Перейти до вмісту

Locus perennis

Зо сторінкы Вікіпедія
Lišov, Locus perennis, 1890

Locus perennis лат. — фиксна точка, закладна точка геодезичной нивелачной сѣти в даколишной Австро-Мадярщинѣ.

В року 1873 Австро-Мадярщина зачала будовати властну геодезичну сѣть, котра была базована на нуловом уровни Ядранского моря в Фиуме (Триестѣ), а найвысшу точку мала на просмыку Niedere Tauern (1734 м н.м.) в Алпах.[1]

При будованю геодезичной сѣти было рѣшено поставити сѣм фиксных точок (Locus perennis). Тоты точкы были выбраны на основѣ геологичных суджѣнь в такых мѣстах, де не были чеканы ниякы геологичны змѣны. Закладны точкы были зафиксованы на непорушных скалных масивах а над нима поставлены охранны обелискы з трьох части. Интересным фактом е, же на територии днешньой Австрии (в границях по року 1918) не была жадна закладна точка.

Поступ ставбы закладных точок[2]
Рок ставбы Мѣсто и днешный штат Надморска вышка, м н.м.
1878 Ruše (Словѣния) 295,5644
1887 Pasul Turnu Roșu (Румыния) 360,0558
1887 Требуша (нынѣ Круглый, Украина) 367,6820
1888 Strečno (Словакия) 371,0933
1888 Nadap (Мадярщина) 173,6901
1890 Lišov (Чехия) 565,2065
1890 Fortezza (Италия) 736,4520

По розпадѣ Австро-Мадярщины закладны точкы ей геодезичной сѣти стратили вызнам и стали ся памятниками истории геодезии. В Чехии и Украинѣ нефаховцѣ зачали ширити выгадку, же тоты знакы указують точку центра Европы. Еднак звучать и трезвы голосы.[3]

Ци знаете, де лежить фиксна точка вашой краины, в латинѣ звана Locus Perennis? Тото едно з найважнѣйшых мѣст истории техникы, ...познате як фиксна точка, або Locus Perennis, было в минулости нефаховцями хыбно поважоване за центер Европы.

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. Jozef Weigel.
  2. Josef Zeger
  3. LOCUS PERENNIS - мапа фиксных точок

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Výšková měření na území Rakouska-Uherska на чеській Вікіпедії.