Петров, Алексій Леонідович
Петро́в Алексі́й Леоні́дович (рос. Петров Алексей Леонидович) (*16 марца 1859 — †5 януара 1932) — російськый и русиньскый історик, педаґоґ.
| Петров, Алексій Леонідович | |
|---|---|
| Чинность | історік |
| Уроджѣня | 16 марца 1859 Санкт-Петербурґ |
| Упокоеня | 5 януара 1932 Прага |
| Членство | Научне товаришство Шевченка |
| VIAF:76474713; GND:101966105; LCCN:n85131804; BNF:13529071j; BHS:72184; NLKR/NLC:jo20000076826; OL:OL405043A; GKG:/g/11x1nhcrp;
| |
Біоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Родив ся Алексій Леонідович Петров 16 марца 1859 року у Петербурґови у файті протоиєрея. Кӯнчив ґімназію у Санкт-Петербурґови (1876), історико-філолоґічный факултет Петербурзького універзитета (1880). Укладав історію у петербурзькых ґімназіях, а из 1887 професор словянознавства Вышшых жӯнськых курсӯв, а по тому — Петербурзького універзитета (1890–1922). У 1922 році еміґровав у Чехословеньско, жив у Празі. Быв дійсным членом «Научного общества им. Т. Шевченка» у Львовови, почестным членом Общества им. А. Духновича. 5 януара 1932 року умер пӯсля тяжкої хвороты, захраненый вӯн быв на знаменитому Ольшаньскому тиметовови у Празі.
Творба
[едітовати | едітовати жрідло]Вись ёго научный доробок присяченый изучіню історії Пудкарпатя и «Угорьской Руси». Первый раз прибыв у «Угорьску Русь» у 1885 році, потӯм у 1890, 1897 и 1911. Из 1922 каждого року приїзджав на Пудкарпатьску Русь и Пряшӯвську Русь, изучав туй книжні зберькы и архівні матеріалы. У резултатови довгої роботы из-пуд рукы А. Л. Петрова уходять 9 выпускӯв «Матеріалы для історії Угорьскої Руси» (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ). За перві шість томӯв сёго вызданя вӯн одержує у Петербурзькому універзитетови, де робив, ученый ступінь маґістра (1907), а потӯм доктора словянознавства (1911).
Книгы
[едітовати | едітовати жрідло]- «Материалы для истории Угорской Руси» (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ)
- «К вопросу о словенско-русской этнографической границе» — Ужгород, 1923
- «Древнѣйшая церковнославянская грамота 1404 г. о карпаторусской территоріи к основанию Грушевского монастыря св. архангела Михаила в Марамороше» — Ужгород, 1927
- «Древнѣйшая на Карпатской Руси шолтысская грамота 1329 г.» — Ужгород, 1929
- «Древнѣйшие грамоты по истории карпаторусской церкви и иерархии 1391–1498 гг.» (Прага, 1930)
- «Задачи карпаторусской историографии» — Прага, 1930
- "Národopisná mapa Uher podle úředního lexikonu osad z roku 1773" - Praha, 1924
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- Віднянськый С. В. Петров Алексій Леонідович // Енциклопедія історії Украйины : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії Украйины НАН Украйины. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 193. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Иван Поп. Енциклопедія Підкарпатської Руси. Видавництво В. Падяка. — Ужгород, 2001
- Петров Алексій Леонідович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.102-103
- Патриарх карпаторусской историографии Алексей Петров (к 80-летию со дня смерти)