Василёвка (варош)
Васи́лёвка (укр. Василівка) (рус. Васильевка) — варош у Василёвськӯм районови, Запорозькой области, Украйины. Варош є из яри 2022 року окупіроватый Росіёв.
| Василёвка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Василівка | ||||
| ||||
| ||||
| Основны інформації | ||||
| 47°26'36,700000000012"N, 35°16'48,599999999991"E | ||||
| Країна | Україна | |||
| Админединка | Василівська міська рада, Василівський район, Василівська волость, Василівська міська громада (міська рада України) | |||
| Админцентр для | Василівський район, Василівська міська рада, Василівський район, Василівська міська громада | |||
| Засноване | 1740 | |||
| Жытелїв | 12 567 (1 януар 2022)[1] | |||
| Розлога | 10,23 Квадратный кілометер | |||
| Поштовы індексы | 71602 | |||
| Телефонный код | 6175 | |||
| Часова зона | UTC+2:00, UTC+3:00 | |||
| Надморьска вышка | 52 метер | |||
| Водный обєкт | Днїпр | |||
 | ||||
| Містьскый уряд | ||||
| Вебова сторінка | https://vasrda.gov.ua | |||
|
OSM:18281288; | ||||
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]
Варош є на северови Запорозькой области, при ріці Дніпро.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]У 1775 році по ліквідації Запорозькой Січі зачав ся процес розділа Запорозькых земель у ділы поміщикам.
Єдным из первых у очереди на нові зимлі, изокреме на тоты, што были на бывшӯв татарськӯв території ниже рікы Кӯнськой, быв Василь Попов — управитель канцеларії Ґриґорія Потёмкіна. 27 юла 1783 року Василь Попов одержав зимлі, які были розмежованы, были удані межова книга и план. Вшыткого Попов одержав 43000 тысяч сотин земли. За имням ґазды одержала назву слобода Василёвка, у ґаздӯвстві были и поселеня Янчекрак (из 1945 року — с. Камянскоє), Карачокрак, Скелькы, Маячка, у даль'шому Еристовка и инні[2].
Поміщик переселив у Василёвку немало кріпакӯв из своїх опшарь на Катеринославщині, Чернігӯвщині, Полтавщині, и кпару кріпацькых файт, купленых у Курськӯв ґубернії. Єдночасно ишло поступовоє покріпаченя поселенцю̄в-старожылӯв. Поміщик казав им платити оброг якый скоро замінив удроботком. Селяни робили на нёго каждый тритьый, потӯм другый тыждинь, а дале — до 5 дню̄в на тыждинь. Василёвці мали невеликі земельны дарабы — до 3 сотины на ревізьку душу, які обробляли у ручну ци запрягавучи корӯв. Разниця миже переселеными кріпаками и покріпачеными селянами скоро пропадала.
Из 1791 року у слободі Василёвка зачала ся активна стройка. У 1796 році по смерти Катерины II и приходу на престол рішанина Павла I, Василь Попов направився у 1799 році у своє опшаря. При кӯнцю XVIII стороча Василёвка зачинать розростати ся. У 1837 році у Василёвці, Янчокракови, Карачокракови и Скалках, шчо принадлежали Поповови, налічовало ся 3782 кріпакы.
Руняно из сусідньыми селами Василёвка розростала ся скорше, бо была при переправі через ріку Карачокрак, на потёви у Крым. У 1820—1830 роках XIX стороча поміщик постройив туй прау заводӯв — тиґляный, винокурний і по випалюванню вапна. У Василівці, яку 1831 року було переведено у катеґорію варощикӯв, містила ся главна контора управліня усьыми опшарями Попова. Економія помалы перечинёвала ся на великоє феодално-кріпосницькоє ґаздӯвство. Провідными отраслями были вӯчарьство и зерновоє ґаздӯвство. Уроблёвану продукцію увозили до Крыма, а удтӯть — за границб. Леш у 1847 році вовны бшло продано 1850 пудӯв.
.JPG)
У 1874 році, из удкрытям Севастопольской желізници, яку пролодено через Василёвку, и поялінём станції Попово, товарнӯсть и прибыток вароша звекшыли ся.
Русо-украйиньска во̄йна (из 2022)
[едітовати | едітовати жрідло]У нӯч на 1 марца 2022 року російські вӯйська обстріляли варош, пуд обстріл попав хірургічный и санітарный удділы містной болници интенсивного ліченя, иппен снаряды попали на територію школы, скоро варош став при окупації[3][4].
14 марца при обстрілу вӯйськами РФ очистных стройок Експлуатаційного цеха вододачи и водоудведеня у селі Вирьхня Кырниця было зничтожено пару обєктӯв инфраструктуры, окрем адміністративной хыжи, зхыблено лінію електрожывліня и упала хыжа каналізаціонной насосной станції № 1, што подає сточны воды вароша на очистны стройкы каналізації[5].
27 апріля Русы затвердили Романиченко Наталію Олександровну ге самопроглашеного вароського голову при временнӯв окупаціоннӯв адміністрації вароша. Скоро Русы обладили мордовню у варошови на давліня на горожан[6].
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У варошови на 2001 рӯк живе 15592 людий, из них:
| Націоналнӯсть | Процент |
|---|---|
| украйинці | 82,30% |
| русы | 14,99% |
| армяне | 0,64% |
| білорусы | 0,55% |
| болгары | 0,46% |
| инні/не указали | 1,06% |
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року. Державна служба штатістікы Украйины. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf.
- ↑ Запорізькі вчені визначили рік заснування Василівки. 2013-01-31. Архівна копія з оріґінала зроблена 2013-05-15. https://web.archive.org/web/20130515180135/http://reporter-ua.com/2013/01/31/zaporozhskie-uchenye-opredelili-nastoyashchii-god-osnovaniya-vasilevki. [перевірено 2013-02-09]. русс.
- ↑ Російські окупанти обстрілюють мирних мешканців (фото, відео). 2021-03-01. Архівна копія з оріґінала зроблена 2022-03-01. https://web.archive.org/web/20220301095327/http://iz.com.ua/zaporoje/v-vasilevke-rossiyskie-okkupantyi-obstrelivayut-mirnyih-zhiteley-foto-video. [перевірено 2022-03-21].
- ↑ Два роки окупації Запорізької області: як точилися бої за найбільші міста (фото, відео). 2024-03-09. https://akzent.zp.ua/dva-roki-okupatsiyi-zaporizkoyi-oblasti-yak-tochilisya-boyi-za-najbilshi-mista-foto-video/.
- ↑ Неочищені води йдуть до Дніпра: війська РФ зруйнували очисні споруди під Запоріжжям (фото). 2022-03-14. https://news.liga.net/ua/politics/news/rossiyskie-voyska-razrushili-ochistnye-soorujeniyavasilevke-zaporojskoy-oblasti-foto. [dead link]
- ↑ Росіяни облаштували катівню у Василівці Запорізької області, — Генштаб (по uk). https://www.rbc.ua/rus/news/rosiyani-oblashtuvali-kativnyu-vasilivtsi-1677343739.html. [перевірено 2023-02-27].
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Василівка (місто) на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).