Венера (богыня)

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Список иншых вызнамох → Венера.


Venus und Armor.jpg

Венера, (лат.) Venus, gen Veneris — в римлянской мифологии зачаточно богыня загород и синоним плодности. Позднѣйше, по росширѣню баѣ о Енею, была стотожнена з матерьов Енея Афродитов и стала ся не лем богыньов красы и любови, але и праматерьов Енея и его потомкох и покровительков Римлян. Каммай росширив ся в Середоморю култ Венеры по выбудованю храма Венеры на горѣ Ериче на западѣ Сицилии.[1] Святыня екзистовала уже при Феничанах, котры ту велбили семитску богыню Астарту, пак при старовѣкых Греках, што почитали Афродиту, захранив ся и при давных Римлянах, котры ся покланяли Венерѣ;[2] ту в едном мѣстѣ скрижовали ся истории розличных цивилизаций и три розличны подобы едной богынѣ.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Токарев С.А., с. 190.
  2. История Эриче.