Славяньскы языкы

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Славяньскы языкы
Говорить ся ним в Централна і Выходна Европа, Северна Азія, Балканы
Цалково говорцїв ~400-500 млн.
Языкова родина Індоевропска
Языковы коды
ISO 639-1 Не є
ISO 639-2 sla
ISO 639-3 sla
Slavic europe.svg
  Штаты, в котрых державным є западославяньскый язык
  Штаты, в котрых державным є выходославяньскый язык
  Штаты, в котрых державным є южнославяньскый язык

Славяньскы языкы суть ґрупа близкородинных языкôв індоевропской родины. Славяньскыма языками говорять дас 400-500 міліонôв[1] людей головно в Европі і Азії.

Дїлїня[едіт.]

Славяньскы языкы традіційно дїлять на три конарї по ґеоґрафічнôм шырїню:

*даколи ся тримле за діалект

Мапа шырїня славяньскых языкôв у Европі.

Троякоє дїлїня славяньскых языкôв ся не творить на бісїдны діалекты каждого языка. Приміром, розрыв межи западо- і выходославяньскыма языками є заповненый переходныма словеньско-русиньскыма діалектами. Кайкавскый діалект хорватьского языка є ближчый ід словіньскому як ід літературному хорватьскому языкови.

Хоць славяньскы языкы ся майпôздно оддїлили од общого праязыка, роздїл межи вшелиякыма славяньскыма языками і діалектами є доста великый, жебы обтяжыти комунікацію межи носителями розличных славяньскых языкôв. Удну окремых славяньскых языкôв годна быти невелика варіабілность, як у російскôм, ці намного бôлша, як у словіньскôм.

Історія[едіт.]

Зо вшыткых індоевропскых языкôв ід славяньскым суть найближы балтіцькы. Якраз прото векшына научникôв мерькує же в минулости быв даякый балтіцько-славяньскый праязык. На основі фактôв археолоґії і ґлотохронолоґії шацують, же балтіцькый і славяньскый конарї ся розышли дас сперед 3500-3000 рокôв.

До 8-9. стороча славяне ся помалы всїли в Централнôй і Выходнôй Европі ай на Балканах. По приятю славянами хрістіанства браты Кіріл і Мефодій вытворили славяньскоє писмо про переложіня літурґічных текстôв з ґрецького языка. Были дві славяньскых писма: кіріліця і глаголіця. Майдавны всокочены славяньскы тексты суть з 10. стороча. Теперїшнї славяньскы языкы хоснують алфавіты на основі латинікы і кіріліцї. Глаголіця ся хоснує в католицькôм богослужіню в Чорнôй Горї і дакôлькох районах Хорватії.

Общі знакы[едіт.]

  • значна флектівна морфолоґія — векшына славяньскых языкôв має 6 ці 7 падôв
  • подїл часослов на завершены і незавершены (лексікалный аспект)
  • притомность фематічной палаталізації (знамой як мнягшаня)
  • комплікованы єдноченя согласных, утвореных по падїню редукованых (рус. пструг, пол. bezwzględny, рос. встреча)

Славяньскы языкы мають нелем дуже подобну ґраматіку, айбо і вказують таку ж подобность в лексіцї прото же їх послїднїй общій предок екзістовав доста недавно.

Референції[едіт.]

  1. Balto-Slavonic Natural Language Processing 2009
Славяньскы языкы
Западославяньскы языкы:

Чесько-словеньскы: чештіна · словенчіна · кнаанчіна 

Лужіцкосербскы: горнолужіцка сербчіна · долнолужіцка сербчіна

Лехіцкы: польщіна · полабчіна   · поморанчіна · кашубчіна · северна словінчіна 

Южнославяньскы языкы:

Западны: чорногорчіна · хорватчіна · сербчіна · боснячтина · словінчіна

Выходны: македончіна · булгарчіна · старославянчіна 

Выходославяньскы языкы:

білоруштіна · русинчіна · руштіна · українчіна