Вікіпедія:Статя тыждня/2010
Ту є часть архіву Статей тыждня обсягуючу статю тыждня публіковану на Головній сторінцї в року 2010.
Аж на технічны едітації є недопустне, жебы ся мінив обсяг той сторінкы і їх підсторінок.
36
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Кухарьство або ґастрономія є в шыршым розуміню наука о одношіню културы а потравы, в ужшім розуміню іде о кухарьске або кулінарьске уменя (фр. l'art culinaire) або ґастрономію (наука о жалудку). В шыршім змыслї - ніч навеце - не йде лем о приправу їдел (варіня), але і о їх конзумацію.
Є то властнї (в ужшім розуміню) часть сектора служеб.
Ґастрономовым цілём є зробити з приправы і конзумації їдла акт култівованый і повышыти тым їдячого чоловіка на културне бытя, підняти го з рівнї анімалной машыны котра лем жере.
Цілём кухарьского ремесла є приправити їдло так, жебы засытив на першім місцї духа конзументів. Прото основны части кухарьского ремесла суть:
- култівація смаку їдла
- култівація взгляду їдла
- култівація паху їдла
- култівація середовища, в котрім ся їдло сервірує
- култівація ідеового підтексту їдла
37
[едітовати жрідло]Статя тыждня Антрополоґія (з ґрецького ανθρωπος антгропос чоловік) є наука занимаюча ся чоловіком, людьскыма сполоченствами, културами і людством вообще. Належыть міджі наукы голістічны - снажыть ся створити цїлковый образ чоловіка, занимать ся вшыткыма людми во вшыткых добах і тыж вшыткыма розмірами людства. Од анатомії ся лишыть векшов вагов на функчны звязаности і вывой, од соціолоґії векшов вагов на єднотливого чоловіка і снагов порозуміти ёго наглядам, од етноґрафії снагов о зобщеня і захоплїня сполочного.
Роздїлїня
[едітовати жрідло]Антрополоґія ся традічно дїлить на дві основны области баданя з тым самым субєктом але одлишныма методами:
Подля іншого роздїлїня, котре взникло під впливом Франца Боаса в 20. сторочу в США, творить общу антрополоґію:
- Фізічна ці біолоґічна антрополоґія, котра штудує тїло чоловіка, ёго вывой і ґенетіку;
- Културна і соціална антрополоґія, котра бадать лудьскы громады і културы і їх пестры проявы з великов вагов на пряме позорованя і баданя в екстерьєрї;
- Лінґвістічна антрополоґія ці соціолінґвістіка, то єсть штудіум вывоя языка і ёго функцій в громадї;
- Археолоґія, котра бадать матеріалны остаткы старых култур.
38
[едітовати жрідло]Статя тыждня Обєктово орьєнтоване проґрамованя (скорочоване на OOP, з анґліцького Object-oriented programming) є методіка вывоя софтверу, основана на наслїднїх ідеях, концепціях:
Концепція
[едітовати жрідло]- Обєкты – єднотвливы елементы моделованой реаліты (як дата, так повязану функчность) суть в проґрами зґрупованы до ентіт, званых обєкты. обєкты собі памятають свій статус і навонка додавають операції (доступны як методы про кликаня).
- Абстракція – проґраматор, ці тыж проґрам, котрый створює, може абстраговати од дакотрых детайлів роботы єднотливый обєктів. Каждый обєкт працує як чорна скринька, котра докаже выконовати становлены дїї і комуніковати з околицёв, без того жебы пожадовала знаня способу, котрым днука працує.
- Капсулація – ґарантує, же обєкт не може прямо приступовати ку „внутреностям“ іншых обєктів, што бы могло вести ку неконзістенції. Каждый обєкт з вонкашнёго погляду сприступнює інтерфейс, за помочі котрого (і нияк іншак) ся з обєктом працує.
- Складаня – Обєкт може обсяговати іншы обєкты.
- Делеґованя – Обєкт може хосновати службы іншых обєктів так, же їх пожадать о проведжіня операції.
