Єттішар

Єттішар (уйг. يەتتى شەھەر, тадж. Хафтшахр; Йәттә Шәһәр Муса Сайрамі каже ош крайна ся звала и Моґулістан авадь Сім Варошӯв) — крайна (емірат), екзістуючоє у Выходнӯм Туркестані у 1860-1870-ых роках.

Сперед созданя крайны

У 1757 році Ціньска Ріша зничтожила Джунґарскоє Ханство, а у 1759 році была завойована Кашґарія, на новозахваченнӯв зимлі основали нову провінцію — Сіндзян дословно — «Новый Гатар».

У Сіндзян заганяли противникӯв Ціньского правительства, представитлю̄в нац. меншин, присылали Маньчжурскі вӯйська. У 1764 сюды переселили пару тысяч сібо из южной Маньчжурії.

Обывательство нещадно обдирали китайскі купці, дешево скуповувучи містні продукты и уробы (изделія), но втридорога знебывавучи ся привозных, особенно чай.

Кокандскоє Ханство же принимало борцю̄в против Ціньского Китая и давало им оружиє, выходці из Коканда —Джаханґір и Юсуф-ходжа стали во главі націонално ослободителной борьбы.

У літі 1820 року Джаханґір «утік» из Коканда ид Кырґызам, де зобрав пару сотинь кӯнных войинӯв и прӯрвав Ціньскый гатар. Подавліня Уйгурского восстанія 1820-1827 и дальша борьба из Джаханґіром обойшлася Ціньскӯв Ріші у 10,000,000 лянӯв, исе ставило пуд сомніваня у ефектівности и силности Китайской власти у Кашґарії, у 1828 році коло Алтая китайці имили Джаханґіра и казнили.

1830 рӯк, осінь, Юсуф-ходжа — брат Джаханґіра перейшов гатар де го радосно встрітили Уйгуры, до пӯзнёй зимы 1831 року китайці подавляли новоє восстаніє, вто им ся обыйшло у 8,000,000 лянӯв.

У 1847 році китайці подавляли ищи єдно восстаніє знамоє гі «Восстаніє семи ходжӯв». У 1857 році началося восстаніє Валіхан-тюрая (племянника Джаханґіра) котроє подавили у авґустови 1858 року.

У 1862 році восстаніє дунганӯв удрізало китайцю̄в уд центра крайны и дотацій провінції Шенгань, у юнови 1864 року дунганы гарнізона Кучара восстали, за ними восстав и Рашиддін-ходжа, ослободивши 4 округа: Турфан, Уш, Аксу и Комул (Хами) вӯн создав Кучарьскоє Ханство, тым же літом у Урумчі провозгласили Дунганьскоє Ханство, во главі из Лотай-ханом котрый скоро став султаном и объявив Урумчійскый Султанат.

Рашиддін пробовав у окто̄вброви взяти Кашґар де сперед того прошло восстаніє Маньчжурӯв, у Хотанови власть перейшла ид Хабиб-уллахови де тот сотворив Хотаньскоє Ханство.

У 1864 році из Коканда у Кашґар де на тот час ишло восстаніє прибыв Бузрук-ходжа, народ избрав го Кашґарскым ханом а державу — Кашґарскоє Ханство, у нёго входив и Яркенд.

У 1867 році Алтайскі Уйгуры восстали и создали Таранчійскый султанат.

У 1867 році Кашґарскый хан Мухамед Якуб-бек предложив 5 ханам создати єдну крайну, на базі Кашґарского Ханства, єдны ханы ся согласили, єдных ся прийшло принуждати ид зъединіню, в резултатови у 1868 році была создана крайна Єттішар из столицёв у Кашґарови.

Западный поход Цзо Цзунтана

У 1875 році Цзо Цзунтан двинув своє вӯйсько на Джунґарію, у ёго армаді было 70,000 солдат.

Вӯйсько зайшло на гатар из Єттішаром, но у апрілёви 1877 року китайці верли против Єттішара 180 батальйонӯв, вӯйська Якуб-бека потерпіли поражіня.

У майови Якуб-бек быв отравле́ный а Єттішар розпався.

Китайці у 1877 році взяли Хотан, Яркенд и Кашґар. У децемброви пудкорили всю Кашґарію, замучили і убили тысячі мусульман, десяткы тысяч верли у тюрьмы.

Биняху из дунганскыв армадов утік у Російську Рішу а Цінска Ріша вернула си вись Сіндзян кроми Іллійского края (выход Казахстана и Кырґызстана) котрый передали Росії по Санкт-Петербурзькому договору.

Ґалерея

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Йеттишар на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).