N (латиніка): Роздїлы міджі ревізіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Значкы: Скасовано Візуалне едітованя Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Знак|Nn}}Це чотирнадцятия буквя в базове латініце. Всо! Канєць! |
|||
{{Знак|Nn}} |
|||
: |
|||
:{{Далшы значіня|сторінка=N}} |
|||
'''N''' є чотырнадцята буква базового [[Латиньскый алфавіт| |
'''N''' є чотырнадцята буква базового [[Латиньскый алфавіт|латинськог]] |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
[[Гад]], єден из майросшыреных [[Еґіпетьскы єроґліфы|еґіпетськых єроґліфув]], хосновав ся про запис звука, подобного русинському ''[[Звонка заднёяснова афріката|дж]]'', бо [[Еґіпетьскый язык|по еґіпетськы]] ''гад'' быв ''djet''. Є теорія, ож [[Семіты]], котрі робили в [[Еґіпт]]ї, припаровали єроґліфы про вытвореня перьвого [[алфавіт]]у и взяли иппен сесь сімбол про звук ''[[Переднёясновый носовый согласный|н]]'', бо з сёго звука ся зачинало їх слово ''гад''. Педиґ [[Фінікійскый язык|по фінікійськы]], [[Гебрейскый язык|гебрейськы]], [[Арамейскый язык|арамейськы]] и [[Арабскый язык|арабськы]] йся буква ся называт ''нун'', што в дакотрых из сих языкув значит ''рыба''. У переятум з [[Фінікійскый алфавіт|фінікійського]] [[Ґрецькый алфавіт|ґрецькум алфавітї]] буква была переименована в ''[[ню]]'' и достала свою теперїшню форму. Пак дас у [[7. стороча п.н.л.|7. сторочу сперед Руздва Христового]] трафила до [[Латиньскый алфавіт|давнолатинського алфавіту]]. |
[[Гад]], єден из майросшыреных [[Еґіпетьскы єроґліфы|еґіпетськых єроґліфув]], хосновав ся про запис звука, подобного русинському ''[[Звонка заднёяснова афріката|дж]]'', бо [[Еґіпетьскый язык|по еґіпетськы]] ''гад'' быв ''djet''. Є теорія, ож [[Семіты]], котрі робили в [[Еґіпт]]ї, припаровали єроґліфы про вытвореня перьвого [[алфавіт]]у и взяли иппен сесь сімбол про звук ''[[Переднёясновый носовый согласный|н]]'', бо з сёго звука ся зачинало їх слово ''гад''. Педиґ [[Фінікійскый язык|по фінікійськы]], [[Гебрейскый язык|гебрейськы]], [[Арамейскый язык|арамейськы]] и [[Арабскый язык|арабськы]] йся буква ся называт ''нун'', што в дакотрых из сих языкув значит ''рыба''. У переятум з [[Фінікійскый алфавіт|фінікійського]] [[Ґрецькый алфавіт|ґрецькум алфавітї]] буква была переименована в ''[[ню]]'' и достала свою теперїшню форму. Пак дас у [[7. стороча п.н.л.|7. сторочу сперед Руздва Христового]] трафила до [[Латиньскый алфавіт|давнолатинського алфавіту]]. |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
{| cellspacing=0 cellpadding=0 width=66% style="text-align: center; background: white;" |
{| cellspacing=0 cellpadding=0 width=66% style="text-align: center; background: white;" |
||
|- style="height: 80px;" |
|- style="height: 80px;" |
||
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; font-family: monospace; font-size: large; font-weight: bold;" | <span class="plainlinksneverexpand nounderlines" style="letter-spacing: 0.2em;">[[ |
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; font-family: monospace; font-size: large; font-weight: bold;" | <span class="plainlinksneverexpand nounderlines" style="letter-spacing: 0.2em;">[[Медіа:N morse code.ogg|–·]]</span> |
||
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; padding:0.3em;" | [[Image:ICS_November.svg|75px|border]] |
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; padding:0.3em;" | [[Image:ICS_November.svg|75px|border]] |
||
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; padding:0.3em;" | [[Image:Semaphore_November.svg|90px]] |
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; padding:0.3em;" | [[Image:Semaphore_November.svg|90px]] |
Ревізія 15:25, 31 юлія 2023
Це чотирнадцятия буквя в базове латініце. Всо! Канєць!
N є чотырнадцята буква базового латинськог
Історія
Гад, єден из майросшыреных еґіпетськых єроґліфув, хосновав ся про запис звука, подобного русинському дж, бо по еґіпетськы гад быв djet. Є теорія, ож Семіты, котрі робили в Еґіптї, припаровали єроґліфы про вытвореня перьвого алфавіту и взяли иппен сесь сімбол про звук н, бо з сёго звука ся зачинало їх слово гад. Педиґ по фінікійськы, гебрейськы, арамейськы и арабськы йся буква ся называт нун, што в дакотрых из сих языкув значит рыба. У переятум з фінікійського ґрецькум алфавітї буква была переименована в ню и достала свою теперїшню форму. Пак дас у 7. сторочу сперед Руздва Христового трафила до давнолатинського алфавіту.
|
|||||||
Єроґліф гад | Прасемітськоє N | Фінікійськоє Нун | Ґрецькоє Ню | Етруськоє N | Латинськоє N |
Хоснованя
N хоснуют про запис зубного ци переднёяснового носового согласного скоро у вшыткых языках, што мают латинськый алфавіт, а щи в Межинароднум фонетічнум алфавітї. З буквов n ся часто стрічає ай діґраф ng, котрый у дакотрых языках (у анґліцькум, нїмецькум, фінськум, індонезькум ай ин.) означає заднёпуднебный носовый согласный. N часто самоє означат заднёпуднебный носовый, кідь стоїт перед заднёпуднебными выбуховыми согласными (як приміром к ци ґ). Суть ай инші діґрафы, приміром, про запис переднёпуднебного носового согласного ся хоснуют діґрафы gn (французькый и таліанськый языкы) и nh (портуґалськый и вєтнамськый языкы).
Поязані и подобні буквы
- Ń ń (латинськоє N з акутом)
- Ñ ñ (латинськоє N з тілдов)
- Ň ň (латинськоє N з кароном)
- Ν ν (ґрецькоє Ню)
- П п
- Н н
- И и
В иншакых сістемах
Морзув алфавіт | Сіґналный прапор | Семафорный алфавіт | Брайлово писмо |
Тыж посмоть
- N — иншакы значіня.
Референції
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї N на анґліцькій Вікіпедії.