Гута (Ужгородьскый район)

Гу́та авадь Ґу́та (мад. Unghuta) (укр. Гута) — село у Ужгородьскӯм районови, Закарпатьской области, Украйины.

село України Гута

Ерб 48°42'17"N, 22°22'4"E Держава Файл:Flag of Ukraine.svg, Flag of Ukraine (1991–1992).svg Україна Админединка Ужгородьскый район, Ужгородьскый район, Оноківська сільська громада • Закарпатьска область Высота центра 318 метер Население 282 (2001) Часова зона UTC+2:00, UTC+3 Почтовый индекс 89411

Історія

Село не споминать ся у урбаріалному описі уд 1631 року. Гута, очевидно, взникла близко середины XVII стороча. Основателёма села были переселенці, майстры из уготовленя скла, якых у тот час называли гутниками.

За урбаріалным описом 1691 року у Гуті обраховато 7 опшарь склоробӯв, які зараховано до желярьскых. У 1715—1720 роках село изпустіло.

У другӯв половині XVIII стороча село было заселено новыми русиньскыми переселенцями.

Колись же село было центром уробництва скла, дрывляного угле, заготовлі хащі, а потӯм — постачалником овоцины ци не на вись Советьскый Союз. За урбаріалным описом 1691 року у Гуті обраховано 7 опшарь склоробӯв. Скло уплавляли из піску, котрый добывали туй же. Иппен технолоґія уробництва умагала мати поташ, якый робили из деревной золы. Того рубку хащі и чиненя дрывляного угле иппен довгый час были супутньыми, а потӯм и самостойными промыслами у сю̄в містности.

Ныні за «склянчаноє» прошлоє села свідчить лише назва. До речі, не одна. Поселення, яке сьогодні є цілісною адміністративною одиницею, історично складалося з трьох географічних хуторів-осередків: Середньої Гути, Сухої Гути та… Скляної Гути. Ці назви місцеві мешканці використовують й сьогодні. Щоправда, Скляна Гута — найдавніша частина поселення — вже не існує. Там, де вона розташовувалася, зараз стоїть прикордонна застава. Від центральної вулиці до неї — близько кілометра. через Суху Гуту была проложена узкоколійка, нею ліс доправляли до Ужгорода, а потім і далі — за гатар. Паровоз, якый возив деревину, місцеві мешканці называли ласкаво — Пітіко.

Село славилося черишнями. «Злата Гута» — так колись называли населеный пункт за превелику урожайнӯсть и за то, што туй вшытко росло, усё принималося. у селі є два храмы — старый римо-католицькый и новый православный. Нову цирьков пару рокӯв типирь учинили на місті бывшой советьской… бані. Ищи єдна интересна сакрална памнятка є на Сухӯв Гуті — там сохранилася давня дзвӯнниця из угравірованыв датов — 1807 рӯк.

Обывательство

У селі на 2001 рӯк живе 282 людий, из них:

Украйинці — 92,63%

Словены — 3,86%

Русы — 3,51%

Туристичны міста

• центр уробництва скла.

• через Суху Гуту была проложена узкоколійка, нив дрыва доправляли до Ужгорода, а потӯм и дале — за гатар. Паровоз, якый возыв дрыва, містні люди называли ласкаво — Пітіко.

• старый римо-католицькый храм.

• давня дзвӯнниця из угравірованыв датов — 1807 рӯк.

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Гута (Ужгородський район) на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).