Аляска

Аляска
Аляска
	State of Alaska
	Прапор Аляски
Є єдным из	Штаты США, ексклав
Часть од	Континентальні штати
Дата створення / заснування	3 януара 1959
Назва офіційною / оригінальною мовою	State of Alaska
Прізвисько	The Last Frontier
Коротка назва	AK
Транскрипція в МФА	əˈlæskə, ɐˈlʲæskə
Архіви зберігаються у	Alaska State Archives
Очікувана тривалість життя	79 рік
Катойконім	alaskar, Alaskans
Офіційна мова	анґліцькый язык, Тлінгітська мова, аляскинсько-інуїтська мова, юпікські мови, Алутик, алеутська мова, денаʼина, Дег-хитан, Холикачук, Коюкон, Верхнекускоквимский язык, Гвічин, Tanana, Танакросс, хан, атна, Еякська мова, Гайда (мова), Tsimshian, Tsetsaut
Гімн	Alaska's Flag
Опис девізу	North to the Future
Текст девізу	North to the Future
Континент	Северна Америка
Держава	США
Столиця	Джуно
Адміністративна єдинка	США
Часовий пояс	UTC−9, UTC+14, Гавайско-Алеутское время, America/Anchorage
Розташовується на водоймі	Тихый океан
Ексклав від	США
Географічні координати	64°0′0″N 150°0′0″W
Географічний центр	64°4′7″N 152°16′42″W
Найсхідніша точка	55°16′55″N 129°58′27″W
Найпівнічніша точка	71°23′13″N 156°28′29″W
Найпівденніша точка	51°12′53″N 179°7′50″W
Найзахідніша точка	52°55′20″N 172°26′35″E
Геодані	Data:Alaska.map
Найвища точка	Деналі
Найнижча точка	Северный ледовый океан, Тихый океан
Посада голови уряду	губернатор Аляски
Керівник виконавчої влади	Майк Данліві
Виконавча влада	Government of Alaska
Законодавчий орган	Легіслатура штату Аляска
Найвищий судовий орган	Alaska Supreme Court
Вік згоди	16 років
Шлюбний вік	18 років
Обов'язкова освіта (максимальний вік)	16 років
Кількість населення	733 391
Адміністративно-територіально поділяється на	Східні Алеутські острови, Anchorage Municipality, Бристол-Бей, Деналі, Фербенкс-Норт-Стар, Гейнс, Джуно, Кенай, Кетчикан, Кодіяк-Айленд, Лейк-енд-Пенінсула, Матануска-Сусітна, Північний Схил, Нортвест-Арктик, Пітерсберг, Сітка, Скагуей, Врангель, Якутат, неорганізований боро
Відсоток водної поверхні	14,24 відсоток
Висота над рівнем моря	580 метер
Спільний кордон із	Юкон, Британська Колумбія, Чукотський автономний округ
Документ започаткування	An Act to provide for the admission of the State of Alaska into the Union, Конституция Аляски
На заміну	Територія Аляска
Мова комунікації	южный хайда, Центральноаляскинська юпікська мова, Холикачук, атна, Нижний танана, Верхнекускоквимский язык, денаʼина, юїтська мова, Дег-хитан, Алутик, Тлінгітська мова, алеутська мова, Еякська мова, Верхний танана, Танакросс, хан, Коюкон, Tsimshian, инуитов полуострова Сьюард язык
Кількість місць	2, 1
Площа	1 717 856 Квадратный кілометер
Офіціална сторонка	https://alaska.gov
Гештег	Alaska
Опис прапора	Прапор Аляски
Опис емблеми	Печатка штату Аляска
Офіційний символ	куріпка біла
Описано в	Католицька енциклопедія, Оттів словник научный, Енциклопедія Нутталла, Большой словарь географических названий, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Британская энциклопедия (1922), The American Cyclopædia (1879), Collier's New Encyclopedia, 1921, Британская энциклопедия (1875—1889), New International Encyclopedia, The New Student's Reference Work, Енциклопедичний словник Гранат, Армянская советская энциклопедия, том 1
Географія теми	Географія Аляски
Історія теми	история Аляски
Робочий список проєкту Вікімедіа	Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений
Ревю (оглядова стаття) Вікімедіа	outline of Alaska
Офіційний колір	значення не задано
Пов'язана категорія	Категория:Списки:Аляска
Портал відкритих даних	State of Alaska Open Data Portal
Економіка теми	economy of Alaska
Демографія теми	Население Аляски
Дата переходу на григоріанський календар	18 октобра 1867
Кількість домогосподарств	255 173±1326
Середній вік	34,6±0,2
Максимальний температурний рекорд	100 градус Фаренгейта
Мінімальна заробітна плата	10,85 США долар
Мінімум температури	−80 градус Фаренгейта
Кількість підписників у соціальних мережах	76 490
Дохід на душу населення	37 094 США долар
Рівень масштабування OSM	4
URL-адреса офіційної мапи	https://gis.data.alaska.gov/
Цифри морської ідентифікації	303
Не плутати з	Alaska, Alaska, Аляска, The Last Frontier
Галерея Вікісховища	Alaska
Категорія Вікісховища	Alaska
Вікімедіапортал із теми	Портал:Аляска
Головний шаблон за темою	Шаблон:Аляска
Основна катеґорія за темов	Категорія:Аляска
Пов’язані персоналії	Категорія:Персоналії:Аляска
Категорія людей, що тут народилися	Категорія:Уродженці Аляски
Категорія людей, що тут померли	Категорія:Померли на Алясці
Категорія людей, що тут поховані	Категория:Похороненные на Аляске
Категорія для знятих в цьому місці фільмів	Категорія:Фільми, зняті на Алясці
Категорія краєвидів елемента	Category:Views of Alaska
Категорія мап на Вікісховищі	Category:Alaska maps
	Alaska

Суть другы вызнамы, см. Аляска (значеня).