- Дїдиня – обєкты суть орґанізованы стромовым способом, коли обєкты даякой сорты можуть дїдити з іншой сорты обєктів, чім переберають їх споснобности, ку котрым лем додавають свої властны росшырїня. Тота ідея ся звычайно імплементує за помочі роздїлїня обєктів до клас, причім каждый обєкт є інштанціёв даякой класы. Кажда класа пак може дїдити ід іншой класы (в дакотрых языках проґрамованя і з пару іншых клас).
- Поліморфізм – одказованый обєкт ся веде подля того, якой класы є інштанціёв. Кідь пару обєктів додавать такый самый інтерфейс, працує ся з нима тым самым способом, але їх конкретне хованя ся лишыть подля їх імплементації. У поліморфізму подміненого дїдинём тото значіть, же на місто, де є чекана інштанція даякой класы, можеме досадити і інштанцію хоцякой єй підкласы, бо інтерфейс підкласы є підмножінов інтерфейсу класы. У поліморфізму неподміненого дїдинём є достаточне, кідь ся інтерфейс (або їх пожадованы части) у різных клас згодують, пак суть взаємно поліморфны.
39
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Земля є третя планета сонячной сістемы, тыж найвекша терестрічна планета в сістемі і єдине планетарне тїлесо, на котрім є подля сучасного наукового познаня підтвердженый жывот. Земля взникла дас перед 4,6 міліардами років і курто по своїм взнику здобыла свій єдиный природный сателіт – Місяць. Земля обігає коло Сонця по скоро окружной дорозї з дуже малов ексцентріцітов. Земля як домашнїй світ людства має много назв в завіслости на народї, міджі найзнамішы належыть назва латиньского походжіня Terra, Tellus ці ґрецька назва Ґаіа.
40
[едітовати жрідло]Статя тыждня О́тче наш (Молитва Господня, О́тче нашъ, Πάτερ ημών, Pater noster) — є правдоподобно найзнаміша і головна молитва хрістіанства. Подля євангелія од Лукы тоту молитву повив своїм ученикам Ісус Хрістос, кідь ся го звідовали як ся мають молити. В євангелію подля Матфея є тота молитва частёв казаня на горї, в котрім Ісус представляє своє посолство.
Ґрецькый текст
[едітовати жрідло]Оріґінал молитвы на ґрецькому языку[1][2]:
(Євангеліє од Матфея, 6:9-13)
- Πάτερ ἡμῶν ὁ ἐν τοῖς οὐρανοῖς
- ἁγιασθήτω τὸ ὄνομά σου·
- ἐλθέτω ἡ βασιλεία σου·
- γενηθήτω τὸ θέλημά σου,
- ὡς ἐν οὐρανῷ καὶ ἐπὶ τῆς γῆς·
- τὸν ἄρτον ἡμῶν τὸν ἐπιούσιον δὸς ἡμῖν σήμερον·
- καὶ ἄφες ἡμῖν τὰ ὀφελήματα ἡμῶν,
- ὡς καὶ ἡμεῖς ἀφίεμεν τοῖς ὀφειλέταις ἡμῶν·
- καὶ μὴ εἰσενέγκῃς ἡμᾶς εἰς πειρασμόν,
- ἀλλὰ ῥῦσαι ἡμᾶς ἀπὸ τοῦ πονηροῦ.
- [Ὅτι σοῦ ἐστιν ἡ βασιλεία καὶ ἡ δύναμις καὶ ἡ δόξα εἰς τοὺς αἰῶνας· ἀμήν.]
Церьковно-славяньскый текст
[едітовати жрідло]- Ѿтче нашъ и́же еси́ на небесѣхъ,
- да свѧти́тсѧ и́мѧ Твое́,
- да прїи́детъ Ца́рствїе Твое́,
- да бу́детъ во́ля Твоѧ,
- ѩко на небеси́ и на земли́,
- хлѣбъ нашъ насу́щный даждь нам днесь,
- и оста́ви намъ до́лги на́шѧ,
- ѩко и мы оставлѧем должнико́м нашымъ,
- и не введи́ нас въ напа́сть,
- но изба́ви насъ отъ лука́ваго.[3].
"Отче наш..." на русинському языку
[едітовати жрідло](пӱдкарпатськый варiант русинського языка)
- Отче наш, Котрый ись на небесах!
