Славяньскы назвы місяцїв

Славяньскы назвы місяцїв — назва місяцїв року в славяньскых языках.

В многых славяньскых языках назва місяцїв має славяньске походжіня. Єднако меджі такыма назвами в розлічных языках не є взаємно-єднозначной одповідности; часом они ани зрушены на єден місяць в розлічных языках Славян. Білоруськый, польскый, україньскый, чеськый языкы і хорватьскый штандарт сербохорватьского языка поужыває славяньскы назвы (причім в польскім языку про марца і мая поужыває ся латиньскы назвы). Горнолужицькый язык має свою (другу од общеславяньской) сістему найменованя місяцїв, але пережыває поужываня латиньскых найменовань. Не поужыває ся офіціално славяньскы назвы місяцїв в булгарьскій, македоньскій, російскій, русиньскій, словацькій языках і в сербскім штандарті сербохорватьского языка — у тых языках поужываю ся назвы місяцїв взяты з латины. В словіньскім языку є обидві сістемы, латиньска і славяньска, котры ся екзістує паралельно. В литовскім языку ся сохранили балтіцькы назвы місяцїв, часточно одповідає з славяньскыма, што позволёває припустити, што часть тых назв походить іщі к часам балтіцько-славяньского єдинства. Некотры з литовскых назв, взяты, калькованы в VIII.—XV. сторочах з руського языка (урядным языком в Великім князївстві Литовскім і Польскім кралёвстві на землях Руси).

Місяцї весны

Сушец/сухой

Малоснїговый місяць

• Марец: словін. sušec, булг. сух
• Януар: лит. sausis

Березень

Час напышнявіня пупка берез

• Марец: укр. березень, чес. březen
• Апріль: булг. брязок
• Юн: лит. birželis

Цветень/кветень

Час цвітя

• Апріль: укр. квітень, пол. kwiecień
• Май: чес. květen

Травень

Час росту травы

• Май: словін. veliki traven, укр. травень, білор. травень, булг. тръвен
• Апріль: словін. mali traven, хорв. travanj, макед. тревен

Другы

• білор. сакавік «марец» — час руху сока в деревах
• білор. красавік «апріль» — время цвітованя

Місяцї лїта

Червень

За єднов з верзій, тот місяць одержав назву од черваків, з котрых робили червену фарбу; по другой верзії, суть ларвы пчол; по третїй верзії — із-за того, што в точас появлёвати ся червены ягоды и квіты.

• Юн: чес. červen, булг. червеник, укр. червень, білор. чэрвень, пол. czerwiec
• Юл: чес. červenec, булг. чръвенъ

Липень

Час цвітованя липы

• Юл: укр. липень, білор. ліпень, пол. lipiec, літ. liepa
• Юн: хорв. lipanj

Назва, повязаны с жатвой

Серпень (также жнівень, жнівец, житар) — час жатвы.

• Авґуст: словін. mali srpan, укр. серпень, пол. sierpień, чес. srpen, білор. жнівень, верхнелуж. žnjenc, макед. жетвар?, лит. rugpjūtis (rugis «рожь» + pjūtis «жатва»)
• Юл: словін. veliki srpan, булг. сърпен, хорв. srpanj
• Юн: макед. житар
• ?: булг. жетар

Зарев

• Септембер: чес. září
• Авґуст: булг. зарев

Другы

• булг. изок «юн» — місяць кобылок
• хорв. kolovoz «авґуст»

Місяцї восени

Вересень

Час цвітованя вреса

• Септембер: укр. вересень, білор. верасень, пол. wrzesień

Рюен

• Октобер: чес. říjen, булг. руен, руй
• Септембер: рос. рюень, серб.-хорв. rujan

Листопад

Час новембра

• Новембер: укр. листопад, білор. лістапад, пол. listopad, чес. listopad, словін. listopad, лит. lapkritis (< lapas «лист» + kristi «падати»)
• Октобер: хорв. listopad, булг. листопад, макед. листопад

Другы

Зберательство грозна

• макед. гроздобер «септембер», словін. vinotok «октобер»

Жовтый цвіт листів

• укр. жовтень «октобер»

Переробка вівса/лена/коноплї

• білор. кастрычнік «октобер» (од назвы костріцї — продукта переробкы лена, коноплі и т. д.)
• пол. październik «октобер» (од пол. paździerze — тыж)
• лит. spalis «октобер» (spalis з тым самым значіням)

Місяцї зимы

Грудень

• Децембер: укр. грудень, пол. grudzień, словін. gruden, літ. gruodis (gruodas «застывша грудками земля»)
• Новембер: булг. груден

Снежник

Місяць снїгу

• Децембер: білор. снежань, макед. снежник

Просинец

• Децембер: чес. prosinec, хорв. prosinac
• Януар: словін. prosinec, булг. просинец

Сечень

Час рубкы

• Януар: укр. січень, пол. styczeń, хорв. sječanj
• Фебруар: словін. svečan, булг. сечко, макед. сечко

Лютень/лютый

• Фебруар: укр. лютий, білор. люты, пол. luty

Студень

Тотожна назва не є общій сістемы розлогы

• Януар: білор. студзень
• Новембер: хорв. studeni, макед. студен

Праславяньска сістема

В. Шаур так обновляє праславяньскы назвы дванадцяты місяцїв, покладає, што іншы — підрядны:

