Ціцак, Мигаль Иванович
Ціца́к Мига́ль Ива́нович (укр. Ціцак Михайло Іванович; род. 7. юна 1948, с. Имстичово, Иршавськый Район, Закарпатська область, УССР, СССР) — русинськый и пудкарпатськый поет, журналіст и редактор Иршавської районної новинкы "За нове життя".
| Ціцак Мигаль Иванович | |
|---|---|
| Народжіня | 7 юна 1948 Имстичово, Украинска ССР |
| Занятя | Поет, журналіст, педагог, редактор |
| Період | 1977—2006 |
| Дїти | 3 |
Біоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Родив ся Мигаль Иванович Ціцак 7 юна 1948 року у селі Имстичово, присілок Левош. Кӱнчив УЖНУ, дале робив у Лукӱвськӱв, Иршавськӱв и у Виноградӱвськӱв школах, видячи ёго талант и жаданя учити когось чомусь новому, його пригласили на посаду завідувучого редакціёв Иршавської районної новинкы "За нове життя", на посаду вӱн вступив у 1977. році, до 1992. року, дале вӱн робив єдным из редакторӱв, писав у слободный час вірші, наприклад наведеме вірш-сочуство у памнять Едіты Біксий-Світлик (по-украйинськы)
«Ти в обіймах сирої землі,
Де ність болезні, ність печалі.
Та чому навкруг тебе сумні
Твої друзі дитинства повстали?
Ти своє вже, земне, віджила,
Дуже рано, ой як дуже рано!
Довго — довго у друзів твоїх
У серцях заживатеме рана.
Хай твій ангел-хранитель з небес,
(Його ім'я, земним нам, не знане),
Твою душу леліє й хранить
І вона хай до Бога пристане,
Прощавай, наша добра душа,
Твого серця скінчилася битва.
Нам, живим, відтепер по тобі
Залишається тільки молитва.»
Мигаль Иванович Ціцак быв автором многых статий и стінґазет, быв публічным лицём свого села, многократно выступав на публіці складавучи вірші и другы тексты по темі дійства.
У 2006. році уйшов на пінзію айбо не лишив публіцістичну діятильность.
Файта
[едітовати | едітовати жрідло]Мигаль Иванович має 3 дітий и многых внукӱв, быв и є файный ґазда, має въедно из свойым сыном Ціцак Мироном Мигалёвичом великоє ґаздӱвство, жонатый, 7. юна 2026 року исполнило му ся 78 рокӱв.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть взяты из слӱв внукӱв Мигаля Ивановича:Ивана и Мирославы, статий Иршавської районної новинкы "За нове життя" и книгы Анны Орос «Моє рідне Імстичово».