Вікіпедія:Статя тыждня/2011

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ту є часть архіву Статей тыждня обсягуючу статю тыждня публіковану на Головній сторінцї в року 2011.

Аж на технічны едітації є недопустне, жебы ся мінив обсяг той сторінкы і їх підсторінок.


2011/01[едітовати жрідло]

Тенісовый сервіс

Теніс (анґл. tennis < angl. tenes, tenetz < fr. tenez! = nate, берьте, тримте!), означованый і як білый шпорт, є лоптова гра про 2 аж 4 грачів. Варіант з 2 грачами є двогра, варіанта зо 4 грачами ся пак зове штирьгра. Розлишує ся тыж змішана штирьгра, у котрій в каждій двойцї грає єдна жена і єден хлоп. Суперы стоять на гріску проти собі, і пробують одразити лоптічку тенісовов ракетов так, жебы єй супер не міг в рамках правил тенісу вернути назад.

Історія[едітовати жрідло]

Року 1592 были в Паріжі зазначены правила французькой гры пауме. Анґічан Валтер Клоптон Вінґфілд ся тыма правилами іншпіровав, жебы собі року 1875 дав патентовати гру звану теніс. В юлії 1877 ся у Вімбледонї дїяло перше змаганя.

Теніс належыть ку олімпійскым шпортам. З тенісу взникло пару подобных шпортів граных векшынов під стріхов на шпеціалнім куртї, наприклад сквош або рікочет, або іншы модіфікації як наприклад плажовый теніс.

2011/02[едітовати жрідло]

Языкова родина або Языкова фамилія (ґенеалоґічна класіфікація языків) – є сістема класіфікації языків, якій в їй основі даный прінціп прибузности. Сесь прінціп ся базує на єствуваню частых і усталеных сістемных фонетічных, ґраматічных і лексемічных роздїлів, котры закономірно споєны міджі собов в близкых языках. Єднакы языкы ся комбінують у підґрупы, ґрупы (ветвы), фамилії або родины, а тыж на великы сістемы - надродины (гіперфамилії). Вшыткых рахуєме коло 240 языковых фамилій, бівше 100 ізолатів і до 100 некласіфікованых языків.

Найбівше легшым способом класіфікації такого значного чісла языковых фамілій є не ґенетічный, а ґеоґрафічный — за певнинами або контінентами, а про меншы ґрупы - реґіонами.

  • Европа + Азія: вшыткого 21 языковых родин/фамилій, 4 ізолатів і 12 некласіфікованых языків.
  • Африка і Южно-Западна Азія: вшыткого 28 языковых родин/фамилій, 10 ізолатів і 10 некласіфікованых языків.
  • Океанія: «папуаньскы» і австральскы языкы - вшыткого 100 языковых родин/фамилій і 32 ізолатів.
  • Северна Америка (у тім чіслї Месоамерика): вшыткого 42 языковых родин/фамилій, 28 ізолатів і 6 некласіфікованых языків.
  • Южна Америка: 55 языковых родин/фамилій, 43 ізолатів і 77 некласіфікованых языків.

Далше чітаня[едітовати жрідло]

  • Meillet A., Gohen М. Les langues du monde. Paris, 1952;
  • Иванов В. В. Генеал. классификация языков и понятие языкового родства. М., 1954;
  • Шарадзенидзе Т. С. Классификации языков и их принципы. Тбилиси, 1955;
  • Pinnow Н. J. Die nordamerikanischen Indianersprachen. Wiesbaden, 1964;
  • Greenberg J. H. The Languages of Africa. Bloomington — The Hague, 1966;
  • Voegelin C. S., Voegelin F. M. Classification and Index of the World's Languages. N. J. — Amsterdam, 1977;
  • Teop. основы классификации языков мира. Проблема родства. М., 1982;
  • Языки и диалекты мира. М., 1982;
  • Ruhlen M. A Guide to the World's Languages, v. 1. Genetic Classification. Draft, 1983;
  • Sala M., Vintila — Radulescu I. Les langues du monde. Petite encyclopédie. Bucureşti — Paris, 1984.

