Енді Варгол

Енді Варгол;
	Andy Warhol
Чинность	кінорежисер, художник, фотограф, кінопродюсер, скулптор, унаочнювач, оператор-постановник, сценариста, автор щоденника, дизайнер, график, кінематографіст, художник-гравер, рисувальник, илустратор, перформер, художник інсталяцій, автор, торговець, продюсер, митець
Сфера	ритина, малярство, філм, графіка, дізайн, Поп-арт
Жанр	портретний живопис, натюрморт, портрет
Горожанство	США
Етнос	Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Уроджѣня	6 авґуста 1928; Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Упокоеня	22 фебруара 1987; Ню Йорк
Причина смерти	аритмії серця
	Похованя: Греко-католицьке кладовище св. Івана Хрестителя 1459
Ошкола	Університет Карнегі-Меллон, Schenley High School, Carnegie Mellon School of Art
Учительове	Balcomb Greene, Robert Lepper, Samuel Rosenberg, Joseph C. Fitzpatrick
Участь	4. documenta, Documenta 7, Von Picasso bis Warhol Künstlerschmuck der Avantgarde, De Calder à Koons, Bijoux d'Artistes, La Collection Idéale de Diane Venet;
Отець	Andrej Warhola
Мати	Julia Warhola
Брат, сестра	Павло Воргола, John Warhola
Magnum Opus
	Campbell's Soup Cans II, Дівчата з Челсі, Exploding Plastic Inevitable, Диптих Мерілін, Shot Marilyns
	http://www.warhol.org
	Енді Варгол на Вікіскладѣ; VIAF:56617645; GND:118629220; LCCN:n79122680; FAST:44614; BNF:11928892w; BHS:55680; NLKR/NLC:jn20000701934; OL:OL49653A; ЕСУ:33144; ; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Енді Варгол (Andy Warhol, Andrew Warhola, Андрій Варгола; 6. авґуста 1928, Піттсбург — 22. фебруара 1987, Ню Йорк) — америцькый малярь, ґрафік, філмовый автор і ведуча особность америцького руху поп арт. Быв то Русин, котрый ся став світознамым умелцём.

Біоґрафія

Дїточі рокы і ранна карьєра

Andrew Warhola ся народив в америцькім Піттсбурґу русиньскым іміґрантам, котры походжінём были з Ракусько-Угорьского села Микова (днесь часть северовыходного Словеньска). Точне дата ёго народжіня не є цілком ясне. В жрідлах годен найти дакілько даных, котры одказують на рокы 1928-1931. Наконець Варгол сам твердив, же ёго родный лист з року 1930 є лем фалзіфікат. Найчастїше ся як дата ёго народжіня споминать акурат 6. авґуст 1928. Варголів отець, Андрій Варгола, робив в угольных банях і на будовах в Пенсілванії. Енді мав іщі двох старшых братів, Джона (Яна) ай Паула (Павла). Вшыткы вєдно жыли на піттсурзькій 55. уліцї Білен. Родина была ґрекокатолицькой віры. Як дїтина ся Енді трираз нервово зосыпав; першыраз, як мав вісем, а потім іщі двараз бігом слїдуючіх двох років.

Варголовы умелецькы схылы ся проявили уж скоро. Енді штудовав область комерчной дізайновой творчости на Карнеґіго технолоґічнім інштітутї (Carnegie Institute of Technology) в Піттсбурґу, де ся стрїтив з такыма особностями, як быв наприклад Філіп Перлштеін, знамый малярь експресівных актів. Завершінём штудія здобыв тітул бакаларь образотворчого уменя (Bachelor of Fine Arts). По абсолуторію ся в роцї 1949 переселив до Ню Йорку і гев зачав успішну карьєру ілустратора рекламных часописів і дізайнера рекламных матеріалів.

