Перейти до вмісту

Рік

Зо сторінкы Вікіпедія

Рік є релатівна єдиніця часу, котра описує період, почас котрый планета обігать коло своєй звізды. В звычайній речі є то час, за котрый Земля раз обыйде коло Сонця.

В резултатї нахылу земной оси ся в роцї черяють штири рочны добы, котры суть характерізованы змінов погоды, довжкы денного світла, веґетації і уродности земли. В мірных і субарктічных областях ся звычайно розлишують штири рочны добы: ярь, лїто, осїнь і зима. В тропічных і субтропічных областях не суть рочны добы ясно дефінованы; в тропах ся єднак даcть розлишыти меджі доджовов добов і сухов добов.

Календарьный рік є веце або менше чісло днїв, котры тырвать період обігу Земли, як є уведжене в данім календарї. Подля ґреґоріаньского або модерного календаря мать рік 365 днїв. Кажды штири рокы ся придавать єден день, жебы ся компензовало то, же обіг Земли коло Сонця не тырвать конкретне чісло цїлых днїв. Такый рік ся называть переступным роком. Тото істе платить ай про юліаньскый календарь. Подля першого менованого календаря є довжка календарьного року (або середнёго року) почас цїлой 400-рочного переступного ціклу акурат 365,2425 дня.

Штандарт ISO 80000-3, прилога C, хоснує сімбол „a“ (з лат. annus) про рік з 365 або 366 днями. В русиньскім языку ся найчастїше хоснує скорочіня „р.“.

В астрономії є юліаньскый астрономічный рік єдиніцёв часу зо 365,25 днями, з котрых каждый мать акурат 86 400 секунд (єдиніця SI), што є цїлково акурат 31 557 600 секунд.

Слово „рік“ ся хоснує ай про періоды, котры суть вольно споєны з роком або астрономічным роком, але не суть з ним ідентічны, як наприклад сезонный рік, господарьскый рік, академічный рік і т. д. Тот термін ся хоснує ай про період обігу хоцьякой планеты; наприклад марсаньскый і венушскый рік є час, за котрый тоты планеты докончіть цїлый свій обіг. Може ся хосновати ай в перенесенім змыслї про довгый часовый період, як в мітолоґії, поезії або в звычайній речі (наприклад: „Збогом. Не вертай ся аж до будучного року!“).

Слово „рік“ походить із праславяньского подмета *rokъ, котре є прямо одводжене од часослова *rekti (говорити).[1] Оріґіналный вызнам того слова быв „становлена легота“, „устный договор“ або „термін“. Поступным семантічным вывоём ся в западославяньскых языках (словен., чес. і пол. rok), а тыж в русиньскім і україньскім языку тот вызнам звужыв на означіня фіксованого дванадцятьмісячного часового періоду — календарьного року. Наопак, в южнославяньскых языках (наприклад в сербохорватьскім) собі слово „rok“ заховало свій оріґіналный праславяньскый вызнам як становлена легота або термін.[2]

  1. Ľubor Králik (2015) (по sk). Stručný etymologický slovník slovenčiny. Bratislava: Veda. с. 502. ISBN 978-80-224-1493-7.
  2. (по uk) Етимологічний словник української мови. 5 (Р—Т). Київ: Наукова думка. 2006. с. 92-93. ISBN 966-00-0785-X.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.