Філозофія
Філозофія, ґрецькы φιλοσοφία, з φιλειν (філеін, любити, тужыти по дачім) і σοφια (софіа, мудрость, здатность) є сістемове, раціоналне і крітічне дослїджованя реаліты, світа і чоловіка, евентуално і того, што єй пересягує (метафізіка). Гляданя правдивого познаня, змыслу тай доброго жывота через рефлексію, раціоналну арґументацію тай діскузію, яка потребує даякы понятя. Значіть то не лем академічна дісціпліна, а і способ жывота, якый зачінать чудованём або скламанём над традічныма передачами річей (Платон) і намагать ся даяк вырівнати з таємніцёв світа і бытя.
Філозофы о філозофії
[едітовати | едітовати жрідло]Ідеї великых філозофів не старїють і тым націтованїшым є доднеська Платон. Дакотры філозофію охарактерізовали такто:
„Чудованя ся є одношіня чоловіка, котрый мудрость досправды любить, а не є другый початок філозофії як гевтот.“ Платон[1]
„Чудованя ся вело людей к філозофованю – на початку і днесь – а то так, же наперед ся заставили у найблизшых вопросів а потім ся помаленькы задумовали і над векшыма річами. А хто ся задумує і чудує, тот собі думать, же не знать.“ Арістотель[2]
„Хто хоче глядати радость сам у собі, не найде єй ниґде лем у філозофії.“ Арістотель[3]
„Філозофія є старость о душу.“ Ціцеро[4]
„Штудованя філозофії не є зато, жебы сьме знали, што собі люде думають, але зато, жебы сьме знали як є то з правдов річей.“ Томаш Аквіньскый[5]
„Жыти тай не філозовати є як мати заперты очі і ниґда не пробовати їх одкрыти.“ Рене Декарт[6]
Іммануіл Кант огранічів задачу філозофії трёма вопросами: „Што можу знати? Што мам робити? В што можу мати надїю?“,[7] якы може згорнути до єдиного: „Што є чоловік?“
„Задачов філозофії є порозуміти, што єсьт.“ Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел[8]
„Захопити граніцї розуму – лем то є права філозофія.“ Фрідріх Ніцше[9]
„Велика філозофія не є філозофіов без браку, але без страху.“ Чарлз Пеґуі[10]
„Філозофія не наука, а дїяня. Філозофічне дїло є зложене з ґрунту з обяснїня.“ Лудвіґ Віттенґштеін[11]
Што є філозофія?
[едітовати | едітовати жрідло]Од наук, якы колись з філозофії вышли, ся філозофія одрізнять єднако шыршов, властнов необмедженов областёв тем, єднако і слободнїшов методов. Модерны наукы ся обмеджують на то, што годен беспечно доложыти, опробовати експеріментом, моделовати тай міряти, і што платить цїлком на каждого (кідь той методї розуміть). Значіть, же не годни шацовати, просити ся на змысел свого дїяня ани одповідати на просты вопросы, якы кладуть наприклад дїти – напримір, што є наука, што правда або чом ся не може циґанити. І навспак од поезії і літературы ся філозофія оддрізнять тым, же ся мусить намагати о даякы выражаня в понятях, але передовшыткым тым, же кажде своє тверджіня мусить вміти даяк обгаїти, пояснити чом повідать тото што повідать.
Вшыткы людьскы културы мали і мають свою традічну мудрость, росповіданя, поезію і пословіцї, якы ся в тій громадї беруть як авторіта. На тото, што повідають, не годно ся звідовати „чом?“ Проблем зачне там, де на ся трафлять дві мудрости: котра з них теперь правилна? Акурат в такій сітуації ґрецькых варошів выник даколи в 6. сторочо д. н. е. новый способ гляданя або „тугы по мудрости“ (філо-софія), котрый ся не операв о Гомера ани Гесіода, але намагав ся прийти річам на корїн позорованём, роздумованём і арґументаціов, скорочено властным розумом і діскузіов. Бо розум є єден про вшыткых людей а – як повідать Рене Декарт – „міджі людей найлїпше подїленый“. Але кідь є крітічный і сам к собі, не хоче право мати дефінітівно платну мудрость, але знать, же єй буде все лем глядати.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Платон,Тгеаітетос, 155d
- ↑ Арістотель, Метафізіка, 982b
- ↑ Арістотель, Політіка, 1267a
- ↑ Ціцеро, Disp. Tusculanae II. 5. 13.
- ↑ Thomas de Akvino: De coelo et mundo, commentarius. I, 22. Opuscula 41, in: Opera omnia, Parma 1865, tom. 19, p. 36.
- ↑ Descartes, Les Principes de la philosophie, спередслово.
- ↑ Кант, Крітіка чістого розуму, A 509
- ↑ Геґел, Основы філозофії права. Praha 1992, str. 31
- ↑ F. Nietzsche, Antikrist, § 55
- ↑ Charles Péguy, Cahiers de la Quinzaine (1914)
- ↑ L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus, 4.112
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Filosofie на чеській Вікіпедії.
Екстерны одказы
[едітовати | едітовати жрідло]Словникы
[едітовати | едітовати жрідло]- Stanford Encyclopedia of Philosophy – en
- Internet Encyclopedia of Philosophy – en
- Phillex – slovník filosofických pojmů – de
- Philolex – slovník filosofů a pojmů – de
- Rudolf Eisler: Wörterbuch der philosophischen Begriffe (1904)
- F. Kirchner: Wörterbuch philosophischer Grundbegriffe – de
Історія філозофії
[едітовати | едітовати жрідло]- Charles Jourdain, Notions de philosophie – fr
- Karl Vorländer, Geschichte der Philosophie (1902) – de
- Paul Janet, Traité élémentaire de philosophie – fr
Тексты на скачаня
[едітовати | едітовати жрідло]- Класічна література – en
- Gallica, книжніця ел. текстів – fr
- Антіка – en, gr, la
- Антіка, патрістіка, середовік – en, la
- Bibliotheca Classica Selecta – fr, la, gr
- Latinské texty – la
- Bibliotheca virtualis, середовік – en, fr, la, it
- Портал патрістікы
- Tomáš Akvinský, Summa theologiae – cs, en, la
- Středověk – en
- Immanuel Kant – de
- Політічна філозофія – en
- Жрідла філозофічного познаня
- Filosof.cz
- Filosofie.cz
- Помічный словник філозофа - sk
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.