Штефан Пю
| Штефан Пю | |
|---|---|
| анґл. Stefan Morgenschweis Pugh | |
 Увидьте фото | |
| Чинность | педаґоґ, шпеціаліста на русиньскый язык |
| Уроджѣня | юла 2., 1956 |
| Мѣсто роджѣня | Вашінґтон, США |
| Упокоеня | октобра 8., 2013 (57 р.) |
| Мѣсто смерти | Дейтон, Огайо, США |
| Мѣсто погребу | кремация, прах розсіяный над Outer Banks, NC[1] |
| *** | |
Штефан Пю (анґл. Stefan Morgenschweis Pugh, *2. юлія 1956, Вашінґтон, США — † 8. октобра 2013, Дейтон, Огайо, США) быв лінґвіста і педаґоґ, шпеціаліста на русиньскый язык.
Біоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Родив ся у Вашінґтонї в родинї діпломата шкотьского поводу.[1][2] Закінчів Дюкову універзіту в Северній Каролінї (1978), пак абсолвовав славістічны штудії на Єльскій універзітї (1979) і здобыв докторат на Універзітї Северной Кароліны в Чапел Гілл (1984).[3]
Спершу ся став професором російского языка і лінґвістікы на Дюковій універзітї (1980–1996), потім выучовав і вів оддїлїня російского языка на Універзітї в Сент-Ендрюс у Шкотьску (1995–2008). Од року 2008 до кінця жывота робив як професор і ведучый оддїлїня сучасных языків Врайтьской універзіты в Дейтонї, Огайо.[3]
Інтересовав ся історічнов і контактовов лінґвістіков, соціолінґвістіков.[1] У 2006. роцї ся зачав занимати русиньскым языком.[4] Взяв участь на 3. Меджінароднім конґресї русиньского языка в 2007. роцї,[2] быв зволеный до інтерреґіоналной рады русиньского языка.[5] У роках 2010–2012 выучовав русиньскый язык на лїтнїй школї Studium Carpatho-Ruthenorum.[6][7][8]
В 2007. роцї Пю выдав першый том своёй історічной ґраматікы выходославяньскых языків, до котрого залучів ай русиньскый язык.[9][10] В 2009. роцї вышла далша ёго робота, котру сам означів як першу ґраматіку русиньского языка по анґліцькы і цїлково першу традічну ґраматіку ёго пряшівского варіанта.[11] Ґраматіка подавать фонолоґію, морфолоґію і основы сінтаксіса кодіфікованого русиньского языка Словакії в порівнаню з лемківскым і підкарпатьскым варіантами. Послїдню книгу Пю, „Вітаєме!“, выдану по ёго смерти в 2021. роцї, докінчіли Вейлз Бравн і Роберт Ротстін.[12][4] Іде о першый практічный курз русиньского языка, написаный в чуджім языку.[13]
Выбраны публікації
[едітовати | едітовати жрідло]- The Ruthenian Language of Meletij Smotryc'kyj: Phonology. // Harvard Ukrainian Studies 9/1-2, 1985.
- Colloquial Ukrainian. A Complete Language Course (сполуавтор Ian J. Press). London, New York: Routledge, 1994.
- Testament to Ruthenian. A Linguistic Analysis of the Smotryc'kyj Variant. 1996.
- Systems in Contact, System in Motion: the Assimilation of Russian Verbs in the Baltic-Finnic Languages of Russia. Uppsala: Acta Universitatis Upsaliensis, 1999.
- Ukrainian. A Comprehensive Grammar (сполуавтор Ian J. Press). London, New York: Routledge, 1999.
- A New Historical Grammar of the East Slavic Languages. Vol. 1: Introduction and Phonology. München: Lincom Europa, 2007.
- К вопросу о лексических заимствованиях в литературных языках: в центре внимания — русинский язык. // Plišková, A. (зост.) Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку. Prešov: Prešovská univerzita, 2007.
- The Rusyn Language. A Grammar of the Literary Standard of Slovakia with Reference to Lemko and Subcarpathian Rusyn. München: Lincom Europa, 2009.
- The Place of Rusyn in the East Slavic linguistic continuum. // Danylenko, A., Vakulenko, S. (зост.) Studien zu Sprache und Literatur der Slaven. Gedenkschrift für George Y. Shevelov zum 100. Geburtstag. München, Berlin: Otto Sagner, 2012.
- Вітаєме! Welcome! A Textbook of Rusyn (ред. Robert Rothstein, Wayles Browne, Nick Kupensky). New York: Carpatho-Rusyn Research Center, 2021.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- 1 2 3 Stefan PUGH Obituary (2013) - Dayton, OH - Dayton Daily News. Legacy. https://www.legacy.com/us/obituaries/dayton/name/stefan-pugh-obituary?id=2273572. [перевірено 7. септембра 2021].
- 1 2 Кветослава Копорова. Одышов вызначный лінґвіста і русиніста — проф. Др. Штефан Пю // Народны Новинкы. — 2013. — В. XXIII/11. — С. 1, 3.
- 1 2 Curriculum Vitae. https://wright.academia.edu/StefanPugh/CurriculumVitae. [перевірено 7. септембра 2021].
- 1 2 Elaine Rusinko, Bogdan Horbal. Carpatho-Rusyn Scholarship in America, 1988-2019 // Річник Руской Бурсы. — 2019. — В. 15. — С. 214–215.
- ↑ Резолуція із III. Міджінародного конґресу русиньского языка, Краків, 13. — 16. 9. 2007 // Народны Новинкы. — 2007. — В. XVII/37-40. — С. 2.
- ↑ Александер Зозуляк. Першый тыждень лїтнёй школы русиньского языка і културы... // Народны Новинкы. — 2010. — В. XX/25. — С. 1, 3.
- ↑ Анна Плїшкова. Studium Carpato-Ruthenorum 2011 // Народны Новинкы. — 2011. — В. XXI/6. — С. 1.
- ↑ Studium Carpato-Ruthenorum 2012. Проґрам. https://www.unipo.sk/public/media/14587/Program-RJ-nov%C3%BD.doc. [перевірено 7. септембра 2021].
- ↑ Pugh, Stefan M. A New Historical Grammar of the East Slavic Languages. Vol 1: Introduction and Phonology — München: Lincom Europa, 2007. — С. 7, 14–16. — 129 с. — ISBN 978-3-89586-013-3.
- ↑ Планованы зістали далшы два томы — о склонёваню і часованю. Поз. Pugh 2007, с. 7, 126.
- ↑ Pugh, Stefan M. The Rusyn Language: A Grammar of the Literary Standard of Slovakia with Reference to Lemko and Subcarpathian Rusyn — München: Lincom Europa, 2009. — С. 9. — 224 с. — ISBN 978-3-89586-940-2.
- ↑ Pugh, Stefan M. (ред. R. Rothstein, W. Browne, N. Kupensky) Вітаєме! Welcome! A Textbook of Rusyn — New York: Carpatho-Rusyn Research Centre, 2021. — 312 с. — ISBN 978-0-917242-11-4. (редакчна позначка)
- ↑ Pugh 2021, с. xi.