Ряба Орда
«Ряба́ Орда́» — руська назва споєня племен селькупӯв и кетӯв у басейнах Оби и Томи, екзістовавшого у XVI сторочу[1]. Было союзником и выходным сусідом Сибірьського ханства.
Ряба Орда
| |||||||||
География
| |||||||||
Найдовгша рѣка
|
|||||||||
| Обывательство | |||||||||
Число
|
400-600
| ||||||||
Народностне зложѣня
|
|||||||||
| Державна организация | |||||||||
Форма влады
|
|||||||||
| |||||||||
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]У кӯнцю XVI стороча во главі Рябої Орды стояв князь Вирьхнёго Нарыма — Воня. Нижньым Нарымом владів князь Кічей, зъязаный из Вонём свойством: ёго внучка была уддана за сына Воні — Тайбохтов. Ид Рябӯв Орді руські источникы удносять и парабельского князця Кіршу Кунязева.
Из 1594 року по стройці варошӯв Тары и Сургута, Ряба Орда стала платити ясак русскому царёви. Остяцькый князь Воня звозив пушнину у Тару. До сёго ясак платили ногайському мурзови.
Всёго, у 1596 році, «у Вони князя з братьею и с детьми сбирается с 400 человек, а все около его ходом в днище, а иные де волости подошли к Воне близко ж».
До 1610 року дакотрі князі перестала платити ясак и интеґровали ся у Русскоє царство.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Пегая Орда на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
- ↑ СИБИРСКОЕ ХАНСТВО. Архівна копія з оріґінала зроблена 2015-06-30. https://web.archive.org/web/20150630045449/http://www.spsl.nsc.ru/history/descr/sibir.htm. [перевірено 2012-06-26].