Слободны умѣня

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сѣм слободных умѣнь (з книгы Herrad von Lansberg Hortus delicarium (1180). В серединѣ горѣ в полукругу алегорична фигура Филозофии, под нев Сократ и Платон. Доокола алегоричны образы Граматикы, Реторикы, Диалектикы. Музикы, Астрономии, Геометрии, Аритметикы

Слободны умѣня, з (лат.) liberalis ars — термин, котрый походить з античного свѣта, де слободныма умѣнями поважовали предметы общого розвою интелекту штудента в протикладѣ зоз професионалныма або техничныма предметами, потребныма про фахову приготовку. Иншака назва: гуманитарны умѣня.[1]

Сѣм слободных умѣнь[едітовати | едітовати жрідло]

Еще инша назва, сѣм слободных умѣнь, была в широком хоснованю в середновѣку. Не были то умѣня в сучасном вызнамѣ, але включали и основны наукы, котры еще ибыли лем во своем зачатку. Школны програмы дѣлили ся на два курзы, котры обнимали довъедна сѣм предметох.[2]

I. Trivium – три предметы
  1. Grammatica – Граматика
  2. Retorica – Реторика
  3. Dialectica – Диалектика
II. Quadrivium – четыри предметы
  1. Astronomia – Астрономия
  2. Aritmetica – Аритметика
  3. Geometria – Геометрия
  4. Musica – Музика

Сучасны програмы[едітовати | едітовати жрідло]

В сучасном вызнамѣ понятя слободны умѣня обсягують литературу, языкы, филозофию, историю, математику и др. наукы.[1]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:


Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Liberal arts //Encyclopaedia Britannica.
  2. Дзюба О.М.