Міджіславяньскый язык

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Прапор міджіславянчіны

Міджіславяньскый язык (Меджусловјански језык, Medžuslovjanski jezyk) є проєкт штучного языка для взаємной зрозумілoсти серед Славян. Перву міджіславяньску ґраматіку выдал в 1665 роцї хорватьскый священник Юрій Крижанич. Тераз найбарже знаным і актівным варіантом міджіславяньского є славяньскый (slovianski) з 2006 рока, котрый базує ся на вшыткых славяньскых языках, по части также на русинчінї і старославянчінї.[1] Бісїдує ним приближно 500 людей.

Референції[едіт.]

  1. Язик за шицких славянох на основох русинского

Екстерны одказы[едіт.]

Славяньскы языкы
Западославяньскы языкы:

Чесько-словеньскы: чештіна · словенчіна · кнаанчіна 

Лужіцкосербскы: горнолужіцка сербчіна · долнолужіцка сербчіна

Лехіцкы: польщіна · полабчіна   · поморанчіна · кашубчіна · северна словінчіна 

Южнославяньскы языкы:

Западны: чорногорчіна · хорватчіна · сербчіна · боснячтина · словінчіна

Выходны: македончіна · булгарчіна · старославянчіна 

Выходославяньскы языкы:

білоруштіна · русинчіна · руштіна · українчіна

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.