Вікіпедія:Статя тыждня/2011/38
Євменій Сабов (1. октобра 1859, Вербяж - 3. новембра 1934, Севлюш (теперь Виноградів)) - русиньскый културный дїятель, ґрекокатолицькый священик, педаґоґ.
Біоґрафія
[едітовати жрідло]Штудовав на ґімназіях в Ужгородї, Мукачеві, Пряшові і Левочі. Ужгородьскый богословецькый семінарь закінчів в року 1881 і за священика высвяченый 1885. Спочатку служыв в Арданові в роках 1887-98 быв професором російского язык і літературы на ужгородьскій ґімназії. В 1898 ся переселив до Севлюша, де ся став архідіаконом. Было то потім як програв бой за захованя русиньского языка на середнїх школах. архідіаконом быв і од року 1917 в Уґочі. Быв єден з першых, котрый декларовав самобытность Русинів од Росіян ці Українцїв. По припоїню Підкарпатьской Руси к Чеськословеньску выступав проти дїйствованю україньскых еміґрантів в школах ці обществах. 1. юна 1930 быв на нёго учіненый атентат з україньской терорістічной орґанізації УВО, в котрого резултатї быв Сабов тяжко раненый.
Творчость
[едітовати жрідло]Написав популарны учебникы ґраматікы і історії Русинів. Ёго Христомантія была єдиным познанём старой русиньской літературы того часу.
- Русская грамматика и читанка к изучению литературного языка угрорусских — 1890.
- Христоматія церковно-славянских и угро-русскихъ литературныхъ памятниковъ — Ужгород, 1893.
- Egyházi szláv nyelvtan — 1894.
- Грамматика русского языка — 1925.
- Очерки литературной деятельности и образования карпаторуссов — 1924.