- Най сятить ся имня Твоє;
- най прийде Царство Твоє;
- най буде воля Твоя,
- як на небі так и на земли;
- хлiб наш насущный дай нам днесь;
- и одпусти нам довгы нашы,
- як и мы одпущаєме довжникам нашым;
- и не введи нас в искушеніє,
- но избав нас од лукавого!
- Бо Твоє є Царство и сила, и слава во вікы. Амінь.
(пряшівськый варiант русинського языка)
- Отче наш, котрый єсь на небесах,
- няй святить ся твоє імя,
- няй прийде твоє Царьство,
- няй ся дїє твоя воля,
- як на небі, так і на земли.
- Хлїб наш каждоденный дай нам днесь
- і одпусть нам нашы довгы,
- так як і мы одпущаме своїм довжникам,
- і не приведь нас до покушіня,
- но ослободь нас од лукавого.
- Бо Твоє є Царство и сила, и слава во вікы. Амінь.
Референції
[едітовати жрідло]<references>
- ↑ Πάτερ ἡμῶν, ὁ ἐν τοῖς οὐρανοῖς.
- ↑ Matthew 6:9 Greek Study Bible (Apostolic / Interlinear)
- ↑ Дана редакція перекладу, із замінов слов «ѩко и мы» на «ѩкоже и мы» і «въ напа́сть» на «во искуше́нїе» хоснує ся в церьковнославяньскім богослужіню церквей выходного обряду на Словакії, днешнёй Русской церькви а также старообрядцами
41
[едітовати жрідло]Статя тыждня
The Beatles («Бітлз») — была анґліцька рокенролова ґрупа з Ліверпулу. Єй членами были Джон Леннон (спів, ґітара), Пол Меккартні (спів, басова ґітара), Джордж Гаррісон (солова ґітара, спів) і Рінґо Старр (бубны, і спів). Належыть міджі комерчно найуспішнїшы і крітіками найузнаванїшы ґрупы в історії популарной музикы. Музика Бітлз є доднесь грана і облюблена по цілім світї. Кідь реномованый часопіс Роллінґ Стоне в роцї 2003 зоставив драбинку найлїпшых албумів в історії популарной музикы, Бітлз ся дістали до першой десяткы цілком штири раз (враховано 1. місця за Сґт. Пеппер'с Лонлі Гартс Клаб Бенд).
42
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Буковець (по словеньскы Bukovce) є село в окресї Стропков в Пряшовскім краю на северовыходї Словенска.
Історія
[едітовати жрідло]В історічных зазнамах є село першый раз спомянуте в року1379.
Ґеоґрафія
[едітовати жрідло]Село лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11 км². Мать около 560 жытелїв.
Етніціта
[едітовати жрідло]Подля списованя людей в року 2001, 52.6% мать словеньскый материньскый язык і 47.4% русиньскый. Но у селї жыє тыж почетна ціґаньска меншына котра ся пише міджі Словаків.
Реліґія
[едітовати жрідло]Подля списованя людей в року 2001, 92.1% суть ґрекокатолицькой, 5.3% православной і 2.6% римокатолицькой віры.
Памяткы
[едітовати жрідло]- Василіаньскый монастырь Букова Гірка (захована церьков і капліця)
- Храм святого Димитрія поставленый в року 1891 в необароковім штілі.
- Йозефінка (технічна памятка - дорога котра споёвала Земплін з Польском)
Вызначны родаци і жытелї
[едітовати жрідло]- Арсеній Коцак
- Іван Поливка
- Андрій Шлепецькый (церьковный дїятель)
- Іван Шлепецькый
- Андрій Шлепецькый (высокошкольскый педаґоґ і публіціста)
- Павло Маскалик
Жрідла
[едітовати жрідло]43
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Led Zeppelin (Лед Зеппелін, походить од анґл. Lead Zeppelin — «оловяна вздухолодь») — брітаньска рокова ґрупа што ся бере за єдну зо закладателїв гард-року.
Уж 30 років по роспадї з причіны смерти бубеника Джона Бонама у 1980, ся Led Zeppelin дость высоко оцінюють за умелецькы досягнутя, комерчный успіх і шырокый вплив. Ґрупа продала понад 300 міліонів албумів у світі, включаючі 111.5 міліонів у США, вшыткы їх штудіёвы албумы, што не были компіляціями, были у Top 10 журналу Billboard (США) . Led Zeppelin суть першым у списку 100 найвызначнїшых гард-роковых капел од VH1.