Екстерны одказы[едітовати жрідло]

Референції[едітовати жрідло]

<references>

2011/03[едітовати жрідло]


2011/04[едітовати жрідло]

Африка

Африка — другый найвекшый контінент по Азії з цалковов розлогов через 30 500 000 км², што представлює 20,3 % цалкового поверьху сушы на Земли. Лежыть южно і северно од ровника з векшынов на выходній півкулї. З векшой части є обколесена океанами, на выходї Індійскым і на западї Алтантічным океаном. На севері ся находить Середоземне море, котре оддїлює Африку од Европы. В области Суезькой шыї є Африка споєна з Евроазійсков дочков.

Велику часть Африкы творять пустынї (Сагара, Калагарі), напівпустынї і саваны. У централній части Африкы ся пак находить доджовый пралїс.

Африка є называна як чорный контінент про склад жытелїв, котрого ту жыє веце як міліарда (2009), што є 15% популації Земли, котры жыють в 54 штатах. Подля модерных познань є Африка правдоподобно колысков, одкы вышов чоловік на своїм тяжіню населёваня планеты.

2011/05[едітовати жрідло]

Інформачна технолоґія (анґліцькы: information technology, скорочено ІТ) є наука, котра ся занимать способом, якым фунґують компютеры, респектіве якым способом фунґує їх гмотна часть, т.є. гардвер. Тыж є то і означіня про тоты технолоґії.

Характерістіка[едітовати жрідло]

Інформачнов технолоґіёв є каждый електронічный пристрой способный обробити даякы інформації (або выконовати алґорітм), т.є. прияти даякы вступны дата, самостатно з нима выконати даякы операції і выдати прислушны дата выступны (припадно часть той технолоґії). Область інформачной технолоґії глядать найефектівнїшы рїшіня, як тоты технолоґії створити, зоставити, перепоїти, здоконалити, вынаходжають новы і створюють проґрамы, котры забезпечать комунікацію з далшыма проґрамами, котры буде хосновати хоснователь пристроя (аплікаціями або софтвером).

Люде, котры роблять в области або ся інтересують о область інформачных технолоґій ся скорочено зовуть інформатіци ровнако як люде, котры ся занимають зпрацованём інформацій, што веде ку черяням і хаосу в термінах інформатіка і інформачна технолоґія (ІТ), і кідь каждый має інше наповнїня.

2011/06[едітовати жрідло]

Планета Марс (тыж Червена планета)
Астрономічный сімбол Марсу

Марс є четверта планета сонячной сістемы, друга найменша планета сістемы по Меркурї. Названа є по рімскім Богу войны Мартові. Їднать ся о планету терестрічного тіпу, то єсть має певный горниновый поверьх покрытый імпактныма кратерами, высокыма сопками, глубокыма канёнами і далшыма утварами. Має два місяцї неправиделного твару названы Фобос і Деімос.

В часї коли є Марс в опозіції ку Сонцю і Земли ся находить міджі тыма двома тїлесами, є Марс позоровательный на небі цілу ніч. Сполягливы інформації о першых позорованях Марсу як планеты не екзістують, але є правдоподобне, же ку ним дішло міджі роками 3000 аж 4000 до н. е. Вшыткы старовікы цівілізації, Еґіпетяне, Бабілоняне і Ґреци, знали тоту „путуючу звізду“ і мали про ню свої назвы. Про їй начервенїлу фарбу, запричінєну червенов фарбов зоксідованой земли на верьху планеты, мали стары народы Марс векшынов за сімбол вогня, крови і кінця.

