Сапсан
Сапсан | |
---|---|
Ступінь огрожіня | |
Біолоґічна класіфікація | |
царьство: | Animalia |
тіп: | Chordata |
клас: | Aves |
ряд: | Falconiformes |
родина: | Falconidae |
род: | Falco |
вид: | F. peregrinus |
Бінарна назва | |
Falco peregrinus (Tunstall, 1771) |
Сапсан (лат. Falco peregrinus) — є козмополітны росшыреный соколовый хищ. Саміця є выразно векша як самець і може досяговати аж великости гайворона. Мать довгы шпіцяты крыла і куртый хвіст, котрый ся на кінцї зближує. На фарбі є найвыразнїшый тмавый „баюс“ на білім лицї. Ёго жертвами суть переважно птахы до великости качкы. Вид мать множество пописаных підвидів, але не вшыткы суть узнаваны. Різны жрідла уводжають 15-17, даколи докінце і 19 підвидів.
Опис
[едітовати | едітовати жрідло]Роспятя крыл сапсана є 85 - 115 цм, довжка тїла 35 - 50 цм. Самцї важать од 500 ґ до 700 ґ, саміцї суть выразно векшы і важать 910 аж 1500 ґ. Великость є варіабілна тыж як і фарба, подля того о якый підвид іде. Севернїшы виды суть векшы, южны суть дрібнїшы.
Фарба сапсанів є дуже варіабілна. Чім севернїша популація, тым є цалкова фарба світлїша, а навспак в тропах може фарба головы і заду быти аж чорна. Слїдуючій опис платить головно про підвид (F. p. peregrinus), котрый ся находить в середнїй Европі. Дорослый птах мать тмаво сивый аж сивочорный хырбет і білый спід з капковыма фляками переходячіма до вовнок на бріху. Саміця може мати спід бурой фарбы. Ручны леткы суть чорнобуры, шпіцї крыл чорны, хвіст сивобурый з фляками. Конець хвоста є з білым лемом. На білаве лице засягує тмава сивочорна фарба з тимя і творить выразный, характерістічный баюс. Світлїшы северьскы популації мають і сесь баюс узшый і менше выразный. Молоды птахы мають хырбет скоре сивобурый з білавыма або жовткавыма лемами пірок. Хвіст мають тмавобурый з ясныма смугами, Спід тїла мають выразно поздовж флякастый.
Страва
[едітовати | едітовати жрідло]Сапсаны лїтають швыдкым маханём крыл, плахтять лем на куртых драгах. Ловлять скоро вылучно птахы, котры летять. Ёго штіл ловлїня не є барз вгодный про поземне ловлїня, зато лов дрібных ссавцїв волить лем вынятково і птахы на земли пробує дістати до воздуху. Мече ся з великой вышкы на жертву під собов і атакує го острыма пазурами. Годен досягнути аж 300 км/г. Нараз в тій швыдкости быв бы небезпечный і про нёго і зато ся намагять трафіти найскорше крыло, не пряме тїло жертвы. З той самой прічіны не може атаковати на веце птахів нараз і дакотры виды дрібных птахів ся зато на охрану перед ним зґрупують. Жертва по атаку векшынов впаде на землю, де го сапсан забє клювнутём, покы впаджїня жертва пережыв.
Розмножованя
[едітовати | едітовати жрідло]Сапсаны поглавно дозрїють двох аж трёх роках. Перед гнїздїнём вказують акробатічны приклады лїтаня. В природї гнїздить переважно на скалї, кідь не мать к діспозіції скалы, загнїздить і у старім гнїздї іншого виду. Сам гнїздо не будує, ани не справує, на скалї велё раз гнїздить і на голім підкладї. Были зазначены і гнїзда на земли. Облюбив собі і лудьскы будовы і часто гнїздить в розвалинах замків або на різных вежах. І наперек тому не гнїздить у великых містах. На свої гнїзда ся реґуларно вертать, або гнїздить холем близко старого місця.
В середнїй Европі зношать саміця найчастїше на кінцї марца ці початку апріля 3-4 яйця. Сїдить на них коло 29-30 днїв саміця даколи єй черять самець. Саміця собі страву будь сама уловить, кідь єй самець черять на сиджіню, або їй самець носить страву на гнїздо. По вылягнутю ся о молодята старать дас 14 днїв лем саміця, самець носить страву, потім ся черяють, Молодята опущають гнїздо по 35 аж 42 днях, але родічі їх кормлять і надале холем два місяцї.
Росшырїня
[едітовати | едітовати жрідло]Природно не жыє лем в Антарктідї, частях Южной Америкы, на Новім Зеландї і Ісландї. В сучасности є ёго росшырїня менше, бо на много місцях, переважно в розвинутых індустріалізованых областях сапсан выгынув.
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Hudec, K.; Šťastný, K. a kol. (2005): Fauna ČR Ptáci 2/I. Academia Praha, 572 str. (друге переробене і доповнене выданя)
- Sauer, F. (1995): Průvodce přírodou: Ptáci lesů, luk a polí. Ikar Praha, spol. s r.o., 286 стр.
- ŠŤASTNÝ, Karel; BEJČEK, Vladimír; HUDEC, Karel. Atlas hnízdního rozšíření ptáků v České republice. Прага: AVENTINUM s.r.o., 2006. ISBN 80-86858-19-7 S. 102-103.
Екстерны одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- приклад голосу з проєкту Чеського радія Голос на каждый день
- wildafrica.cz
- http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=376
- biolib
- European Peregrine Falcon Working Group
- Вебкамера у гнїздовій будцї
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Sokol stěhovavý на чеській Вікіпедії.