Іван Петровцій
| Іван Петровцій | |
|---|---|
 | |
| Чинность | поет, писатель |
| Уроджѣня | мая 22., 1945 |
| Мѣсто роджѣня | Осій |
| Упокоеня | януара 1., 2016 (70 р.) |
| Мѣсто смерти | Ілниця |
| Мѣсто погребу | Осій |
| *** | |
Іван Петровцій (*22. мая 1945, Осій, Підкарпатьска Русь — †1. януара 2016, Ілниця, Закарпатьска область, Україна) — русиньскый поет, писатель з Підкарпатя.
Петровцій Іван ся родив у фамілії до совітив заможної чиляди. Сїм клас выходив в Осою, докончив школу в Ілници, дале пак робив накладачом, разноробочым, банясом у Краснодонї, шофером, токарьом. У армії три з половков годы служив у Германії, в Дрезденї. У 1973 годї кінчив ся вчити на французького філолога в Ужгородcькому универзитетї. Робив два годы учительом у ріднім селї Осою, пак быв новинарьом.
За комунізму писав в україньскім языку. Товмачив до україньского языка творы світовой літературы, головно поезії. Быв членом «Спілки письменників України» (скорше Совєтьского союза). З огляду на публічне презентованя ся за Русина быв зо Сполку україньскых писателїв выказаный в роцї 2008.
Іван Петровцій є лауреатом премиї имени Дюлы Ійєша Мадярського Союза писателїв (1994), премиї за лїпшу сатиру "Хытрый Петр" (1997), Межинародної премії за русинську літературу имени Александра Духновича (1998), Руської премиї (Швейцария, Австрия, Чехия, 2005) Русинськым интернет-уданьом “RUTHEN - GAZETA” признаный май лїпшым писательом постсовітського періода на Підкарпатській Руси.
Творба
[едітовати | едітовати жрідло]По україньскы выдав:
- „Знак весни”, 1979,
- „Карпатське літо”, 1984,
- „Жовтень – осені свічадо”, 1988
- „Софійка і весна”, 1986
У сполувторстві з Валентинов Петровцій написав кримінално-детектівну повість – „Мануміссіо, або ж Хроніка урмезійовських убивств” (1991).
- „Дїалектарій, авать Мила книжочка русинської бисїды у віршах”, 1993
- „Наші спüванкы: русинська поезия”, 1996
- „Наші и нинаші спüванкы”, 1998
- „Битангüські спüванкы”, 2001
- „Послїднї спüванкы”, 2004
- „Cпüванкы”, 2006 р. – Друге выданя: 2015
- „Чом я пишу по русинськы”, 2015