Детайлне баданя планеты уможнило од 60. років 20. стороча 20 успічных автоматічных сонд. В сучасній добі (2011) суть на орбіталній дорозї коло Марсу штири функчны сонды (Mars Odyssey, Mars Express і Mars Reconnaissance Orbiter) і на планетї ся находять дві рушачі єдиніцї місії Mars Exploration Rover котры додали дата, якы уможнили змаповати векшу часть поверьху, дефіновати основны історічны епохы ці порозумити основным явам одбываючім ся на планетї.

2011/07[едітовати жрідло]

Іван Орлай

Іван Орлай (1770 Комарівцї - 11. марец 1829, Одеса) - медік, історік, педаґоґ. Основну і середню школу закінчів у Мукачові, Ужгородї, Надькаролскій ґімназії і Великоварадиньскій академії (Румуньско). Высшу школу на філозофічній факултї у Львові. 6.5.1791 ся перестяговав до Петрограду. Діплом лїкаря здобыв в Петроградьскім медіко-хірурґічнім інштітутї (1791-93).

Творба[едітовати жрідло]

  • 1807 - Dissertatio sislens doctrinas de viribus naturae medicatricibus etc
  • 1809 - Oratio in laudes Russiae principum etc.
  • 1804 - История о карпато-россах
  • 1825 - О необходимости обучаться преимущественно отечественному языку и нечто об обучении языкам иностранным
  • 1825 - Элегия на смерть императора Александра I
  • 1826 - О юго-западной Русии
  • Мнение о преобразовании училищ в России

Жрідла[едітовати жрідло]


2011/08[едітовати жрідло]

Діалекты

Білоруськый язык (білоруськы говориме Беларуская мова) — є выходославяньскый язык, котрым говорять головно білорусы і іншы народы Выходной Европы. Білоруськый язык входить в Індоевропску языкову родину, приналежный до Славяньской языковой ґрупы. Має два головны діалекты. Окрем того суть два штандарты: офіціалный (академічный) і тарашкевіца («класічный»). У Білорусії є білоруськый язык од року 1990 штатным языком і од референда в роцї 1995, респ. од року 1998, коли была подля резултатів референда змінена конштітуція, здїлять тот статус з російскым языком. Резултатом є домінантне хоснованя російского языка у вшыткых сферах сполоченьского жывота з вынятком народной літературы, часточно музикы і народной културы вобще; обмежено го хоснують і штатны орґаны і повинно ся учіть на школах, у меншынї школ є ужываный як язык выучованя, переважує але російскый язык. Но білоруськый язык є дуже росшыреный міджі білоруськов політічнов опозіціёв і на Інтернетї.

Погляд до найоддаленїшых частей весміру средством Губблевого телескопу

Весмір є означіня про вшыток (часо-)простор і матеріал і енерґію в нім. В ужшім змыслї слова ся слово весмір тыж даколи хоснує як означіня про козмічный простор, т.є. часть весміру мімо Землю.

Різныма назорами на світ і ёго взник ся уж од прадавна занимать філозофія і різны реліґії. В днешнїй науцї ся баданём весміру занимать головно козмолоґія і астрофізіка.

Подля дакотрый науковых теорій є тот „наш“ весмір сучастёв сістемы векшого чісла весмірів званого мултівесмір (тыж многосвіт). В много дїлах сці-фі і фантазі літературы ся выходить з предпокладу, же дакотра з тых теорій платить і навеце же є знамый способ, як ся міджі весмірами рушати. Іншы весміры можуть мати цілком іншы фізікалны законы як тот наш.
Сонце є звізда головной поступности, спектралного класу G2V належача до класу світівости V. Обігать коло середины Молочной дорогы далеко од 25 000 до 28 000 світловых років. Обіг тырвать приближно 226 міліонів років. Творить центер сонячной сістемы, од Земли є далеко 1 AU (дас 150 міліонів км). Также є звіздов найблизше ку Земли. Вага Сонця є дас 330 000 раз векша як вага Земли і то робить 99,8 % вагы сонячной сістемы.

Сонце є старе дас 4,6 міліард років, што го кладе міджі звізды середнёго віку. Буде світити іщі асі 5 аж 7 міліард років. Теплота на верьху Сонця чінить згруба 5800 K, прото го люде внимають як жовте (і кідь максімум ёго выжарёваня є у зеленій части видительного спектра).

Діаметер Сонця є згруба 1 400 000 км, што чінить дас 109 діаметрів Земли. Также ёго обєм є дас 1,3 міліонраз векшый як обєм Земли. Густота Сонця є середно 1400 кґ м−3.

Значіня[едітовати жрідло]

Сонце є звізда найблизша ку Земли, котрой поверьх засобує теплом і світлом. Світло досягне Землю приближно за 8 минут і 19 секунд. Енерґія сонячного жарїня рушать скоро вшыткы процесы, котры ся на Земли дїють. Є на нім завісле клімат, зміны погоды і теплоты, значно ся подїлять на приливі і одливі. Помагать утримати на земным поверьху воду у квапалній формі, є ключовым фактором про фотосінтезу ростлин і уможнює жывым творам відїти.

Еміл Кубек

Еміл Кубек (23. новембер 1857 Штефурів - 17. юл 1940 Маганоі Сіті, Пенсілванія США) - ґрекокатолицькый священик, публіціста, языкознатель, писатель. Найвекшов прозаічнов роботов Е. Кубека є роман зо жывота Підкарпатьской Руси – Марко Шолтыс, котрого подїї ся одбывають на Маковіцї од 70-ых років 19. ст. аж до 1915 року. Еміл Кубек ся занимав і языком. Вызначным є ёго штирїязычный Старославяньско-мадярьско-русько-нїмецькый словник, котрый обсягує скоро 30 000 слов. Вышов у 1906 роцї у выдавательстві УНІО в Ужгородї.

Творба[едітовати жрідло]

Екстерны одказы[едітовати жрідло]


Велика Брітанія

Споєне кралёвство Великой Брітанії і Северного Ірьска (неточно означоване Велика Брітанія, Великобританія або Анґліцько) — островный штат належаючій ку северозападу контіненталной Европы. Загорнює остров Велику Брітанію і северовыходну часть острова Ірьско, де гранічіть з Ірьсков републіков.

Споєне кралёвство є огранічене Атлантічным океаном, респ. ёго локалныма частями, то єсть Северным морём, Ламанськым переливом, Келтьскым морём, Переливом святого Юрія і Ірьскым морём. З контіненталнов Европов є споєне Евротунелом.

Є конштітучнов монархіёв зложенов із штирёх земель: Анґліцька, Шкотьска, Валесу і Северного Ірьска.

Сердце є в нашій културї сімболом любви

Слово любов ці ласка має шыроку шкалу значіня, од бытостно важного одношіня (любов міджі двома людми, патріотізм як любов про свою країну) по выядрїня спокойности над часом забавы („Люблю тот філм“). Термін „любов“ може пописовати інтензівне чутя наклонности або емоціоналный статус, часто міджі особами, окремо міджі мужом і женов і тыж одповідаючі одношіня і їднаня. Про своє велике псіхолоґічне значіня є любов єднов з найважнїшых тем в уменю - книгах, філмах, театровых грах і піснях многых жанрів.

буста Едіт Піаф

Едіт Піаф (19. децембра 1915, Паріж - 11. октобра 1963, Ґрассе), властным меном Édith Giovanna Gassion, знама під псевдонімом La Môme Piaf была славна і облюблена французька шансоньєрка. Єй способ інтерпретації рефлектовав практічны скусености із жывота, котры сама пережыла, або і внутрїшнї сітуації в котрых ся сама находила. Тот умелецькый приступ з нєй наконець учінив французьку народну ікону. Шансоны як „La vie en rose“ (Ружовый світ), „L’hymne á l’amour“ (Ода на любовь), „Milord“ і „Non, je ne regrette rien“ (Нічого не баную) єй принесло світову популаріту.