Аля́ска (анґл. Alaska) — майвеликый за територіёв и майсевернійшый штат ЗША у северо-западнӯв части Северной Америкы, якый занимать пӯвострӯв Аляска: усю северо-западну чась материка, Алеутські островы и архіпеллаґ Александра. Обща площадь — 1 717 855 км²; площадь суходола — 1 478 457 км². Аляска стала 49-ым штатом Зъединеных Штатӯв 3 януара 1959 року. У Беринґовӯв протоці є морськый гатар из російськым Чукотськым автономным округом. Межує из канадськыв провінціёв Британьска Колумбія и територіёв Юкон. На северови омывать ся водами Чукотського моря и моря Бофорта, на югови и юго-западови — водами Тихого океана.

64°0′0″N 150°0′0″W

Назва

Назва происходить уд алеутського «alaxsxaq» (чит. алахсхак) — «обєкт, на якый спрямована сила моря»^[1]. Раз Алясков называлася леш юго-западна часть території нынішнёго штата (Аляска (затока), Аляска (пӯвострӯв)). Назва закріплена из XVIII стороча.

Історія

Ґрупы сибірьскых племен перейшли перешыёк (типирь Беринґова протока) 16—10 тысяч рокӯв тому. Ескімосы стали селитися на арктичному березі, алеуты заселили Алеутськый архіпеллаґ.

Первыми европейцями, што прибыли на Аляску 21 авґуста 1732 року, были члены команды борта «Ст. Гавриил» пуд командованям ґеодезиста М. С. Гвоздєва и пудштурмана И. Федорова в ході експедиції А. Ф. Шестакова и Д .И. Павлуцького 1729—1735 рокӯв. Кроме того, є урывчасті відомости за пребываня російськыми людьми у Америці у XVII сторочу.

Уд 9 юла 1799 року до 18 окто̄вбра 1867 року Аляска из прилеглыми до ниї островами перебывала пуд управлінём Російсько-американськой компанії. Бойовы дійства на Далекому Выході у період Крымськой во̄йны указали повну незащищенӯсть выходных зимиль Російськой рішы и особенно Аляскы. Обы не зтратити задарь територію, яку немож было защитити и свойити у осяжнӯм будущӯм, было ухвалено рішеня за її продаж.

16 децембра 1866 року у Санкт-Петербурзі одбыла ся шпеціална нарада, на якӯв были Александр II, великый князь Константин Микулаёвич, міністрш фінансӯв и морського міністерства, и иппен російськый посланник у Вашинґтоні барон Едуард Стекль. Вшыткі участникы схвалили ідею продажу. За пропозицією міністерства фінансів був визначений поріг суми — не менше 5 мільйонів доларів золотом. 22 грудня 1866 року Олександр II затвердив кордон території. У березні 1867 року Стекль прибув до Вашингтона й офіційно звернувся до держсекретаря Вільяма Сьюарда.

Пудписаня договору продажу Аляски відбулося 30 березня 1867 року у Вашингтоні. Текст договору був англійською та французькою мовою. Територія площею 1 519 000 км² була продана за 7,2 мільйона доларів золотом, тобто по 4,74 долара за км² (куди родючіша й сонячна Французька Луїзіана, куплена у Франції у 1803 році, обійшлася бюджету США дещо дорожче — приблизно по $ 7 за км²). Разом із землею передавалося все нерухоме майно, колоніальні архівы, офіційні та історичні документи, що стосувалися території. У договорі зазначалося, що жителі території за їхнім вибором можуть повертатися в Росію протягом трьох років; але якщо вони бажають залишитися у своїх домівках, то, за винятком нецивілізованих племен, повинні бути допущені до всіх прав, переваг і защиты горожан Зъединеных Штатӯв.

Уд 1867 року Аляска перебывала у пудданстві воєнного міністерства США и мала назву «Округ Аляска», у 1884—1912 роках — «округ»^[2], потӯм — «територія» (1912—1959), а уд 3 януара 1959 року — штат ЗША.

1977 року прокладено нефтопровод уд затокы Прудо-Бей до порта Валдіз.

1989 року розлив нефти из танкера «Ексон Валдез» став причинов серьёзного знехаріня містности.

Обывательство

Дас 75 % людий білі, уродженці ЗША. У штатови близко 88 тыс. корінных жытелю̄в — Индіанці (атапаскы, гайда, тлінкіты, цімшиан), ескімосы и алеуты. У штатови живе и невеликоє число потмкӯв выходцю̄в из Російськой рішы. Миже основных реліґійных ґруп — католикы, православні, пресвітеріани, баптисты и методисты. Дараб православных, што составлять за разными оцінками 8-10 %, є майвысокым у крайні.

Главні вароші: Анкоридж, Фербанкс, Джуно (адміністративный центр);

Языковый состав обывательства (2010) [1] [Архівовано 1 децембра 2007 у Wayback Machine.]

Язык	%
Анґліцькый	83,92
Алеутсько-ескімоські языкы	4,61
Іспанськый	3,49
Таґальскый	2,39
Російськый	0,61
Самоа	0,52
Німицькый	0,52
Корейськый	0,48
Индіанські языкы	0,42
Французькый	0,28
инні	2,80