Монґолія

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монґолія
Monggol ulus.svg
Монгол Улс
Головный город
(и майбулшый город)
Уланбатор
47°55′N 106°55′E / 47.917°N 106.917°E / 47.917; 106.917
Офіціалні языкы монґолськый
Форма влады
 -  презідент Халтмаґін Баттулґа
 -  премєр-міністер Ухнаґін Хурелсух
Територія
 -  вєдно 1 566 000 км2 (18.)
 -  водної поверьхности, % 0,67
Обывательство
 -  шацованя (2020) 3 353 470 (134.)
 -  густота 2,07 км2 (194.)
ГВР (ВВП) шацованя 2019. року
 -  вєдно 47 міліардув доларув США 
 -  на єдного жителя $14 270 
ІЛР (2018) 0,735 (высокый
Валута Туґрик (MNT)
Часова зона UTC+7/+8
 -  У літі UTC+8/+9
Інтернет-домен .mn, .мон
Телефонный код +976

Монґолія (монґ. Монгол Улс [mɔŋɢəɮ ʊɮs], у традиційнум писмі Monggol ulus.svg) — внутроземна держава в Азії. Находит ся межи Російов на сівері и Китайом на югови. По величині занимат 18. місто, другоє місто змежи внутроземных держав, айбо из 3,3 млн жителями є майрідко заселенов державов у світі. Булша часть країны лежит у степовуй зоні. У столици Уланбаторі жиє приблизно 45% населеня.

Дас третина монґолув сут кочовникы вадь пувкочовникы, конярьство дотеперь має важну културну роль. Булшина населеня є монґолська по народности тай будгістська по вірі, меншины (напр. казахы ци тувинці) жиют майбулш на западі країны.

Історично теріторія теперішньої Монґолії западала у розличні кочовні імперії. В році 1206 Чінґізхан заосновав Монґолську імперію, другу майбулшу в історії. Внук му Кублай завойовав Китай и заосновав династію Юан. Потому як династія скраховала, монґолы ся вернули домув. Тібетськый будгізм ся почав ширити из Китая у XVI. столітю, пак у XVII. столітю Монґолія пудпала пуд китайську династю Чін. Монґолія ся стала независимов у 1911. и пак повторно в 1921. році, на сесь раз из помочов Совітського союза. У 1924. році была заоснована соціалістична Монґолська людова република. Демократічна револуція ся стала в 1990. році.

Економіка Монґолії ся ныні скоро розвиват. Традіційным сектором є кочовноє пастырьство, выроба и експорт вовны, кожі и кашміра. Монґолія має и експортує ай многі природні ресурсы: мідь, угля, молібден, цін, волфрам и золото.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Mongolia на анґліцькій Вікіпедії.