Нептун

Нептун є восьма од Сонця найвздаленїша планета сонячной сістемы; заряджує ся міджі ґазовых обрів. Подобно як і у далшых ґазовых обрів є можне прямо позоровати лем верьхнї верствы атмосферы, в котрых є відїти пару великых темных фляків, што припоминають флякы в атмосферї Юпітера. Нептун має характерістічно модру фарбу, котра є запричінена міджііншым і притомностёв векшого множества метану в атмосферї.
Тихый океан (знамый тыж як Паціфік) є найвекшый океан на Земли.

Мапа Тихого океану

Розлїгать ся од Арктіды на севері по Антарктіду на югу і із боків є ограніченый Азіёв і Австраліёв на западї і Севернов і Южнов Америков на выходї. З цілковов розлогов 169,2 міліонів км² заберать 46 % водной плохы і 32 % цілкового поверьху Земли. В найшыршым місцї в тропах мірять череь 20 000 км, што є приближно половина обводу земекулї, од югу на север ёго довжка пересягує 16 000 км.

Насервіроване їдло

Кухарьство або ґастрономія є в шыршым розуміню наука о одношіню културы а потравы, в ужшім розуміню іде о кухарьске або кулінарьске уменя (фр. l'art culinaire) або ґастрономію (наука о жалудку). В шыршім змыслї - ніч навеце - не йде лем о приправу їдел (варіня), але і о їх конзумацію.

Є то властнї (в ужшім розуміню) часть сектора служеб.

Ґастрономовым цілём є зробити з приправы і конзумації їдла акт култівованый і повышыти тым їдячого чоловіка на културне бытя, підняти го з рівнї анімалной машыны котра лем жере.

Цілём кухарьского ремесла є приправити їдло так, жебы засытив на першім місцї духа конзументів. Прото основны части кухарьского ремесла суть:

  • култівація смаку їдла
  • култівація взгляду їдла
  • култівація паху їдла
  • култівація середовища, в котрім ся їдло сервірує
  • култівація ідеового підтексту їдла


Др. Николай Бескид (29. юн 1883, Волдочківараля - 10. децембер 1947, Кошіцї) - священик, історік, літературознатель, русофіл.

Народив ся в родинї священика пряшівской єпархії. В року 1900 окончів ґімназію в Пряшові. По закончіню духовного семінаря ся в 1906 став священиком. Тітул доктора філозофії здобыв в року 1910. Робив як архіварь ґр.кат єпархії у Пряшові (од 1906), там ся став секретарём єпіскопа (од 1908) і членом єпархіалной рады (1912). Прожывав в селї Леґнава (1923-45) де быв і священиком (1923-28). В Пряшові выдавав русофільскы новины Голос русского народа і основав Русскую народную партію. Працовав в товаристві ім. А. Духновіча.

Творба[едітовати жрідло]

  • 1920Карпатская Русь
  • 1928Карпаторусская древность
  • 1928Поэзія Попрадова
  • 1929Ю. И. Ставровский-Попрадов
  • 1930А. В. Духнович и его поэзия
  • 1930Т. Г. Масарик
  • 1933Карпаторусская правда
  • 1934Духновичи
  • Кирилица и глаголица


Мапа часовых зон (2011)

Часова зона є тота часть Земли, котра хоснує тот самый штандартный час. Спочатку люде хосновали сонячный час, котрый має але невыгоду, же ся одрізнять од місця ку місцю. З розвоём транспорту і комунікації была тота невыгода веце выразнїша, также ся поступом часу перешло на пасмовый час, де ціла область Земли, дас 15 ° коло даного полудника, хоснує тот самый час, котрый є становленый своїм посуном од UTC, коордінованого світового часу (векшынов є посунутя становлене цілым чіслом годин, но суть і выняткы).
Вікіпедія:Статя тыждня/2011/20

