Перейти до вмісту

Клара Балог

Зо сторінкы Вікіпедія
Клара Балог
родж. Клара Керечанин
Чинность хореографка, фолклористка
Уроджѣня юла 17., 1928(1928-07-17)
Мѣсто роджѣня Ужгород, Чехословакия
Упокоеня юна 9., 2018 (89 р.)
Мѣсто смерти Ужгород, Украина
Мѣсто_погребу теметов Калвария, Ужгород
***

Клара Балог (*17. юл 1928, Ужгород, Чехословакия — †9. юн 2018, Ужгород, Украина) — хореографка и фолклористка на Подкарпатской Руси и Украинѣ.

Биография

[едітовати | едітовати жрідло]

Пришла на свѣт яко пята дѣтина зоз семерох в родинѣ школного беделуша (дозорцѣ) Федора Керечанина, котрый служив в престижной чешской школѣ в центрѣ Ужгорода (днешна школа №1), де родина достала двѣ комнаты в сутеренѣ.[1] В родинѣ ся говорило трьома языками: з няньом по русинскы, з мамов по мадярскы, з бабов по нѣмецкы,[2] а в школном дворѣ меджи дѣточыма забавами по чешскы.[1]

В шѣстьрочном вѣку пошла до русинской зачаточной народной школы, а в 10-рочном до русинско-мадярской горожанкы (1938-1942), пак абсолвовала чешско-мадярску учительску семинарию (1943-1947). За час ей наукы в семинарии пережила въедно з Ужгородом четыри державы, а матуровала уже в Украинѣ, яко Украинка. На тот час учительска семинария была переменована на музично-педагогичне училище.[3] [2]

Первы хореографичны знаня достала в 6-рочном вѣку в штудию танця, котре вела солистка пражского балета Аврелия Кремницка.[2] Од року 1945 Клара Балог уже солистка танечной групы Закарпатского державного ансамбла пѣснѣ и танцю, а од року 1969 — балетмайстерка и режисерка.[4] Перве выступлѣня з колективом в Москвѣ мали 23. новембра 1948, а уже в року 1951 по далшом выступлѣню в Москвѣ достала свое перве державне вызнаменаня — орден «Знак Пошани» (1951).[3] З тым ся зачала ей триумфална карьера хореографкы.

Клара Балог штудировала в селах народны танцѣ, подробно описала их и выдала книгу «Танці Закарпаття». На основѣ того створила понад 30 хореографичных композиций. Вела курсы народного танця и режисерску хореографичну роботу в Киевѣ, Пряшовѣ, США, Канадѣ, Франции.[4]

Мати ей умерла в року 1966, отець в року 1978.[5] Муж, Василь Балог, режисер областной телевизии, о рок скорше од ней. Дѣтей не мали.

Еще и 80-рочна каждоденно ходила на любену роботу, аж року 2013, коли серйозно охворѣла, мусѣла ся того лишити.[6]

Погребена на теметовѣ Калвария 12. юна 2018.

В конци своей книгы споминок лишила нам одказ:

„ Будьме людми, жийме в злагодѣ и взаимном честованю! ”
Клара Балог. Мої роси і зорі, с. 58.

Вызнаменаня

[едітовати | едітовати жрідло]
  • 1951 — Орден «Знак Пошани»[3]
  • 1957 — Заслужена артистка УССР
  • 1960 — Орден Трудового Червоного Прапора[7]
  • 1974 — Народна артистка УССР
  • 1996 — Честна одзнака Президента Украины[8]
  • 2000 — доживотна державна стипендия[4]
  • 2003 — Орден княгині Ольги III ст.[9]
  • 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст.[10]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Клара Балог. Мої роси і зорі. / Літ. запис В.А. Качкана. — Ужгород: Карпати, 1988. 64 с. ISBN 5-7757-0213-1 укр.
  • Ільченко Л. О.: Балог Клара Федорівна. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. ISBN 978-966-8924-33-0 С. 26. укр.
  • Клара Балоґ Характеристика (по укр.). Михаил Капраль Mihály Káprály. uploaded 2026.08.06. https://www.academia.edu/171338061/Клара_Балоґ_Характеристика?email_work_card=view-paper. „За багаторічну роботу балетмейстером поставила більше тридцяти танців, як у Заслуженому Закарпатському народному хорі так і в ряді професійних та провідних самодіяльних колективах республіки та за кордоном, Серед кращих її робіт низка Закарпатських народних танців, поставлених у Закарпатському народному хорі, в Заслуженому Академічному ансамблі танцю ім. П. Вірського, в опері Г. Майбороди "Милана", у київському театрі опери та балету ім. Т. Шевченка. Це такі танці як: "Березнянка", "Бубнарський танець", "Раковецький кручений", "Дробойка", "Вівчарі на полонині", "Яроцька карічка", "Чотирянка", "Бойківські забави", "Ліщановий", "Кумлушський чардаш", "Сюїта угорських народних танців", "Інвертіта", "Румунський народний танець", "Васильово цифри", "Словацький нар. танець", вокально-хореографічні композиції: "Шовкова косиця", "Закарпатські орнаменти", "Свято на винограднику", "Вас вітає Верховина", "Чешська вокально-хореографічна композиція" та інші.“ 
  • Штефаньо О.: Як крокувала життям Клара Балог. // KISZó укр.
  • Тиса-1."Русинська родина". Клара Балог (17.11.2012)укр.

Додаточны жерела

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Клара Балог. Танці Закарпаття. / Вступ. сл. В. Габорця. Ужгород, 1998. 143 с. укр.
  • Капраль М.: Балог Клара. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 Сс. 37-38. укр.
  • Конькова Г. В.: БА́ЛОГ Клара Федорівна. // Енциклопедія сучасної України. укр.

Референции

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. 1 2 Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 15-16.
  2. 1 2 3 Клара Балог (видео, Тиса-1).
  3. 1 2 3 Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 24-27.
  4. 1 2 3 Ільченко Л. О.
  5. ↑ Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 37.
  6. ↑ Штефаньо О.
  7. ↑ Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 30
  8. ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 739/96
  9. ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2003 року № 1159/2003
  10. ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 824/2008
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Клара_Балог&oldid=168136"