Таліянськый язык

Матеріал з Вікіпедія
Таліянськый язык
italiano, lingua italiana
Говорит ся ним в Італії, Швейцарії, Сан Маріні, Ватікані, СловеніїСловенськуй Істрії), ХорватіїІстрійськуй жупі) ай инш.
Число носителюв 80-125 міліонув
Языкова родина Індоевропейська
Письмо Латиніка (Таліянськый алфавіт)
Офіціалный статус
Офіціалный язык в Італія Італії
Швейцарія Швейцарії
Сан Маріно Сан Маріні
Ватікан Ватікані
Словенія СловеніїСловенськуй Істрії)
Хорватія ХорватіїІстрійськуй жупі)
Европска унія ЕУ
Малтійськый орден Малтійськум ордені
Реґулованый Академія дела Круска
Языкові коды
ISO 639-1 it
ISO 639-2 ita
ISO 639-3 ita

Таліянськый язык (Аудіо italiano (файл) ци lingua italiana) є єден из романськых языкув, котрый має урядный статус у Італії, Швейцарії, Сан Маріні, Ватікані и на ІстріїСловенії и Хорватії). Мож ся ним порозуміти ай у бывшых таліянськых колоніяхАлбанії, Ерітреї, Ефіопії, Лівії и Сомалії), у таліянськых еміґрантськых общинах в Арґентині, Австралії, США, Тунісови и многых другых державах.[1][2]

Таліянськый язык ся веде уд латины и змежи романськых языкув майближый д нюй лексічно, напротив другым романськым языкам утримлює латинськый контраст межи куртыми и довгыми согласными. Сучасный таліянськый язык ся сперат на тосканськый діалект, убробленый таліянськыми класиками Аліґєріём, Петрарком и Бокаччом на переломі XIII. и XIV. сторуч. Вєдно з ним на теріторії Італії є много вшилиякых діалектув, дакулько реґіоналных файт таліянського языка и дакулько ідіомув, котрі ся держат окремішными языками, а не діалектами таліянського (майнаперед сардінськый и фріулськый).

Таліянськый язык є знамый ги язык класичної музикы — булша часть музикалної термінолоґії ся веде з нёго. З таліянського происходит ай ряд кулінарных, архітектурных ай инш. термінув.

Далше чітаня[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.