Штєпан Рак

Штєпан Рак (* 8. авґуста 1945, Духцов, Чеськословеньско) є вызначный чеськый ґітаріста, музичный композітор і педаґоґ русиньского походжіня. В роцї 1963 по скінчіню штудій на середнїй школї образотворчого уменя в Радотїнї абсолвовав штудіум гры на ґітару і штудіум компонованя на празькій конзерваторії під веджінём Штєпана Урбана і Зденька Гулу, штудіум завершено в роцї 1970. На тото штудованя навязав почас штудованя на Музичній факултї Академії музичных умень в Празї. Уж в часї штудія обтримав вызначне оцїнїня за перше місце в музичнім конкурзї молодых композіторів в Чеськословеньску і то за складбу Гірошіма з року 1973 і 2. цену в далшім річнику за пісню Аж. По школї зачав робити як учітель музикы на людовых школах уменя.

Жывотопис[едітовати жрідло]

В роцї 1975 го закликали до Фіньска, жебы їм там поміг створити основу про їх штудіум ґітаровой гры. Концертовав практічно по цілім Фіньску, гостёвав у Фіньскім радію. До Ческословеньска ся вернув в року 1980, як педаґоґ продовжовав з учінём ґітаровой гры на празькій конзерваторії: пізнїше тыж як одборный асістент на Педаґоґічній факултї в Чеськых Будєёвіцях.

Дїйствовав і як член одборных порот на вшелиякых міджінародный музичных конкурзох. В роцї 1982 ся став першым педаґоґом АМУ, котрый ся там занимав ґітаровов гроб. Там дїйствує до днесь.

Екстерны одказы[едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:


Іван Новак (хосновав ай псевд. Ванё Ондавскый, Ванё Запражка, Іван Маковицькый а Іван Мотовило) (25. децембер 1897, Вышнїй Верліх - 5. май 1975, Вышнїй Верліх) - поет, прозаік. гуморіста і сатірік, комедіоґраф.

На початку 20-тых років 20. стороча брав участь на розвитку културы в ріднім селї. Ёго заслугов быв у Вышнїм Верліху збудованый културный дом і чітарень. Пізнїше основав і аматерьскый театровый ансамбель, котрому быв режісером і драматурґом. Тот ансамбель быв барз популарный в 30-тых роках.

Творба[едітовати жрідло]

  • конець 20-тых років 20. стороча – Слово про рідных братів - роман з часів револуції в Росії.
  • 1933Відьма босорка - театрова комедія, вышла книжно.
  • 30-ты рокы 20. стороча – Дезертир, Когут на ярмаку, Кризис, Тестамент, Хвора, Больван Єдинак - комедії і монолоґы
  • по другій світовій войнї – Партизане - драматічне дїло о партізаньскій ґрупі Чапаєв.
  • 1977Пелйустки провесни - выбер з творбы.


Штєпан Рак

Штєпан Рак (* 8. авґуста 1945, Духцов, Чеськословеньско) є вызначный чеськый ґітаріста, музичный композітор і педаґоґ русиньского походжіня. В роцї 1963 по скінчіню штудій на середнїй школї образотворчого уменя в Радотїнї абсолвовав штудіум гры на ґітару і штудіум компонованя на празькій конзерваторії під веджінём Штєпана Урбана і Зденька Гулу, штудіум завершено в роцї 1970. На тото штудованя навязав почас штудованя на Музичній факултї Академії музичных умень в Празї. Уж в часї штудія обтримав вызначне оцїнїня за перше місце в музичнім конкурзї молодых композіторів в Чеськословеньску і то за складбу Гірошіма з року 1973 і 2. цену в далшім річнику за пісню Аж. По школї зачав робити як учітель музикы на людовых школах уменя.

