Сапсан

Сапсан
Ступінь огрожіня
	; Найменше знепокоївый (IUCN 3.1)
Біолоґічна класіфікація
царьство:	Animalia
тіп:	Chordata
клас:	Aves
ряд:	Falconiformes
родина:	Falconidae
род:	Falco
вид:	F. peregrinus
Бінарна назва
	Falco peregrinus; (Tunstall, 1771)

Сапсан (лат. Falco peregrinus) — є козмополітны росшыреный соколовый хищ. Саміця є выразно векша як самець і може досяговати аж великости гайворона. Мать довгы шпіцяты крыла і куртый хвіст, котрый ся на кінцї зближує. На фарбі є найвыразнїшый тмавый „баюс“ на білім лицї. Ёго жертвами суть переважно птахы до великости качкы. Вид мать множество пописаных підвидів, але не вшыткы суть узнаваны. Різны жрідла уводжають 15-17, даколи докінце і 19 підвидів.

Опис

Роспятя крыл сапсана є 85 - 115 цм, довжка тїла 35 - 50 цм. Самцї важать од 500 ґ до 700 ґ, саміцї суть выразно векшы і важать 910 аж 1500 ґ. Великость є варіабілна тыж як і фарба, подля того о якый підвид іде. Севернїшы виды суть векшы, южны суть дрібнїшы.

Фарба сапсанів є дуже варіабілна. Чім севернїша популація, тым є цалкова фарба світлїша, а навспак в тропах може фарба головы і заду быти аж чорна. Слїдуючій опис платить головно про підвид (F. p. peregrinus), котрый ся находить в середнїй Европі. Дорослый птах мать тмаво сивый аж сивочорный хырбет і білый спід з капковыма фляками переходячіма до вовнок на бріху. Саміця може мати спід бурой фарбы. Ручны леткы суть чорнобуры, шпіцї крыл чорны, хвіст сивобурый з фляками. Конець хвоста є з білым лемом. На білаве лице засягує тмава сивочорна фарба з тимя і творить выразный, характерістічный баюс. Світлїшы северьскы популації мають і сесь баюс узшый і менше выразный. Молоды птахы мають хырбет скоре сивобурый з білавыма або жовткавыма лемами пірок. Хвіст мають тмавобурый з ясныма смугами, Спід тїла мають выразно поздовж флякастый.

Страва

Сапсаны лїтають швыдкым маханём крыл, плахтять лем на куртых драгах. Ловлять скоро вылучно птахы, котры летять. Ёго штіл ловлїня не є барз вгодный про поземне ловлїня, зато лов дрібных ссавцїв волить лем вынятково і птахы на земли пробує дістати до воздуху. Мече ся з великой вышкы на жертву під собов і атакує го острыма пазурами. Годен досягнути аж 300 км/г. Нараз в тій швыдкости быв бы небезпечный і про нёго і зато ся намагять трафіти найскорше крыло, не пряме тїло жертвы. З той самой прічіны не може атаковати на веце птахів нараз і дакотры виды дрібных птахів ся зато на охрану перед ним зґрупують. Жертва по атаку векшынов впаде на землю, де го сапсан забє клювнутём, покы впаджїня жертва пережыв.

Розмножованя

Сапсаны поглавно дозрїють двох аж трёх роках. Перед гнїздїнём вказують акробатічны приклады лїтаня. В природї гнїздить переважно на скалї, кідь не мать к діспозіції скалы, загнїздить і у старім гнїздї іншого виду. Сам гнїздо не будує, ани не справує, на скалї велё раз гнїздить і на голім підкладї. Были зазначены і гнїзда на земли. Облюбив собі і лудьскы будовы і часто гнїздить в розвалинах замків або на різных вежах. І наперек тому не гнїздить у великых містах. На свої гнїзда ся реґуларно вертать, або гнїздить холем близко старого місця.

В середнїй Европі зношать саміця найчастїше на кінцї марца ці початку апріля 3-4 яйця. Сїдить на них коло 29-30 днїв саміця даколи єй черять самець. Саміця собі страву будь сама уловить, кідь єй самець черять на сиджіню, або їй самець носить страву на гнїздо. По вылягнутю ся о молодята старать дас 14 днїв лем саміця, самець носить страву, потім ся черяють, Молодята опущають гнїздо по 35 аж 42 днях, але родічі їх кормлять і надале холем два місяцї.

Росшырїня

Природно не жыє лем в Антарктідї, частях Южной Америкы, на Новім Зеландї і Ісландї. В сучасности є ёго росшырїня менше, бо на много місцях, переважно в розвинутых індустріалізованых областях сапсан выгынув.

Література

Hudec, K.; Šťastný, K. a kol. (2005): Fauna ČR Ptáci 2/I. Academia Praha, 572 str. (друге переробене і доповнене выданя)
Sauer, F. (1995): Průvodce přírodou: Ptáci lesů, luk a polí. Ikar Praha, spol. s r.o., 286 стр.
ŠŤASTNÝ, Karel; BEJČEK, Vladimír; HUDEC, Karel. Atlas hnízdního rozšíření ptáků v České republice. Прага: AVENTINUM s.r.o., 2006. ISBN 80-86858-19-7 S. 102-103.

Екстерны одказы

Commons

Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Сапсан

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Sokol stěhovavý на чеській Вікіпедії.