Тройця (свято)

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ел Греко: Зойтя Святого Духа
Приготовлѣня до службы в церкви св. Марии Магдалены во Варшавѣ, Русална Субота, 3. юн 2017

Тройця — едно з головных христианскых свят, инша назва котрого Пятидесятниця, на Украинѣ познате як Зелены свята.[1] Тото свято не мать сталый датум, як и Великдень, з котрым споене, приходить ся о сѣм тыждни по Великодню. День, коли ся ославуе, называть ся Свята Недѣля.

Церковне наповнѣня[едітовати | едітовати жрідло]

Свято называть ся еще Пятидесятниця и дотыкать ся зойтя Святого Духа на апостолох в пятьдесятый день по воскресѣню Христовом. Тото зойтя Святого Духа на апостолох описав евангелиста Лукач. Пятидесятниця, циже пятьдесятый день по Великодню, подля Старого Закона е третий найвекшый христианскый праздник.[2]

Восточна Церковь славить во Святу Недѣлю зойтя Святого Духа и Святу Тройцю, Западна Церковь славить низпосланя Святого Духа на 50. день, а Пресвяту Тройцю на 57. день по Великодню.

Рок Тройця в Зап. Церкви Тройця во Вост. Церкви
2017 4. юна 4. юна
2018 20. мая 27. мая
2019 9. юна 16. юна
2020 31. мая 7. юна

Перед богослужбов на Святу Недѣлю на знак животворного оддѣйованя Духа Святого храм припараджують зеленьов и цвѣтами.[2]

Людова традиция[едітовати | едітовати жрідло]

В русинской людовой традиции свято называть ся Русаля[3] и поважуе ся за трете найвекше свято по Рождествѣ и Великодню.

Од Русаля зачинать ся лѣто. Назва Русаля походить од русалка: подля людовой повѣры коли зачинать ся лѣто, русалкы выходять з воды на берег, виють вѣнкы, спѣвають кариковы спѣванкы и зваблюють людей до свого подводного царства. Подля М. Шмайды у Русинох ся святкуе три дны: в пятницю рано жоны зберають зѣля «на девятьох меджах», з котрого давають и коровам, жебы было вельо молока, зберають росу, котров лѣчать очи; в суботу плетуть вѣнкы, ворожать, спѣвають и танцюють, парадять обыстя зеленыма голузками; на Святу Недѣлю ославы кулминують.[4]

Хотяй Пятниця Русална не е свято, еднако же мало де роблять у сесь день, но вмѣсто того на зорях, коли еще и потята не спѣвають, збирають на ворожкы и на лѣкы всякое корѣня и зѣля, бо ото вѣрують, ож лиш ото корѣня и зѣля мае силу, котрое на сесь день зберать ся.

У Русалну Суботу не лиш удну хыжу, но и двор, и стайнѣ навѣшають зеленыма голузами, котрое лиш о тыждень изберуть и спалять. На многых мѣстах на Святу Недѣлю (Русаля) звыкли святити царину, а на другых мѣстах тогды, коли посѣяли и всю ярину.

Второк Русалный не е свято, еднако ж на полю люде не смѣють робити, а так и на девятый четверь по Великодню, коли папишы празднують Божое Тѣло, бо ото держать, ож кобы на сѣ два днѣ на полю робили, буря и град избив бы царину.

Юрий Жаткович, 1895[3]

Тоты свята мають походжѣня поганске и Церковь их заказовала, але и наперек тому были ославованы.

З приходом христианства людове Русаля сплыло ся з церковным святом Тройцѣ.[4]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. УСЭС, с. 406.
  2. 2,0 2,1 Епископ Александр (Милеант).
  3. 3,0 3,1 Жаткович Ю., с. 197.
  4. 4,0 4,1 Ковач Ф.