Жывотопис[едітовати жрідло]

В роцї 1975 го закликали до Фіньска, жебы їм там поміг створити основу про їх штудіум ґітаровой гры. Концертовав практічно по цілім Фіньску, гостёвав у Фіньскім радію. До Ческословеньска ся вернув в року 1980, як педаґоґ продовжовав з учінём ґітаровой гры на празькій конзерваторії: пізнїше тыж як одборный асістент на Педаґоґічній факултї в Чеськых Будєёвіцях.

Дїйствовав і як член одборных порот на вшелиякых міджінародный музичных конкурзох. В роцї 1982 ся став першым педаґоґом АМУ, котрый ся там занимав ґітаровов гроб. Там дїйствує до днесь.

Екстерны одказы[едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:


Іван Новак (хосновав ай псевд. Ванё Ондавскый, Ванё Запражка, Іван Маковицькый а Іван Мотовило) (25. децембер 1897, Вышнїй Верліх - 5. май 1975, Вышнїй Верліх) - поет, прозаік. гуморіста і сатірік, комедіоґраф.

На початку 20-тых років 20. стороча брав участь на розвитку културы в ріднім селї. Ёго заслугов быв у Вышнїм Верліху збудованый културный дом і чітарень. Пізнїше основав і аматерьскый театровый ансамбель, котрому быв режісером і драматурґом. Тот ансамбель быв барз популарный в 30-тых роках.

Творба[едітовати жрідло]

  • конець 20-тых років 20. стороча – Слово про рідных братів - роман з часів револуції в Росії.
  • 1933Відьма босорка - театрова комедія, вышла книжно.
  • 30-ты рокы 20. стороча – Дезертир, Когут на ярмаку, Кризис, Тестамент, Хвора, Больван Єдинак - комедії і монолоґы
  • по другій світовій войнї – Партизане - драматічне дїло о партізаньскій ґрупі Чапаєв.
  • 1977Пелйустки провесни - выбер з творбы.


Ню Йорк

Ню Йорк (офіціално The City of New York) є найлюднатїше місто Споєных штатів і ёго метрополітна область належыть ку найлюднатїшым на світї. Місто было заложене Голандянами в роцї 1625 і од року 1790 є найвекшым містом Споєных штатів. Ню Йорк быв тыж першым головным містом Споєных штатів по приятю конштітуції. В сучасности є єдным із світовых центер обходу і фінанчницьтва. Ню Йорк мать тыж цілосвітовый вплив в области медій, політікы, едукації, забавы, уменя, моды і рекламы. Є огниском міджінародных одношінь і діпломації, бо ся ту находить резіденція Орґанізації споєных націй.

Листкы зеленого чаю в ґайванї

Чай (з высловованя кітайского 茶 – чха в мандарінскім і кантонскім діалектї; в діалектї менє вызначного приставу Сіа-мен чітане те – одтале поменованя в дакотрых другых языках) є културный напой, готовеный звычайно лугованём листків ростлины чаёвника в горячій водї. Про самы листкы ся тыж хоснує назва чай. Означіня чаю ся часто поужывать і про іншы одвары, запары з різных ростлин (наприклад тзв. былиновы чаї або свербогузковый чай). Чай мать в много припадах тыж благодарный вплив на орґанізм дякувші латкам у нїм обсягнутых.

Пестована і спрацованя чаю[едітовати жрідло]

Чаёва плантаж в Малайзії

Чай взникать спрацованым листків чаёвника. З ботанічного погляду є чаёвник всезеленый кряк, доростаючій в природї до вышкы 5 аж 15 метрїв, вынятково аж коло тридцять метрів. На плантажах суть крякы утримованы у вышцї коло єдного метра, што уможнює комфортнїше збераня чаёвых листків і звышує уроджай.

Природно чаёвник ріс в юговыходній Азії, коло граніць Кітаї і Індії. Як културна ростлина ся пестує на много місцях з пригодныма условіями, міджі знамы чай продукуючі країны належыть Індія, Пакістан, Іран, Шрі Ланка, Тайван, Японія, Індонезія, Непалl, Австральскый союз, Арґентіна і Кеня.
Лоґічна дізъюнкція (хоснує ся про ню сімбол ∨) є вырокова спойка, котрой годнота є правда точно тогды, кідь холем єден зо вступных операндів є правда.

