Александер Митрак
Александер Митрак | |
---|---|
А mitrak.jpg | |
Уроджѣня | октобра 16., 1837 Плоское, Мадярске кральовство |
Умертя | марца 17., 1913 (75 р.) Росвигово, Мадярске кральовство |
Погреб | Мукачово |
Псевдоним | Материнъ |
Занятя | священик, етнограф, писатель |
Язык творох | російскый |
Народность | Русин |
Горожанство | австромадярске |
Реліґія | Римокатолицька церьков |
Час творбы | 1864–1913 |
Вызначны роботы | Путевыя впечатлѣния на Верховинѣ (1867) |
VIAF:8152820101200681388; NLKR/NLC:js2018995747; GKG:/g/122_gsy5;
|
Александер Митрак, укр. Олександр Андрійович Митрак; 16. октобер 1837, Плоское, Жупа Берег, Мадярске кральовство — 17. марец 1913, Росвигово, Жупа Берег, Мадярске кральовство — русинскый будитель, священик, писатель, поет, фолклориста и етнограф, лексикограф.[1][2][3]
Биография
[едітовати | едітовати жрідло]Родителями А. Митрака были о. Андрѣй Митрак, плосковскый парох и Сузанна Бренцовичова.[3] По закончѣню зачаточной школы в родном селѣ[4] учив ся в Унгварской гимназии (1847–1853) шѣсть клас, а сему-восьму в Сату Маре (1853–1855), пак в Унгварской грекокатолицкой семинарии (1856–1862).[1] Высвяченый на священика в Унгварѣ епископом Василием Поповичом 4. новембра 1862.[3] Служив в Илници (од 21. новембра 1862), В. Лучках (од 20. новембра 1863 по 4. апрѣля 1864), Ясеновѣ (од 30. септембра 1868), Кленовой (од 1. мая 1871) и Ворочовѣ (1891–1899).[3] В роках 1864–1868 учив закон Божый в Мукачовской народной школѣ.[4] В роках 1881–1890 быв благочинным Занастасского округа, бывав в Кленовой. Од 1. януара 1900 Митрак уже лишив священичу службу.и бывав раз в Унгварѣ, а од року 1905 и до смерти — в Росвиговѣ.[3]
Творба
[едітовати | едітовати жрідло]А. Митрак жив серед люду, добрѣ видѣв мѣзерный живот подкарпатского селянина и лишив цѣнны етнографичны свѣдчѣня о его становиску, звычаях, домашности ("Домашній бытъ угро-русскаго крестьянина", "Сѣнокосы угро-руссовъ", "Народная свадьба угорскихъ русиновъ" и др.). Вельо зробив про всокочѣня памяток духовной културы подкарпатскых Русинох. Пять его рукописных зберок народных спѣванок Яков Головацкый замѣстив до 4-томного зборника "Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси" (Москва, 1878). Ряд черт и статей опубликовав в галичанскых выданях. Окремы его творы опубликованы в зборнику "На Верховині" (Ужгород, 1984). В року 1867 путовав по верховинскых селах Угорской Руси и описав свои доятя в новинцѣ Свѣтъ под назвов "Путевыя впечатлѣния на Верховинѣ", а тот опис ся став документалным обвинѣньом влады и едным з найлѣпшых взорох его социално заостреной прозы.[2]
Его "Русско-мадьярскій словарь" и "Мадьярско-русскій словарь" были поважованы за найвысшы досягнутя русофилской русинской интелигенции.[1]
Интересны факты
[едітовати | едітовати жрідло]- 7. юна 1931 в Мукачовѣ отворили памятник Александрови Митраку; в славности были участны гувернер Подкарпатской Руси Антоний Бескид, краинскый президент Антонин Розсыпал вшиткых участникох было 7300 особ;[5] о той славности писав журнал Карпатскій Свѣтъ чч. 5-6-7 1931 и была выдана брошура як додаток ку журналу ч. 103, 1931.
- Колекционер старых поштовок и фотографий Игорь Гуледза подав во своем фотопроектѣ о Мукачовѣ три поступны фотографии о далшой истории того памятника з рокох 1940, 1944, 1985.[6]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Данилюк Д.Д.: Митрак Олександр Андрійович // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла–Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: "Наукова думка", 2009 — 790 с.: іл. Одчитане online: 06.06.2021 укр.
- Іван Поп: Митрак Олександр (Митракъ Александръ, Mitrák Sándor) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. Сс. 483–484
- Евмений Сабов (1931). Рѣчь при открытіи памятника о. Александру Андреевичу Митраку-Материну въ Мукачевѣ 7.VI.1931. Карпатский Свет 1931 № 5-6-7 сс.1195–1206. https://rusyns-library.org/karpatskij-svet-1931-5-6-7/. [перевірено 2021-06-05].
- Олександр Митрак (1837 -1913). Свалявська райдержадміністрація та районна рада, офіційний сайт. 11 Березень 2020. http://svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=92. [перевірено 2021-06-06].укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 Іван Поп
- ↑ 2,0 2,1 Данилюк Д.Д.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 Евмений Сабов
- ↑ 4,0 4,1 Свалявська райдержадміністрація та районна рада, офіційний сайт
- ↑ 1–10. юний в истории. Русинська Веб-книга. 31.05.2014. https://rusin8.webnode.ru/news/a1-10-yunij-v-istorii/. [перевірено 2021-06-06].
- ↑ Ігор Гуледза (23.07.2020). Центр Мукачева та бюст О. Митраку, 1940 р. Gyöngyi. Колекція: Fortepan © (ФОТОПРОЕКТ). Світ старих зображень: Мукачево сьогодні та 100 років тому.. https://pershij.com.ua/svit-starykh-zobrazhen-mukachevo-sohodni-ta-100-rokiv-tomu-fotoproekt/.укр.