Кыселина

Матеріал з Вікіпедія

Кыселины, в класічнім значіню — електроліты, котры при розчінїню в йонізуючім розчінникови (воді), дісоціюють з утворенём йонів гідроґену (або протону, Н+), такым способом знижуючі кыслость розчіну до величіны менше як pH 7,0. В сучасній хемії звычайно ся хоснує інше, хоць подобне значіня Бренстеда і Ловрі, по котрім ся кыселины означують як хемічны злученины, же суть донорами протонів і приїмають електроны на утворїня йоновых вязб.

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Кислота на україньскій Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

Жрідла[едітовати | едітовати жрідло]

  • Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968