Два вырокы споєны дізъюнкціов творять вырок (называный і дізъюнкціов тых двох выроків), котрый є правдивый точно тогды, як є правдивый холем єден зо споёваных выроків. У говоровім языку ся переважно выядрує спойков або.

p q pq
0 0 0
0 1 1
1 0 1
1 1 1

Дізъюнкція веце выроків (ґруп выроків) є правдива точно тогды, як є правдивый холем єден з тых выроків. Дізъюнкція порожнёй множины выроків ся поважує за неправдивый вырок.
Вікіпедія:Статя тыждня/2011/26
Вікіпедія:Статя тыждня/2011/27

кавовы зерна по пражіню

Кава є обычайнї гірькый напой з плодів кавовника. Тыж означує порошок, котрых ся прі выробу напоя хоснує. Тот ся здобывать помолотём праженого насїня кавовника.

Кава є характерістічна своїм пахом і чорнов фарбов. Обсягує міджі іншым алкалоід кофеін, котрый бодрить роботу сердця і про ёго ободряючі ефекты ся кава пє передовшыткым.

Кава ся одборно горовить як змішаня плодів різных сорт кавовнику. Найчастїше ся стрїчаме з плодами Coffea Robusta і Coffea Arabica (менше хоснованы Excelsa і Liberica ся на торгу находять рідше). Про рыхтованя кавы у нашых ґеоґрафічных шырках ся хоснують лем два основны тіпы: кава arabica і robusta. Арабіка (дас 25% світовой продукції) є кава высшой кваліты з меншым обсягом кофеіну і шырокым спектром делікатных смаків і пахів. Пестує ся у векшых надморьскых вышках, часто на сопковім ґрунтї, ці як лїсна флора (напр. Етіопска кава Гарар ці Вайлд Форест). Зерна суть векшы як у робусты і почас пражіня і самого хотовлїня суть дуже чутливы на теплоту. Робуста є менше тяжка сорта на пестованя. Їй дїл на світовій продукції є дас 75%. Ку найвекшым продуцентам належыть Бразілія, Вєтнам і Індія. Зерна суть меншы, смаково є тота кава веце землиста і міцна. Обсагує двараз веце кофеіну як арабіка. На торгу годен купити і дуже квалітны єдносортовы робусты, котры певно годны заінтересовати.

Кава є по ропі друга найважнїша комодіта і на їй пестованю, спрацованю і дістрібуції ку спотребителям ся участвує на цілім світї 500 міліонів людей.

Вітрова електрарня на наморній закладнї США у затоцї Ґуантанамо, Куба

Обновительне жрідло енерґії є означіня дакотрых выбраных, на Земли доступных форм енерґії, здобываной прімарно з ядерных перемін внутрї Сонця. Далшыма жрідлами суть тепло земного внутра і зотырвачность сістемы Земля-Місяць. Людство їх бере у формах наприклад сонячне жарїня , вітрова енерґія, водна енерґія, ґеотермална енерґія, біомаса і далшы.

Научный ядерный реактор у нідерландьскім Делфт

Ядерна енерґетіка є галузь енерґетікы і промыслу, котра ся занимать передовшыткым выробов енерґії у ядерных електрарнях, у шыршім змыслї може іти о проєктованя і будованя ядерных апаратів (передовшыткым ядерных реакторів і ядерных електрарнї).

Як сіноніма ся про тот термін менше точно хоснують тыж терміны ядерный промысел, ядерна енерґія ці атомова енерґетіка або атомова енерґія, або (скорше сленґово) ядро ці атом. Означіня обсягуючі словну базу атом є але треба брати як неправилны і неточны (енерґія уволнена з атому є і хемічна енерґія, енерґія здобывана з фосілных палив).