Брест
Бре́ст (біл. Брэст) (рус. Брест) (укр. Берестя) (пол. Brześć) (лит. Brèstas) — варош у Брестьскӯв области, Білоруси. Адміністративный центр Брестьской области и района.
Брест | |||||
---|---|---|---|---|---|
Брэст, Берасце | |||||
| |||||
Основны інформації | |||||
52°5'5"N, 23°39'25"E | |||||
Країна | Білорусія | ||||
Админединка | Берестейська область (область Білорусі) | ||||
Админцентр для | Берестейська область | ||||
Засноване | 1017 | ||||
Перша змінка | 1017 | ||||
Жытелїв | 344 470 (1 януар 2024) | ||||
Розлога | 146,12 Квадратный кілометер[1][2] | ||||
Поштовы індексы | 224000 | ||||
Телефонный код | 8162 | ||||
Часова зона | UTC+3 | ||||
Надморьска вышка | 280±1 метер | ||||
Водный обєкт | Мухавець, Західний Буг | ||||
Подїл | Ленінський район, Московський район | ||||
Братьскы міста | Орел (город), Дорогомілово, Баїнфурт, Ботошані, Нижній Тагіл, Ковров, Луцьк, Седльці, Тереспіль, Куворден, Сяогань, Пор-сюр-Сон, Алеппо, Рязань, Астрахань, Равенсбург, Люблін, Ашдод, Байндт, Берг, Петрозаводськ, Вайнґартен, Бяла Подляска, Брест, Лудза, Молдон, Нахічевань, Івано-Франківск, Калінінград, Новороссийск, Одеса, Плевен, Тюмень, Невський район, Москва, Анталія, Батумі, Малгобек, Іжевськ, Байїнь, Суботица, Союз общин Средней Шуссентали | ||||
Історія | история Бреста | ||||
Містьскый уряд | |||||
VIAF:128548246;GND:4829902-9;OSM:72615; |
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Лежить на правому берегови рікы Западный Буг, де у нёго вливать ся ріка Мухавець, на перекрестю водных и желізничных путю̄в[3], за 577 км уд Киёва желізницёв (через Ковель), ци 592 км автотрасов[3]. Мать водноє спой из Киёвом[3].
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Варош первый раз ся споминать у 1017 році.
У 1241 році Берест цаоком знищеный по нападу татар[3]. Удстроєный наново волыньскыми князями[3]. За Брест миже собов били ся князі Мстислав Данилович и Юрій Львович[3].1 марца 1280 року пиля Бресиа одбыла ся битва над ріков Кросна миже русинами, вотгоаві из брестьскым воєводов Титом, тац польскыми вӯйськами. Полякы зазнали поражіня, мавучи численну перевагу.
У другӯв половині XVII сторояа занепадать. У варошови быв василіаньскый монастырь и цирьков апостолӯв Петра и Павла.
У 1705 році варош захопило саксонське військо на чолі з Августом II[3]. 1707 року шведські війська спустошують низку населених пунктів Полісся, серед них — Берестя[3]. У 1792 році місто стало центром лідерів Торговицької конфедерації, яка виступала проти польської конституції 1791 року[3]. У 1794 році під Берестям російське військо на чолі з Олександром Суворовим розбило польську армію, очолювану генералами Сєраковським, Красінським і Понятовським[3].
Брест став єдным из центрӯв протестӯв у 2020—2021 роках. 10 авґуста 2020 року туй проходили стычкы ОМОНа из протестувущыми, пуд час якых «карателі» хосновали світлошумові ґранаты. 11 авґуста протестуючий Геннадій Шутов був поранений у Бересті. У важкому стані його перевели до лікарні Міністерства оборони, де він помер 19 серпня. 16 серпня 2020 року у Бересті відбувся Марш за свободу[be-x-old].
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У варошови на 2024 рӯк живе 344,470 людий, из них на 2009:
Білорусы — 82%
Русы — 10,7%
Украйинці — 4%
Полякы — 1%
Жиды — 0,07%
И другі.
Вароська управа
[едітовати | едітовати жрідло]Вароськый глава є глава варисполнкома.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЗЕМЕЛЬНЫЙ КАДАСТР РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ. януар 2012. http://www.gki.gov.by/upload/new%20structure/press%20service/GZK_2011.doc.
- ↑ РЕШЕНИЕ БРЕСТСКОГО ОБЛАСТНОГО СОВЕТА ДЕПУТАТОВ 11 сентября 2012 г. № 219 «Об изменении границ некоторых административно-территориальных единиц Брестской области». 11 септембер 2012. http://www.pravo.by/document/index.php?guid=12551&p0=D912b0053094&p1=&p5=0.
- ↑ 3,00 3,01 3,02 3,03 3,04 3,05 3,06 3,07 3,08 3,09 Леонюк 1996. Pogreška u predlošku sfn: ne postoji izvor s oznakom: CITEREFЛеонюк1996 (pomoć)
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „населення 2009“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „ЕУ“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „Хміль“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „Юрій Гаврилюк Прип'ятий край“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „клімат“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „Гриценко“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „Олександр Вабіщевич“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „Сергійчук ДСВ“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „Підкова-Шуст“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „ЕІУ“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
Хыбна цітація: На <ref>
з іменом „ЕСУ Берестейщина“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
<ref>
з іменом „Demog“ дефінованый внутрї <references>
не суть в попереднїм текстї жадны одказы.- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — 248 с. — ISBN 978-966-325-135-6.
- Сергійчук В. І.. {{{тітул}}} — Шаблона:К.. — 560 с. — ISBN 978-966-2911-24-4.
- Кристиан Ганцер (руководитель группы авторов-составителей), Ирина Еленская, Елена Пашкович [и др.]: Брест. Лето 1941 года. Документы, материалы, фотографии. Смоленск: Инбелкульт, 2016. ISBN 978-5-00076-030-7 [1] [Архівовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Jurkau kutoczak — Юркаў куточак — Yury's Corner. Фартэцыя ў Берасьці 1836—1842 гг. [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Юрій Гаврилюк. Прип'ятий край [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Кому належало Берестя у 1918 році? Дмитро Кисіль, Станіслав Коршунов «Брестская газета» [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Знімки [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] на Radzima.org
- Моє кохане Берестя, фотоальбом Валерія Кравчука [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Історія Берестярусс.
- Брест // Электронная еврейская энциклопедия. Сторінка Шаблона:Шаблон:Ref-info/styles.css не має контенту.(рос.)
- Pogreške u bilješkama - nema odredišta
- Сторінки з помилками посилань
- Сторінки з помилками TemplateStyles
- Міста подля алфавіту
- Населены пункты подля алфавиту
- Міста
- Міста подля країны
- Вароші Білоруси
- Брест
- Білорусія
- Населены пункты
- Населены пункты подля країны
- Населены пункты Білорусии
- Основаны 1017
- Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN
- Сторінки з мапами