1. *berzьnь (берзень) — марец
2. *květьnь (кветень) — апріль
3. *travьnь (травень) — май
4. *čьrvьnь (червень) — юн
5. *lipьnь (липень) — юл
6. *sьrpьnь (серпень) — авґуст
7. *versьnь (версень) — септембер
8. *ruјьnь (руень) — октобер
9. *listopadъ (листопад) — новембер
10. *grudьnь (грудень) — децембер
11. *prosinьcь (просинець) — януар
12. *sěčьnь (сечень) — фебруар

Табліця порівнаня назв

#	Староруськый	Русиньскый	Російскый	Україньскый	Білоруськый	Булгарьскый	Сербскый	Македоньскый	Польскый	Хорватьскый	Словеньскый	Чеськый	#
1	Просинец	русин. януар	рос. Январь	укр. січень	білор. студзень	булг. просинец	серб. Јануар	макед. Коложег	пол. styczeń	хорв. sječanj	словін. prosinec	чес. leden	1
2	Сечень	русин. фебруар	рос. Февраль	укр. лютий	білор. люты	булг. сечко	серб. Фебруар	макед. сечко	пол. luty	хорв. veljača	словін. svečan	чес. únor	2
3	Сухий	русин. марец	рос. Март	укр. березень	білор. сакавік	булг. сух	серб. Март	макед. цутар	пол. marzec	хорв. ozujak	словін. sušec	чес. březen	3
4	Брезозол	русин. апріль, русин. април	рос. Апрель	укр. квітень	білор. красавік	булг. брязок	серб. Април	макед. тревен	пол. kwiecień	хорв. travanj	словін. mali traven	чес. duben	4
5	Травень	русин. май	рос. Май	укр. травень	білор. травень	булг. тръвен	серб. Мај	макед. косар	пол. maj	хорв. svibanj	словін. veliki traven	чес. květen	5
6	Изок	русин. юн	рос. Июнь	укр. червень	білор. чэрвень	булг. изок, булг. червеник	серб. Јун	макед. жетвар	пол. czerwiec	хорв. lipanj	словін. rožnik	чес. červen	6
7	Червень	русин. юл	рос. Июль	укр. липень	білор. ліпень	булг. жетар, булг. жътвар, булг. сърпен, булг. чръвенъ	серб. Јул	макед. златец	пол. lipiec	хорв. srpanj	словін. veliki srpan	чес. červenec	7
8	Зарев	русин. авґуст	рос. Август	укр. серпень	білор. жнівень	булг. зарев, булг. орач	серб. Август	макед. житар	пол. sierpień	хорв. kolovoz	словін. mali srpan	чес. srpen	8
9	Рюен	русин. септембер	рос. Сентябрь	укр. вересень	білор. верасень	булг. руен, руй	серб. Септембар	макед. гроздобер	пол. wrzesień	хорв. rujan	словін. kimavec	чес. září	9
10	Листопад	русин. октобер	рос. Октябрь	укр. жовтень	білор. кастрычнік	булг. листопад	серб. Октобар	макед. листопад	пол. październik	хорв. listopad	словін. vinotok	чес. říjen	10
11	Грудень	русин. новембер	рос. Ноябрь	укр. листопад	білор. лістапад	булг. груден	серб. Новембар	макед. студен	пол. listopad	хорв. studeni	словін. listopad	чес. listopad	11
12	Студень	русин. децембер	рос. Декабрь	укр. грудень	білор. снежань	булг. студен	серб. Децембар	макед. снежник	пол. grudzień	хорв. prosinac	словін. gruden	чес. prosinec	12

Референції: В порівнаный табліцї выше є одказы на релевантны статї Вікісловника. Староруськы назвы цітованы по «Остромирову Евангелию» 1056—1057 рр., «Синодальному Евангелию» 1143 г., даты XIII ст., каноніка XV. ст., в котрых староруськы назвы всіх місяцїв ся збігають, кореловать ся меджі собов

См. тыж

• Славяньскый календарь

Література

• Вялкина Л. В. Славянские названия месяцев // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 1970. — М.: Наука, 1972. — С. 265—279.
• Гусев В. Е. Названия времен года и месяцев у славян // Очерки славянской культуры
• Гусев В. Е. О реконструкции праславянского календаря (к проблеме этногенеза славян) // Советская этнография. — 1978. — № 6. — С. 132—143.
• Кравців Б. Народний календар // Енциклопедія українознавства. — Париж, Нью-Йорк: 1966. — Т. 5. — 1697—1698.
• Критенко А. П. Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. — К.: Академія наук УРСР, 1959. — Т. 9. — С. 246. (переиздание. — 1982. — Т. 7. — С. 39.)
• Максимович М. А. Дни и месяцы украинского селянина // Собрание сочинений. — К.: Тип. М. П. Фрица, 1877. — Т. II. — С. 463—524.
• Німчук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — К.: Наукова думка, 1992. — 412 с.
• Толстая С. М. Месяцы // Славянские древности. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 236—241.
• Шаур В.. К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев // Наука. — М.: Этимология 1971, 1973.
• Hołyńska-Baranowa T. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. — 129 s.

Одказы

• Перебивна табліця славянских назв місяцїв