Участници
[едітовати жрідло]- Джіммі Пейдж (Jimmy Page) — ґітара
- Роберт Плант (Robert Plant) — вокал, Ґамбова гармоніка, бубен
- Джон Бонем (John Bonham) — ударні
- Джон Пол Джонс (John Paul Jones) — бас-ґітара, клавесы, мандоліна
Історія
[едітовати жрідло]По послїднїм розпадї ґрупы «The Yardbirds» 7 юла 1968 року ґітаріста Джіммі Пейдж мусив зробити нове зложіня ґрупы. На тот час ся з Пейджом споёвала репутація жаданого ґітарісту. Він уж грав як штудіовый музикант у такых ґрупах, як The Who, The Kinks, Donovan і богато іншых. Другым до нового зложіня быв закликаный бас-ґітариста Джон Пол Джонс (Пейдж ся з ним познакомив в апрілю 1968 року в часї роботы у Donovan). В літї 1968 року Джіммі іде до Бірмінґема, послухати, а, може, і запросити, молодого вокалісту Роберта Планта, якый тогды співав у властній ґрупі Band Of Joy. Плант одразу погодився і теперь про тріо быв потрібный бубеник. Плант порекомендовав свого камарата із Band Of Joy — молодого Джона Бонама.
У септембрї 1968 року четвірка провела свої першы репетіції у Лондоні. Тогды ся іщі ґрупа называла «The New Yardbirds». Свою назву Led Zeppelin обтримав з легкой рукы Джона Ентвілста із The Who (іншы твердять, же то быв бубеник той ґрупы Кіт Мун). Якось він пожартовав, же новый проєкт Пейджа «полетить, як «оловяна вздухолодь» Джіммі не довго думав і змінив назву на «Led Zeppelin». Літеру «а» одстранили по радї менеджера ґрупы — Пітера Ґранта — кідь, по його словах, «тоты тупы американці прочитають назву ґрупы як Лід Зеппелін».
44
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Шахы або шах (з перьского шаг, пановник) суть класічна дочечкова гра про двох грачів, в подобі змаганя тыж признавана як область шпорту. Взникла в 15. сторочу в южній Европі управов перьской гры шатрандж, наслїдника старой індіцькой гры чатуранґа. Шахы ся грають на шаховницї, штворцёвій дочечцї роздїленой на 8×8 поличок де ся черять чорна і біла фарба. Каждый грач має на початку гры цілком шістнадцять каменів шість сорт: краля, даму, по дві вежы, стрелців і коників і вісем пішаків. Грачі означованы як „білый“ і „чорный“ подля фарбы каменів з котрыма грають, черяво выконовають тягы, т.є пересуны каменів по шаховницї. Цілём гры є мат, такый атак краля супера, котрый ся не дасть одвернути. Шахы не обсягують елемент нагоды, партії рїшать здатности і зналости грачів.
Важнов частёв шаху є шахова теорія, котра днесь має характер наукы. Композічный шах розвивать умелецькый аспект шаху. Выука і граня шахів ся рекомендує як способ, як злїпшыти якость мыслїня і розвинути приязнивы властности характеру. Шахы суть єднов з найоблюбленїшых гер світа, котру грають міліоны людей як неформално про забаву, так як і змаганя. Шаховы запасы і турнаї ся орґанізують од початку той гры і шаховый шпортовый жывот ся выразно розвивать од послїднёй шетвертины 19. стороча.
45
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Образотворче уменя є візуалне уменя. Можеме го дїлити на зображоваче уменя, ці міметічне уменя, абстрактне уменя, народне уменя ітд. Головныма областями образотворчого уменя є малярьство, скулптура, архітектура, фотоґрафія ітд. В сучаснім уменю ся роздїл міджі образотворчімя сортами выразно стерать. Обявують ся новы технікы. Найконтроверзнїша з них є наприклад перформанс. Образотворче уменя продукують образотворчі умелци, теоретічно ся нима занимають історіци уменя. Од самого ремесла дїлить образотворче уменя передовшыткым оріґіналный вклад автора, снагу ословити позерача, охабити го пережыти подобны емоції, як котры вели автора ку вытворїню дїла.
