Перейти до вмісту

Метафора

Матеріал з Вікіпедія
Мартина Гозова: Адорация

Метафора, з грец. μεταφορά перенос; переносный вызнам, од μετά над и φορός несучыйязыкова и реторична литературна конштрукция, основана на переношаню значѣня на базѣ вонкашной (штруктуралной) подобности.[1][2]

Метафора — одмѣна тропу, значить, переносить вызнам з оригиналного понятя на иншый предмет. Е частьов звычайной функции и хоснованя языка, але векше значѣня мать передовшыткым в поезии.

Метафоры годны схосновати розличны сорты подобностей, дотычны:

  • формы або штруктуры – зуб пилы;
  • россягу або множества – капка щастя;
  • функции – голова родины;
  • мѣста або пологы – чоло постели.

Од метафоры ся одрознять метономия, што е переношаня значѣня на базѣ иншой, як подобность, повязаности, напримѣр, переношаня значѣня подля походжѣня або причинности (примѣром, з автора на дѣло, з активит на фирму итд.), переношаня з едного яву на другый находячи ся типично в его околици (стрѣлив перун), з горнця на его обсяг.

Метафора несе в собѣ великый набой субъективной перцепции, индивидуалного виджѣня свѣта, особности умѣлця. Своеродность поетичного свѣту писателя во великой мѣрѣ звязана з его метафориков (практиков хоснованя метафор).[3]

Так исто в метафорѣ мож видѣти характерности регионалной або зоналной културно-литературной системы, а тыж народностной менталиты, свѣтозору, традиций, што свойствено вшиткым тропам, але в метафорѣ ся указуе найповнѣйше. Се чинить проблемы при перекладѣ красного писемства: тяжкость, а даколи неможность адекватного перекладу метафоры.[3]

Метафоричность вышла за границѣ поезии, характерна не лем про литературу, але вообще про сегочасне умѣлецке мыслѣня, так мож говорити о метафоричности филму, метафоричности малярства и подобне. Метафора уже не е лем объектом штилистикы и поетикы, але ставать ся предметом штудий в семиологии, логицѣ и методологии наукы, в теории познаня.[3]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Білоус П.: Термінологічний словник. //Білоус П. В.: Вступ до літературознавства: навч. посіб. — Київ: ВЦ «Академія», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-580-367-6 — сс. 316-330. укр.
  • Соловей-Гончарик Е.: Метафора //Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Гол. ред. Волков А. — Чернівці: Золоті літаври, 2001 — 636 с. ISBN 966-7577-88-0укр. Сс. 324–325
  • Ожегов С.И Толковый словарь https://lexicography.online/explanatory/ozhegov/%D0%BC/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B0
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Білоус П., с. 323.
  2. Ожегов С.И. Толковый словарь
  3. 3,0 3,1 3,2 Соловей-Гончарик Е.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Metafora на чеській Вікіпедії.