Вікіпедія:Статя тыждня/2011/46

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кіріліця ці азбука є алфавітноє писмо, што ся обявило в Першой булгарьской ріші бігом 10. стороча. Вна є основа многых алфавітôв минулости і сучасности, головно выходноевропскых і азійскых. Кіріліця ся обявила з ґрецького алфавіту з введеням новых ліґатур і согласных з старшой глаголіцы. Є названа на честь братôв Кіріла і Мефодія, котры перед тым створили глаголіцу. Науковцї сучасности мерькують, же кіріліця была розвита вже учнями Кіріла і Мефодія (як то Кліментом Охридьскым).

Буквы[едітовати жрідло]

Кіріліця цалком обсягує ґрецькый алфавіт, але дакотры ґрецькы буквы (ксі, псі, іжіця, фіта) суть не на своёму місцї, а в концю. Дакотры буквы кіріліцї, хыблячі ґрецькому алфавіту, суть подобны глаголічным. Ц і Ш вызерають подобно на дакотры буквы алфавітôв того часу (арамейскоє, етіопскоє, коптьскоє, гебрейскоє писмо, брахмі), і прото назвати жрідло пожычкы не є можне. Б є подобна В, ЩШ. Прінціпы утворїня діґрафôв у кіріліцї (Ы з ЪІ, ОУ, йотованы буквы) суть подобны глаголічным.

Чітати дале