46
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Соціолоґія соціална наука бадаюча соціалный жывот єднотливцїв, ґруп і громады. О обсягу соціолоґії і ограніченя субєкта єй баданя не єствує згода через різны соціолоґічны школы і парадіґматы. Соціолоґія є розумена наприклад як наука о їднаню людей в громадї, о штруктурї громады, о соціалній інтеракції, о соціалных ґрупах, о соціалных фактах, соціалній сістемі і або о соціалній змінї.
47
[едітовати жрідло]Статя тыждня Асертівіта є способность просаджовати властне суджіня, одношіня або інтерес. Бере ся як важна комунікачна здатность. Учіть єй много офахівцїв на вывой особности і псіхотерапевтів і є тыж обсягом много популарных мануалів про властне здоконалїня. Часто ся перекладать як себепросаджіня.
Автором методы асертівного тренінґу (тренінґу асертівіты) є Америчан А. Салтер. Своїх штудентів учів спонтанным реакціям, зодповідаючому прояву емоцій і уменя стояти сі за своїм. Цілём є міджіншым роспознати і заставити маніпулатівне хованя. Штіл маніпулації є звязаный з тіпом особности. Зъявно найдоконалїше дїлїня тіпів маніпулації є Шостромова тіполоґія маніпулації, котра находить елементы маніпулації у девятёх характерістічных штілох особности.
Технікы
[едітовати жрідло]Асі найоблюбленїша техніка обгаёвана асертівітов є техніка загапрованый ґрамофоновой платнї. Є то властнї повторёваня пожадавків все, кідь ся чоловік стрітить з одпором без причіны. Термін походить з ґрамофоновых платней, котры кідь ся пошкребали, та пак могли вести іглу ґрамофону до ціклу без кінця.
Дале пак існує техніка приятельного компромісу. Фундаментом є найджіня даякой обмедженой правды, на котрій ся може чоловік з протистранов договорити. Пак ся дасть быти згодный „часточно“ ці „основно“.
Неґатівный вопрос выжадує далшу шпеціфічну крітіку. Неґатівне тверджіня є з другого боку згода з крітіков без упущіня з прав.
Література
[едітовати жрідло]- Cavood, D.: Assertiveness for Managers. Learning Effective for Managing People. Seattle, Self Counsel Press, Inc. 1983
- Cotller, S. B., Guerra, J. J.: Assertion Training, Champsing, Ill. Research Press 1980. New York, Pergamon Press 1987
- Fensterheim, H., Bear, J.: Don’t say yes, when you want to say no. London, A Future Bock 1976
- Galassi, J. P., Galassi, M. D.: Assertive training in groups. JCounsPs 21, 1974
- Lange, A., Jakubowski, P.: Responsible assertive behavior. New York, Research Press 1978
- Smith, M. J.: When I say No, I feel guilty. New York, Bantam Books 1980
48
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Бавовна є найважнїша із вшыткых ростлин про выробу текстілного волокна. Волокна ся здобывають з кряків бавовника.
Бавовняны волокна суть у веце як 50 % днесь вырабляных текстілій. Култівація бавовны мала значный економічный допад уж од того часу, як была бавовна першыраз доместікована дас перед 5000 (може і 10 000) роками.
У Европі была бавовна незнама аж до пізного середовіку. В добі промысловой револуції ся але бавовна стала про свої фізікалны властности барз важнов про текстілный промысел і кінцём 19. стороча представляла приближно 80 % обєму вшыткых текстілных матеріалів. В днешнїй добі собі бавовна утримує своє поставлїня як найвызначнїше жрідло природного волокна, але єй значіня ся до великой міры нагрызло сінтетічныма волокнами. На днешнїй продукції текстілій ся бавовна подїлять приближно 40 %.
49
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Рок-музика є жанер популарной музикы, котрый ся до головного пруду дістав в 60. роках 20. стороча. Корїня має в рокенроли, рітмандблуз і кантрі музицї 40. і 50. років, але тыж є овпливненый фолком, джезом і класічнов музиков. Як інштрументы ся найчастїше хоснують електрічна ґітара, басґітара, бубны і клавесовы інштрументы як наприклад гаммонд варганы, клавір або од кінце 60. років сінтезатор. В року ся часто обявують ґітаровы але даколи і клавесовы, саксафоновы або гармоніковы сола.
