Бар (Чорна Гора)
Ба́р (чорн. Бар/Bar) (серб. Бар) (іт. Antivari) (алб. Tivari) (венет. Var) (босн. Bar) — варош у Чорнӯв Горі, на берегови Ядраньского моря. Адміністративный центр общины Бар.
| Бар | ||||
|---|---|---|---|---|
| Bar | ||||
| ||||
| ||||
| Основны інформації | ||||
| 42°6'N, 19°6'E | ||||
| Країна | Чорна Гора | |||
| Админединка | Бар (Общины Чорной Горы) | |||
| Админцентр для | Бар | |||
| Жытелїв | 13 719 (2003) | |||
| Розлога | 598 Квадратный кілометер | |||
| Поштовы індексы | 85000 | |||
| Часова зона | UTC+1:00 | |||
| Надморьска вышка | 5 метер | |||
| Назва жытелїв | antibarini | |||
| Братьскы міста | Курьск, Барі, Марибор | |||
| Покровитель | Юрій (Георгій) Змієборець | |||
 | ||||
| Містьскый уряд | ||||
| Вебова сторінка | http://www.bar.me/ | |||
|
VIAF:124419457;GND:4506896-3; | ||||
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Варош є у южнӯв части Чорной Горы миже Ядраньскым морём и Скадарськым озером, на 42 ° 6 ' шыроты и 19 ° 6' довготы. Бар каждрӯчно мать бӯлше 270 сонячных дню̄в, що робить го єдным из майсонячных варошӯв у Европі.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]У варошови на 2024 рӯк живе 46,812 людий, из них:
Чорногорци — 19,361
Сербы — 11,968
Боснякы — 3,901
Русы — 2,733
Албанци — 1,919
Украйинці — 924
Горваты — 266
Білорусы — 163
Цигани — 158
Туркы — 116
Німці — 88
Економіка
[едітовати | едітовати жрідло]Бар (а въедно из ним и Котор) — майвеликый торговый порт Чорной Горы . Є реґуларноє паромноє споєня из італьяньскыми варошами Барі и Анкона. У портови Бара базувуть ся вӯйська берегової охраны Чорной Горы.
У Барови розвиненоє уробництво кожі, а иппен традичноє уробництво оливкового олою (ужек у 1927 році туй робив немалый завод из переробкы оливок).
Послідньыми роками Бар стає и туристичным центром. У Барови є преповно бовтӯв цуря и обуви, што привозять у основі из Італії.
Транспорт
[едітовати | едітовати жрідло]
Бар споєно из другыми варошами узбережя Чорной Горы автопутём из двох полос — т.и. Адріатичныв трасов (Jadranska magistrala). Через тунель Созина мож скоро доїхати до Подґорици.
Майблизкі аеропорты до Бара — у Тіватови тай Подґорици. Они же є єдинственными миженародными у крайні.
Знамі Родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Драґіня Вуксанович (* 1978) — чорногорьска юрістка и політична діятелька.
Интересны факты
[едітовати | едітовати жрідло]
- На території Бара росте дерево, вік якого становить бӯлше ге 2000 рокӯв.
- У XII сторочови у Барови у монастырёви Богородиці Ратачської было сотворено первый изнамый письменик на южнословяньскых землях — «Літопись попа Дуклянина» (авторство неизнамоє).
- 30 авґуста 1904 року из вирьха горы Волуіца пиля Бара таліяньскый ученый и інженер Ґульєлмо Марконі передав у Барі, што є на другому боці Ядраньского моря, первый сигнал безпроводного телеґрафа из первої на Балканох радіостанції.[1]
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Бар (Чорногорія) на Украйиньскӯв Вікіпедії чісло ревізії не было становлене).