Василь Габда

Матеріал з Вікіпедія
Василь Габда
Чинность малярь, педагог
Жанр пейзаж, натюрморт
Уроджѣня юла 11, 1925(1925-07-11)
Ужгород, Чехословакия
Упокоеня авґуста 22, 2003 (78 р.)
Ужгород, Украина
Ошкола Закарпатська академія мистецтв (1946)Edit this on Wikidata
Учительове Адалберт Ерделій, Йосиф Бокшай, Федор Манайло
Членство Народный сполок умѣлцьох Украины (1958)
Награды
Заслуженый малярь УССР (1981),
Народний художник України (2000)
GKG:/g/11gfjbzfwx; ЕСУ:27904;

Василь Габда, * 11. юл 1925, Ужгород, Чехословакия – †22. август 2003, Ужгород Украинамалярь, театралный декоратор и педагог, представитель Подкарпатской школы малярства.[1]

Биография[едітовати | едітовати жрідло]

Учив ся в Ужгородской гимназии в (1935–1943), де перву науку малярства достав од Й  Бокшая. Штудовав архитектуру в Будапештѣ (1944–1945), выштудовав Ужгородске умѣлецко-промыслове училище (1946), де його учителями были Й. Бокшай, А. Ерделий, Ф. Манайло.[1]

Працовав преподавательом училища (1947–1948)[2] и декоратором музично-драматичного театра в Ужгородѣ. Габда — еден з основных представительох Подкарпатской школы малярства, майстер постимпресионистичного карпатского пейзажа.[1]

Його облюбены темы: лиричны крайовиды, рафиноване малярство тишины. Палета фарб спокойна, тепла и ясна, здержана переважно в синьо-зеленых ай лиловых тонах.[2]

Векшы персоналны выставкы: Ужгород (1985); в Словакии: Кошице (1985), Требишов (1995), Комарно (1999).[2] Образы Габды суть представлены в галереях Украины, России, Побалтя, Мадярщины, Германии, Японии, Канады, США, Венезуелы.[1]

Творба[едітовати | едітовати жрідло]

Умѣлецкы титулы
  • 1958 — член Сполку малярьох Украины
  • 1980 — Заслуженый малярь Украины
  • 1995 — лавреат областной награды Бокшая и Ерделия
  • 2000 — Народный малярь Украины
Выбране з образох
серия «Минувшина Закарпаття» (1980); «На Гуцульщині» (1953), «Рання весна» (1968), «Волівеччина», «Ужгородський замок» (обадва – 1970), «Синя річка» (1972), «Осінні квіти» (1974), «Польові квіти», триптих «Пори року» (вшиткы – 1975), «Річка Уж» (1978), «Стара Верховина» (1979), «Старе дерево», «Осінь у Карпатах», «Казковий мотив» (вшиткы – 1981), «Тала вода» (1991), «Село Княгиня» (1993), «Осінні дерева» (1995), «27 лютого» (1996), «Соняшники» (1997), «Сині Карпати» (1998), «Ліс», «Село Кострино» (обидва – 2001).[2][3]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Михайло Капраль: Габда Василь //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. С. 105.
  • Юрченко-Микита О. В. (2006). Габда Василь Георгійович. //Енциклопедія Сучасної України. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27904. [перевірено 2020-07-19]. укр.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Михайло Капраль
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Юрченко-Микита О. В
  3. Назвы образох суть поданы в оригиналѣ.