Новоселиця (Межгорскый район)
Cело Украины
Новоселиця
мад. Tarújfalu (1904)
|
Новоселиця — село в Межгорском районѣ Закарпатской области Украины.
Днешность села
[едітовати | едітовати жрідло]Село оддалене 23 км од Межгорья. В нижном конци села злитьем меншых поточков зачинать ся поток Голятинка, приток рѣчкы Рѣка. Село умѣстнене под галицков границев, на другой сторонѣ котрой лежить село Ялинкувате, оддалене около 15 км з перепадом высот дорогы около 200 м. Од центра Новоселицѣ до желѣзничной штации Воловець — 55 км. Середня надморска вышка 675 м. Найвысша точка над селом — Чорна Рѣпа[1] (1285 м), находить ся на Ивано-Франковской граници. Примѣрно в едном километрѣ од Чорной Рѣпы на сѣверо-восток лежить верх Ровный (1276 м), де стыкають ся границѣ трех областей: Закарпатской, Ивано-Франковской и Львовской. Новоселиця занимать площу 42 км², з чого 17 км² — сѣнокосы и паствиска, 5 км² — ораниця.[2] Обывательство подля списованя-2001 чинить 1054 особы. Поштовый индекс — 90013. Телефонный код — 3146. Адрес сельской рады: 90013, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Новоселиця, 147.
История
[едітовати | едітовати жрідло]В писемных жерелах село упоминать ся року 1599, тогды называло ся Вышный Голятин (Felseo Holyatyn). Року 1715 упоминать ся яко Новый Голятин (Ujholyatin). Село основали землепанскы роды Бѣлкейов и Долгайов.
Року 1910 в селѣ были 1064 обывателѣ, з того Русины — 898, Нѣмцѣ — 156, Мадяре — 9, иншы — 1. Подля вѣры: грекокатолици — 906, израелиты — 157, иншы — 1.[3] В селѣ находить ся грекокатолицка церковь св. Михаила, освячена року 1851, матрику ведуть од року 1760.[4] Мадярска назва Tarújfalu повела ся од року 1904, коли реализовали урегулованя назв сел. До Трианона село административно належало ку Воловскому округу (Ökörmezői járás) жупы Мараморош (Máramaros vármegye).[3]
Року 1930 в селѣ было 1155 жителей, з них Русинов — 930, Евреев — 181, Чехов и Словаков — 20, Нѣмцьов — 1, иншых — 23. Грекокатоликов — 929. В селѣ быв нотарскый уряд. Была четыриклассна руська школа. [4]
За «другых Мадяров» (1939–1944) веце як 60 людей из села утѣкли до Совѣтского Союзу. Червена армия пришла в село 13. октобра 1944. Року 1969 в селѣ жило 1258 людей. Была розмѣщена централна управа колгоспу «Перемога». В Новоселици были зачаточна школа, восямрочна школа, клуб, болниця на 15 постелей.[2]
Заимавости
[едітовати | едітовати жрідло]Подля дакотрых жерел, в околици села находять ся слѣды едной давной шахты, такого типа, в якых добывала ся соль еще за доб римлянскых в давной Дакии, до котрой належав и Мараморош. Были то ямы, до 40 м глубокы, 4–8 м широкы и 15–30 м довгы. Тот способ добываня соли удержав ся до середновѣку. [5]
Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014.
- Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 374.
- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X
- Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
Одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf ISBN 978-966-671-374-5. [1]
- Мапа высот в околици [2]
- Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [3]
- Церковь в Новоселици (фото)
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Мапа высот в околици од mapy.cz
- ↑ 2,0 2,1 Новоселиця. // Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Київ, 1969. С. 473.
- ↑ 3,0 3,1 A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X
- ↑ 4,0 4,1 Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. С. 133.
- ↑ Dr. Jiří Král: Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. S. 42.
|
Навигация по Межгорскому району Районный центер: Межгорье
|