60. рокы

Бігом 60. років ся Варгол выпрацовав - з автора інзератів ся став єдным з найславнїшых умелцїв своёй добы. Із своїма сполупрацовниками дефіновав основны терміны той декады. Зачав малёвати знамы америцькы продукты, як наприклад бляшанкы Кемпбеловой поливкы од компанії Campbell Soup Company. Тыж ся занимав творчостёв портретів такых знамых особностей, якыма были наприклад Мерілін Монро, Елвіс Преслі, Мугаммад Алі, Троі Донагу або Елізабет Тейлор. Окрем іншого дізайновав днесь уж преславну фляшку на Кока-Колу. В тій добі Варгол основав умелецьке штудіо „The Factory“ („Фабрика“), в котрім ся обколесив шыроков шкалов умелцїв, писателїв, музикантів і андерґроундовых целебріт. В авґустї зачав Варгол з масовов продукціов сїтодруку. Намагав ся так вытворити уменя нелем з масовых продуктів, але і в масовім чіслї. Метода ґумяного штумпля му зразу зачала припадати „барз домашня“. Проголосив: „Єм незвычайно пасівный. Беру річі так, як суть. Лем ся на них смотрю, позорую світ.“ Тым, же в добі творчого процесу мінімалізовав погляд на дїло, роспутав умелецьку револуцію - ёго роботы ся стали дуже швыдко нелем контроверзны, але і популарны.

Дїла, якы выникли в тім часї, были споєны передовшыткым з америцьков поп-културов. Варгол зображав різным способом доларовы банковкы, целебріты, значковы продукты і образчікы з новиновых фраґментів. Тоты предметы ся стали на першый погляд на полотнї роспознательны і часто мають силный ефект на масы. Тот факт Варгола фасціновав найвеце, а зато є зъєдинюючім елементом вшыткой ёго творчости 60. років.

Філмоґрафія

Blow Job (1963)
Eat (1963)
Haircut (1963)
Kiss (1963)
Naomi's Birthday Party (1963)
Sleep (1963)
13 Most Beautiful Women (1964)
Batman Dracula (1964)
Clockwork (1964)
Couch (1964)
Drunk (1964)
Empire (1964)
The End of Dawn (1964)
Lips (1964)
Mario Banana I (1964)
Mario Banana II (1964)
Messy Lives (1964)
Naomi and Rufus Kiss (1964)
Tarzan and Jane Regained… Sort of (1964)
The Thirteen Most Beautiful Boys (1964)
Beauty No. 2 (1965)
Bitch (1965)
Camp (1965)
Harlot (1965)
Horse (1965)
Kitchen (1965)
The Life of Juanita Castro (1965)
My Hustler (1965)
Poor Little Rich Girl (1965)
Restaurant (1965)
Space (1965)
Taylor Mead's Ass (1965)
Vinyl (1965)
Screen Test (1965)
Screen Test No. 2 (1965)
Ari and Mario (1966)
Hedy (1966)
Kiss the Boot (1966)
Milk (1966)
Salvador Dalí (1966)
Shower (1966)
Sunset (1966)
Superboy (1966)
The Closet (1966)
Chelsea Girls (1966)
The Beard (1966)
More Milk, Yvette (1966)
Outer and Inner Space (1966)
The Velvet Underground and Nico (1966)
The Andy Warhol Story (1967)
Tiger Morse (1967)
**** (1967)
Imitation of Christ (1967)
The Nude Restaurant (1967)
Bike Boy (1967)
I, a Man (1967)
San Diego Surf (1968)
The Loves of Ondine (1968)
Blue Movie (1969)
Lonesome Cowboys (1969)
L'Amour (1972)
Flesh (film) (1968)
Flesh for Frankenstein (1973)
aka Andy Warhol's Frankenstein (USA)
Blood for Dracula (1974)
aka Andy Warhol's Dracula (USA)

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Andy Warhol на чеській Вікіпедії.

↑ Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 30 децембер 2014]

[wikidata-503c8b8879ebe3e0e1614b921627708c0b8228ca-v6-1] Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 30 децембер 2014]

[1]