Сердцьовый напад

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Инфаркт сподньой стѣны миокарда лѣвой коморы сердця

Сердцьовый напад, медицинскы называный инфарктом миокарда, смерть части миокарда, сердцьовой мускулы, выволана перерваньом притоку кровли ку той области. Сердцьовый напад взникать як резултат затканя корунарных артерий. Найчастѣйша причина того затканя — тромб, котрый ся усяде в области корунарной артерии, нагрублов холестериновов бляшков через атеросклерозу.[1]

Обычайно инфаркт миокарда засягуе лѣву комору сердця, котра робить основну роботу и мать грубшу мускулу.[2]

Факторы, проспѣваючы сердцьовому нападу[1][2]

Векша часть сердцьовых нападох ся ставать рано, коли силнѣе секреция гормонох, найме адреналина, норадреналина и кортизола, што наслѣдно звекшать потребу оксигена и артериальне тискнѣня.[1]

Симптомы[1][2]
  • силный боль у грудьох, не устаючый по 30–60 минут, часто ся росширять на рукы, шию, плечи
  • задышливость
  • приспореный пулс
  • почѣня
  • мука на блюваня

В припадѣ приязного закончѣня хвороты на мѣстѣ змертвѣлой части миокарда по 3–4 тыжднях ся справить рубець, котрый ся складать зоз вяжучой ткани. Але наслѣдком такого рубцьованя знижаться выконность миокарда и може ся вывинути сердцьова недостаточность.[2]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Encyclopædia Britannica
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Руда М. Я.
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему: