N (латиніка): Роздїлы міджі ревізіями

Матеріал з Вікіпедія
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Значкы: Скасовано Візуалне едітованя Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1: Рядок 1:
{{Знак|Nn}}Це чотирнадцятия буквя в базове латініце. Всо! Канєць!
{{Знак|Nn}}
:
:{{Далшы значіня|сторінка=N}}
'''N''' є чотырнадцята буква базового [[Латиньскый алфавіт|латинського алфавіту]].
'''N''' є чотырнадцята буква базового [[Латиньскый алфавіт|латинськог]]
== Історія ==
== Історія ==
[[Гад]], єден из майросшыреных [[Еґіпетьскы єроґліфы|еґіпетськых єроґліфув]], хосновав ся про запис звука, подобного русинському ''[[Звонка заднёяснова афріката|дж]]'', бо [[Еґіпетьскый язык|по еґіпетськы]] ''гад'' быв ''djet''. Є теорія, ож [[Семіты]], котрі робили в [[Еґіпт]]ї, припаровали єроґліфы про вытвореня перьвого [[алфавіт]]у и взяли иппен сесь сімбол про звук ''[[Переднёясновый носовый согласный|н]]'', бо з сёго звука ся зачинало їх слово ''гад''. Педиґ [[Фінікійскый язык|по фінікійськы]], [[Гебрейскый язык|гебрейськы]], [[Арамейскый язык|арамейськы]] и [[Арабскый язык|арабськы]] йся буква ся называт ''нун'', што в дакотрых из сих языкув значит ''рыба''. У переятум з [[Фінікійскый алфавіт|фінікійського]] [[Ґрецькый алфавіт|ґрецькум алфавітї]] буква была переименована в ''[[ню]]'' и достала свою теперїшню форму. Пак дас у [[7. стороча п.н.л.|7. сторочу сперед Руздва Христового]] трафила до [[Латиньскый алфавіт|давнолатинського алфавіту]].
[[Гад]], єден из майросшыреных [[Еґіпетьскы єроґліфы|еґіпетськых єроґліфув]], хосновав ся про запис звука, подобного русинському ''[[Звонка заднёяснова афріката|дж]]'', бо [[Еґіпетьскый язык|по еґіпетськы]] ''гад'' быв ''djet''. Є теорія, ож [[Семіты]], котрі робили в [[Еґіпт]]ї, припаровали єроґліфы про вытвореня перьвого [[алфавіт]]у и взяли иппен сесь сімбол про звук ''[[Переднёясновый носовый согласный|н]]'', бо з сёго звука ся зачинало їх слово ''гад''. Педиґ [[Фінікійскый язык|по фінікійськы]], [[Гебрейскый язык|гебрейськы]], [[Арамейскый язык|арамейськы]] и [[Арабскый язык|арабськы]] йся буква ся называт ''нун'', што в дакотрых из сих языкув значит ''рыба''. У переятум з [[Фінікійскый алфавіт|фінікійського]] [[Ґрецькый алфавіт|ґрецькум алфавітї]] буква была переименована в ''[[ню]]'' и достала свою теперїшню форму. Пак дас у [[7. стороча п.н.л.|7. сторочу сперед Руздва Христового]] трафила до [[Латиньскый алфавіт|давнолатинського алфавіту]].
Рядок 32: Рядок 32:
{| cellspacing=0 cellpadding=0 width=66% style="text-align: center; background: white;"
{| cellspacing=0 cellpadding=0 width=66% style="text-align: center; background: white;"
|- style="height: 80px;"
|- style="height: 80px;"
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; font-family: monospace; font-size: large; font-weight: bold;" | <span class="plainlinksneverexpand nounderlines" style="letter-spacing: 0.2em;">[[Media:N morse code.ogg|–·]]</span>
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; font-family: monospace; font-size: large; font-weight: bold;" | <span class="plainlinksneverexpand nounderlines" style="letter-spacing: 0.2em;">[[Медіа:N morse code.ogg|–·]]</span>
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; padding:0.3em;" | [[Image:ICS_November.svg|75px|border]]
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; padding:0.3em;" | [[Image:ICS_November.svg|75px|border]]
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; padding:0.3em;" | [[Image:Semaphore_November.svg|90px]]
| width=25% style="border-left: 1px solid silver; border-top: 1px solid silver; padding:0.3em;" | [[Image:Semaphore_November.svg|90px]]

Ревізія 15:25, 31 юлія 2023

Nn

Це чотирнадцятия буквя в базове латініце. Всо! Канєць!

N є чотырнадцята буква базового латинськог

Історія

Гад, єден из майросшыреных еґіпетськых єроґліфув, хосновав ся про запис звука, подобного русинському дж, бо по еґіпетськы гад быв djet. Є теорія, ож Семіты, котрі робили в Еґіптї, припаровали єроґліфы про вытвореня перьвого алфавіту и взяли иппен сесь сімбол про звук н, бо з сёго звука ся зачинало їх слово гад. Педиґ по фінікійськы, гебрейськы, арамейськы и арабськы йся буква ся называт нун, што в дакотрых из сих языкув значит рыба. У переятум з фінікійського ґрецькум алфавітї буква была переименована в ню и достала свою теперїшню форму. Пак дас у 7. сторочу сперед Руздва Христового трафила до давнолатинського алфавіту.

D
Прасемітськоє N Фінікійськоє N Ґрецькоє Ню Етруськоє N Латинськоє N
Єроґліф гад Прасемітськоє N Фінікійськоє Нун Ґрецькоє Ню Етруськоє N Латинськоє N

Хоснованя

N хоснуют про запис зубного ци переднёяснового носового согласного скоро у вшыткых языках, што мают латинськый алфавіт, а щи в Межинароднум фонетічнум алфавітї. З буквов n ся часто стрічає ай діґраф ng, котрый у дакотрых языках (у анґліцькум, нїмецькум, фінськум, індонезькум ай ин.) означає заднёпуднебный носовый согласный. N часто самоє означат заднёпуднебный носовый, кідь стоїт перед заднёпуднебными выбуховыми согласными (як приміром к ци ґ). Суть ай инші діґрафы, приміром, про запис переднёпуднебного носового согласного ся хоснуют діґрафы gn (французькый и таліанськый языкы) и nh (портуґалськый и вєтнамськый языкы).

Поязані и подобні буквы

В иншакых сістемах

–· {{{Braille}}}
Морзув алфавіт Сіґналный прапор Семафорный алфавіт Брайлово писмо

Тыж посмоть

  • N — иншакы значіня.

Референції

Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї N на анґліцькій Вікіпедії.