На кінцї 60. і початком 70. років ся з року вывинуло пару піджанрів. Споїнём з фолком взникнув фолкрок, помішанём з блуз блузрок і рок з джезом сотворили джез фюжын. У 70. роках рок овпливнив совл, фанк і латиноамерицька музика. У тім часї взникли далшы піджанры як софтрок, ґлемрок, гевіметал, гардрок, проґресівный рок і панкрок. У 80. роках взникла нова вовна, гардкор і алтернатівный рок і у 90. роках ґрандж, брітпоп, індірок і нюметал.
Ґрупа музикантів котра ся концентрує на рокову музику ся зове рокова капела. Много роковых капел є складженых з ґітарісту (што грає на електрічну ґітару), головного співака, басґітарісту і бубеника также творять квартет. Дакотры капелы єдну або веце з тых роль не мають або співак грає на даякый інштрумент, также творять тріо або дуо; даякы пак далшого музиканта придають. Роковы капелы дакотрых жанрів, головно тых основаных на рокенроли хоснують саксафон. Менєй часто ся хоснують струновы слаковы інштрументы як гуслї або віолончело або дыховы інштрументы як трубка.
50
[едітовати жрідло]Статя тыждня
Сонце є звізда головной поступности, спектралного класу G2V належача до класу світівости V. Обігать коло середины Молочной сістемы далеко од 25 000 до 28 000 світловых років. Обіг тырвать приближно 226 міліонів років. Творить центрум сонячной сістемы, од Землї є далеко 1 AU (дас 150 міліонів км). Также є звіздов найближше ку Землї. Вага Сонця є дас 330 000 раз векша як вага Землї і то робить 99,8 % вагы сонячной сістемы.
Сонце є старе дас 4,6 міліард років, што го давать міджі звізды середнёго віку. Буде світити іщі дас 5 аж 7 міліард років. Теплота на поверьху Сонця чінить дас 5800 K, прото го люде внимають як жовте (і кідь максімум ёго выжарёваня є у зеленій части видительного спектра).
Діаметер Сонця є згруба 1 400 000 км, што чінить дас 109 діаметрів Землї. Также ёго обєм є дас 1,3 міліонраз векшый як обєм Землї. Густота Сонця є середнё 1400 кґ м−3.
Значіня
[едітовати жрідло]Сонце є звізда найблизша ку Землї, котрой поверьх засобує теплом і світлом. Світло досягне Землю приближно за 8 минут і 19 секунд. Енерґія сонячного жарїня рушать скоро вшыткы процесы, котры ся на Землї дїють. Є на нім завісле клімат, зміны погоды і теплоты, значно ся подїлять на приливі і одливі. Помагать утримати на земным поверьху воду у квапалній формі, є ключовым фактором про фотосінтезу ростлин і уможнює жывым творам відїти.
51
[едітовати жрідло]Статя тыждня
World Wide Web (WWW, скорочено тыж веб), у вольнім перекладї „цілосвітова павучіна“, є означіня про аплікації інтернетового протоколу HTTP. Тым є думана сістема пропоєных гіпертекстовых документів.
Документы уміщены на компютеровых серверох суть адресованы за помочі URL, котрого сучастёв є і домена і назва компютера. Назва векшыны такых серверів зачінать скорочінём www, і кідь ся дасть хосновати хоцьяка назва, котра ся хоснує правилами URL.
Протокол HTTP ся днесь хоснує і про прямый перенос іншых документів, як лем файлів у форматї HTML і выраз World Wide Web ся поступно ставать про лаіцку публічность сінонімом про інтернетовы аплікації.
Автором вебу є Тім Бернерс-Лі, котрый го сотворив почас свого пособлїня в CERN. Пропоновав язык HTML і протокол HTTP, написав першый вебовый перезерач WorldWideWeb і кінцём рока 1990 спустив першый вебовый сервер на світї info.cern.ch. В октобру 1994 основав World Wide Web Consortium (W3C), котре дозерать на далшый вывой вебу.
52
[едітовати жрідло]Статя тыждня Вікіпедія:Статя тыждня/2010/52