Орда
Орда́ (из половецького: orda, «зобраня», «двӯр») — у X—XVIII ст. тип общественно-воєнной орґанізації кочовых народӯв Евразійського степа. Аналоґ племени авадь рода. Даякі успішні орды утворёвали державы — ханства. Синонімы — «юрт» (юрта, «рӯд, племня») и «улус» («крайна»).
| Орда | |
|---|---|
| Є єдным из | організація, содружество племён |
| Описано в | Новий енциклопедичний словник, 1911—1916 |
| Не плутати з | Horda |
| Основна катеґорія за темов | Категорія:Орда |
Орды
[едітовати | едітовати жрідло]Етимолоґічно, слово «орда» происходить уд монґольського слова «ордо» авадь турицького «орта», што означать сторону, удділеня, шатер авадь напрям, товмачить ся ге обоз, табор авадь пляц, палатка, місто власти авадь кралёвського двора.
У рамкох монґольськой ріші Ляо, слово «ордо» хосновало ся по удношіню до окружавущого середовища майважных людий у крайні (ге Европейського кралёвського двора), включавучи рабӯв, слуг и охранникӯв. Рішанины, рішанинкы и князі мали свої орды.
Потӯм у европейськӯв історичнӯв літературі позад сотвореня негативного образа давньых степовых народӯв Азії исе слово набывать негативного значеня (штось тіпа «воєнна-банда душманӯв-кочевникӯв-загарбникӯв»).
Назвов Орда (из великої буквы) прийнято позначати общественно-політичну воєнну, структуру сотворену Чінґіз-ханом у XIII ст. у степах Евразії.
Знамі орды
[едітовати | едітовати жрідло]У руськӯв а потӯм украйиньскӯв и російськӯв історичнӯв науці ордов прийнято называти любу общественно-політичну, воєнну структуру кочевникӯв Великого Евразійського степа до XIII ст. Так, мож стрітитит спомин за скіфські и сарматські орды, тюркські орды, орды Аттілы, булґарські, половецькі и инні.
На югови Украйины наприклад у сириднёвічови екзістовали такі орды:
- Білгородьска (Буджацька, Добружанська, Малых ногаю̄в)
- Джамбойлуцька (Перекопська)
- Єдисаньска (Очакӯвська)
- Єдичкульська
- Крымська