Старославяньскый язык

Матеріал з Вікіпедія
Зографскый кодекс

Старославяньскый язык (самоназва ст.-слав. Словѣ́ньскъ ѩзыкъ) — є мертвый южнославяньскый язык; входить в індоевропску языкову родину, приналежный до славяньской языковой ґрупы.

Найстаршый славяньскый книжный язык є хоснованый Кірілом і Мефодіём у IX. віці. Старославяньскый язык ся вывинул в днешнї булгарьскый, македоньскый и церьковнославяньскый языкы.

Алфавіт[едітовати | едітовати жрідло]

Первый славяньскый алфавіт є глаголіця, але з X. віка ся хоснує кіріліця.

Екстерны одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.