Таліянськый язык
| Таліянськый язык | ||
|---|---|---|
| Italiano, lingua italiana | ||
| Говорит ся ним в | Італії, Швейцарії, Сан Маріні, Ватікані, Словенії (в Словенськуй Істрії), Хорватії (в Істрійськуй жупі) ай инш. | |
| Число носителюв | 80-125 міліонув | |
| Языкова родина | Індоевропейська
|
|
| Письмо | Латиніка (Таліянськый алфавіт) | |
| Офіціалный статус | ||
| Офіціалный язык в | ||
| Реґулованый | Академія дела Круска | |
| Языкові коды | ||
| ISO 639-1 | it | |
| ISO 639-2 | ita | |
| ISO 639-3 | ita | |
Таліянськый язык (
italiano (опис) ци lingua italiana) є єден из романськых языкув, котрый має урядный статус у Італії, Швейцарії, Сан Маріні, Ватікані и на Істрії (у Словенії и Хорватії). Мож ся ним порозуміти ай у бывшых таліянськых колоніях (в Албанії, Ерітреї, Ефіопії, Лівії и Сомалії), у таліянськых еміґрантськых общинах в Арґентині, Австралії, США, Тунісови и многых другых державах.
Таліянськый язык ся веде уд латины и змежи романськых языкув майближый д нюй лексічно, напротив другым романськым языкам утримлює латинськый контраст межи куртыми и довгыми согласными. Сучасный таліянськый язык ся сперат на тосканськый діалект, убробленый таліянськыми класиками Аліґєріём, Петрарком и Бокаччом на переломі XIII. и XIV. сторуч. Вєдно з ним на теріторії Італії є много вшилиякых діалектув, дакулько реґіоналных файт таліянського языка и дакулько ідіомув, котрі ся держат окремішными языками, а не діалектами таліянського (майнаперед сардінськый и фріулськый).
Таліянськый язык є знамый ги язык класичної музикы — булша часть музикалної термінолоґії ся веде з нёго. З таліянського происходит ай ряд кулінарных, архітектурных ай инш. термінув.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.