Перейти до вмісту

Йоганн Волфґанґ фон Ґыте

Зо сторінкы Вікіпедія
Йоганн Волфґанґ фон Ґыте
Johann Wolfgang von Goethe
Чинность директор театру, ботанік, політік, художник, филозоф, теолоґ, правник, художній критик, музичний критик, бібліотекар, поет, письменник-мандрівник, фізік, літератор, прозаїк-романіст, драматик, автобіограф, дипломат, державний діяч, універсальна людина, автор афоризмів, автор щоденника, мінералог, зоолог, теоретик мистецтва, адвокат, композитор, лібретист, писатель, візуальний митець, историк умѣня, екслібрист, рисувальник, аквареліст, print collector, колекціонер мистецтва, художник-гравер
Сфера Анатомія, метеорология, ґеолоґія, фізіка
Жанр лирика, драма, Трагедия
Горожанство Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенахське
Уроджѣня 28 авґуста 1749
Упокоеня 22 марца 1832
Причина смерти сердцьовый напад
Учительове Адам Фридрих Эзер, Лодер, Христиан Иванович, Иоганн Швайгхойзер
Influenced by Йоганн-Фрідріх Шиллер, Наполеон І, Гафіз, Йоганн Готфрид Гердер, Волтер, Карл Лінней, Вільям Шекспір, Бенедикт Спіноза, Оссіан
Родина Гете
Отець Иоганн Каспар Гёте
Мати Катарина Элизабет Гёте
Брат, сестра Корнелія Шлоссер
Дѣти Август фон Гете
Язык творов Нїмецькый
Magnum Opus
Фауст, Страждання молодого Вертера, Годы учения Вильгельма Мейстера, Избирательное сродство, Прометей (вірш Гете), К теории цвета, Italian Journey, Западно-восточный диван, Еґмонт, Учень чаклуна, Вільшаний цар, Maxims and reflections of Goethe
 Йоганн Волфґанґ фон Ґыте на Викискладѣ
VIAF:24602065; GND:118540238; LCCN:n79003362; FAST:29788; BNF:11905269k; BHS:74700; NLKR/NLC:jn19990002740; OL:OL13193A;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Йоганн Волфґанґ фон Ґыте (нїм. Johann Wolfgang von Goethe; 28. авґуста 1749, Франкфурт над Моганом – 22. марця 1832, Ваймар) быв німецькый полігістор, поет, прозаїк, драматурґ, історик уміня тай умілецькый критик, правник и політик, біолоґ и ставитель.[1] Ун ся шыроко поважує за майвливового писателя по німецькы. Його роботы мали обсяжный влив на літературну, політичну тай філозофську думку в западнум світі уд 18. стороча доныні.[1] Ґыте писав трактаты за ботаніку, анатомію тай цвіт.

По успішному выданьови свого першого романа, „Смуток юного Вертера“ (1774), Ґыте в 1775. році ся перетягнув у Ваймар и прикапчав ся ид продуктивному інтелектуалному тай културному середовищу пуд патронатом герцожкы Анны Амалії Брунсквік-Волфенбіттелської, котроє сформовало ваймарськый класицизм. У 1782. році Ґыте быв посяченый у шляхту герцоґом Саксен-Ваймара, Карлом Авґустом. Ґыте участвовав у літературному кываньови Sturm und Drang („Буря тай натиск“). Бігом свойих першых десяти рокув у Ваймарі Ґыте став членом герцоґової секретної рады (1776–1785), быв у воєнных комісіях, назирав удкрытя сріберных шахт у Ілменау тай реалізовав шор адміністративных реформ в Єнському університеті. Ун ся дуклав и д планованьови ваймарського ботанічного парка тай удбудовы ваймарського замка.

  1. 1,0 1,1 Nicholas Boyle. Johann Wolfgang von Goethe. Encyclopædia Britannica. 

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.