
J j	Ј ј	кір. й	j
K k	К к		k
L l	Л л		l
Lj lj	Љ љ	кір. ль	lʲ
M m	М м		m
N n	Н н		n
Nj nj	Њ њ	кір. нь	nʲ
O o	О о		o
P p	П п		p
R r	Р р		r
S s	С с		s
Š š	Ш ш	лат. sz, sx	ʃ
T t	Т т		t
U u	У у		u
V v	В в		ʋ
Y y	Ы ы	лат. i, кір. и	ɪ
Z z	З з		z
Ž ž	Ж ж	лат. ż, zs, zx	ʒ

В културї

Персонажі філму Вацлава Маргула «Цвітна пташка» хоснують меджіславяньскый язык як незнамый славяньскый язык. Маргул зазначів, же выхосновав меджіславяньскый язык, жебы уникнути асоціацій із даякым реалным славяньскым народом.

Примір тексту (Отче наш)

Латиніка	Кіріліця
Otče naš, ktory jesi v nebesah, nehaj svęti sę imę Tvoje. Nehaj prijde krålevstvo Tvoje, nehaj bųde volja Tvoja, kako v nebě tako i na zemji. Hlěb naš vsjakodenny daj nam dneś, i odpusti nam naše grěhi, tako kako my odpušćajemo našim grěšnikam. I ne vvedi nas v pokušeńje, ale izbavi nas od zlogo. Ibo Tvoje je krålevstvo i moć i slava, na věki. Amin.	Отче наш, кторы јеси в небесах, нехај свети се име Твоје. Нехај пријде кралевство Твоје, нехај буде вольа Твоја, како в небе тако и на земји. Хлеб наш всьакоденны дај нам днес, и одпусти нам наше грехи, тако како мы одпушчајемо нашим грешникам. И не введи нас в покушенје, але избави нас од злого. Ибо Твоје је кралевство и моч и слава, на веки. Амин.

Література

• Barandovská-Frank, Věra. Panslawische Variationen. Brosch, Ciril i Fiedler, Sabine (ed.), Florilegium Interlinguisticum. Festschrift für Detlev Blanke zum 70. Geburtstag. Peter Lang Internationaler Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, 2011, ISBN 978-3-631-61328-3, pp. 209–236.
• Duličenko, Aleksandr D. Pravigo de la slava interlingvistiko: slava reciprokeco kaj tutslava lingvo en la historio de Slavoj. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp. 75–101.
• Kocór, Maria, et al. Zonal Constructed Language and Education Support of e-Democracy – The Interslavic Experience. Sokratis K. Katsikas & Vasilios Zorkadis eds., E-Democracy – Privacy-Preserving, Secure, Intelligent E-Government Services. 7th International Conference, E-Democracy 2017, Athens, Greece, December 14-15, 2017, Proceedings (Communications in Computer and Information Science no. 792, Springer International Publishing, 2017, ISBN 978-3-319-71116-4, 978-3-319-71117-1), pp. 15–30.
• Meyer, Anna-Maria. Slavic constructed languages in the internet age. Language Problems & Language Planning, vol. 40 no. 3 (January 2016), pp. 287–315.
• Meyer, Anna-Maria. Wiederbelebung einer Utopie. Probleme und Perspektiven slavischer Plansprachen im Zeitalter des Internets. Bamberger Beiträge zur Linguistik 6, Bamberg: Univ. of Bamberg Press, 2014, ISBN 978-3-86309-233-7.
• Merunka, Vojtěch, Interslavic zonal constructed language: an introduction for English-speakers (Lukáš Lhoťan, 2018, ISBN 9788090700499).
• Merunka, Vojtěch. Neoslavonic zonal constructed language. České Budějovice, 2012, ISBN 978-80-7453-291-7.
• Merunka, Vojtěch; Heršak, Emil; Molhanec, Martin. Neoslavonic Language. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp. 114–134.
• Рупосова, Л.П., История межславянского языка Архівовано 6 октобра 2021.. Вестник Московского государственного областного университета. Московский государственный областной университет, 2012 no. 1 (ISSN 2224-0209), pp. 51–56.
• Steenbergen, Jan van. Constructed Slavic languages in the 21st century. Grundlagenstudien aus Kybernetik und Geisteswissenschaft, no. 57:2, June 2016, Akademia Libroservo, ISSN 0723-4899, pp. 102–113.
• Steenbergen, Jan van. Język międzysłowiański jako lingua franca dla Europy Środkowej Архівовано 1 юлія 2021.. Ilona Koutny, Ida Stria (eds.): Język / Komunikacja / Informacja nr XIII (2018). Poznań: Wydawnictwo Rys, 2018. ISBN 978-83-65483-72-0, ISSN 1896-9585, pp. 47–61.

Вонкашнї одказы

О языку

• Меджіславяньскый — офіціалный сайт
• Портал меджіславяньского языка
• Многоязычный меджіславяньскый словник
• Меджіславяньска функція
• FAQ о меджіславяньскім языку на меджіславяньскім
• FAQ зо меджіславяньскых четів

На языку

• Medžuviki — слободна енціклопедія на меджіславяньскім языку
• Vikisbornik — зборник текстів на меджіславяньскім языку
• Філмы на меджіславяньскім
• Меджіславяньска музика
• Авдіокнигы на меджіславяньскім
• Переклады компютеровых гер: Just A Prank, Saga, Minecraft, Meier's Civilization BE

Общіна

• InterSlavic Linguistic Forum - Меджіславяньскый языковый форум
• Ґрупа на Facebook
• Ґрупа на Discord