Старославяньскый язык

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Зографьскый кодекс

Старославяньскый язык (Словѣ́ньскъ ѩꙁꙑ́къ) — є мертвый южнославяньскый язык; входить в Індоевропску языкову родину, приналежный до Славяньской языковой ґрупы, має властный ISO 639-1, ISO 639-2, ISO 639-3 код.

Найстаршый славяньскый книжьный язык є хоснованый Кірілім и Методіїм у IX віці. Старославяньскый язык вывинул в днешнї булгарьскый, македоньскый и церьковьнославяньскый языкы.

Алфавіт[едіт.]

Первый славяньскый алфавіт є глаголіця, але с X віка хоснується кіріліця.

Екстерны одказы[едіт.]