Алтайцї
 
| ||||||||||||
| Алтайцї в народнуй ноши (межи 1911 а 1914) | ||||||||||||
| Популация | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Регионы зо значнов популациов | ||||||||||||
| ||||||||||||
| Языкы | ||||||||||||
|
| ||||||||||||
| Религия | ||||||||||||
Алтайцї сут туркськый народ. Живут в Росії: в Републіцї Алтай, Алтайськум краёви, Тывї. Также живут у Монґолськум Алтаёви (Монґолія) а окрузї Алтай (Кітай).
Алтайцї ся подїлят на двї головні голузы:
- южні алтайцї сут Телеуты а Теленґіты;
- сїверні алтайцї сут Кумандінцї, Челканцї а Тубалары.
З 2000 года у списанях жительства Телеуты а Кумандінцї ся рахувут за окремі народы.
Літературный алтайськый язык ся ґрунтує на южных гварах.
Чиселность[едітовати | едітовати жрідло]
За списом жительства 2002 года у Росії назвали себе Алтайцями 67 239 чоловік: 62 192 в Републіцї Алтай а 1880 в Алтайськум краёви.
Історія[едітовати | едітовати жрідло]
У бронзову тай желїзну добы на містї обываня днешных Алтайцюв ся нахожовали поселеня европеоідув. Починаючи из V. стороча до н. е. монґолські народы зачали змішовати ся из корінным обывательством. У різні епохы обывательство ся захвачовало Хунну, Жужанськым каґанатом, Туркськым каґанатом, Уйґурами а Кірґізами. У сесї часы обывательство потурчило ся културно а лінґвістично[5].
Алтайцї прийшли на контакт из Русами у XVIII. сторочї. У самодержавії алтайцї были знаті ги ойраты. У тотї часы вельо Алтайцюв стали зависимыми од водкы, котру называли огнянов водов[6].
Референції[едітовати | едітовати жрідло]
- ↑ Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года. Архівовано 7. януара 2019.
- ↑ Olson J. S. Altai // An Ethnohistorical Dictionary of China. — Westport, Conn: Greenwood Press, 1998. — P. 9—11. — ISBN 0-313-28853-4.
- ↑ Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. Архівовано 1. мая 2012.
- ↑ «Алтайцам следует принять буддизм», ИА Regnum (20 сентября 2015).
- ↑ Skutsch, Carl, ed. (2005). Encyclopedia of the World's Minorities. 1. New York: Routledge. p. 82. ISBN 1-57958-468-3.
- ↑ «"People from Russia — Interviews on the Streets", Way To Russia, 24 September 2003».