Місяць (календарьный)
Місяць є часова єдиніця в много календарёх. В ґреґоріаньскім календарю має 28 аж 31 днїв. Спочатку быв одводеный од довжкы сінодічного місяця, котрый тырвать дас 29,5 днїв. Але затоже рік не є сінодічным місяцом без звышку дїлїтельный, мусило ся прикрочіти ку ёго змінам. Также рік має в ґреґоріаньскім календарю 12 місяцїв.
[едіт.] Синодичный місяць
Синодичний місяць визначає місячні фази, оскільки фаза Місяця залежить від видимого з Землі розташування Місяця відносно Сонця. Поки Місяць здійснює оберт навколо Землі, Земля повертається на деякий кут рухаючись по орбіті навколо Сонця. Тому після закінчення сидеричного періоду Місяць має пройти далі по своїй орбіті, щоб посісти те саме положення відносно Сонця й Землі. Такий довший період і називається синодичним, від грецького σύνοδος, súnodos – „зближення“ (Місяця й Сонця). Середня тривалість синодичного місяця становить 29,530589 днїв (29 діб 12 год. 44 хв. 2.9 с). Через збурення орбіт Землі й Місяця фактичний час між повнями може змінюватись у межах від 29,27 до 29,83 днїв. Синодичний місяць застосовується в Метоновому циклі.
