Юрий Венелин: Роздїлы міджі ревізіями

Юрий Венелин;
	Юрий Гуца
	; Юрий Гуца-Венелин
Имя при уроджѣню	Georgius Hutza лат.
Познатый як	болгарист
Горожанство	Російска імперія
Уроджѣня	мая 4, 1802
	Тибава, жупа Берег, Мадярске кральовство
Упокоеня	апріля 7, 1839 (36 р.)
	Москва, Российска империя
Научна робота
Сферы наук	история, филология, етнография
Alma mater	Московска универзита
Главны роботы	Древние и нынешние болгары
	Юрий Венелин на Викискладѣ; VIAF:59892912; GND:119379198; LCCN:n84100911; FAST:140695; BNF:10695284p; OL:OL4888481A; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Інтерактивний перегляд історії

← Старше едітованя Новше едітованя →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Ревізія 11:02, 8 октовбра 2019

Ю́рий Ива́нович Вене́лин (правдиво — Юрий Гуца, Georgius Hutza лат.; *4. мая (22. апрѣля Юл. кал.) 1802, Тибава, жупа Берег, Мадярске кральовство, нынѣ Свалявскый район Закарпатской области — †7. апрѣля (26. марца Юл. кал.) 1839, Москва) — российскый и болгарскый историк и публициста, еден из основательох славистикы.^[1]^[2]

Биография

Штудии: Походив з родины священика Ивана Гуцы.^[2] Учив ся в гимназии и духовной семинарии в Унгварѣ, епископском лицею в Сатмарѣ и Сегедской академии. Учив ся недовго на Львовской универзитѣ (1822–1823, филозофска факулта).^[1]
Утѣк до России: В яри року 1823 въедно зо своим братанцьом Иваном Молнаром, без паспорта нелегално перешли границю и пришли до Кишиньова.^[3]

Основны роботы

Древние и нынешние болгары в политическом, народописном, историческом и религиозномих отношении к россиянам (т. 1, Москва, 1829)
Древние и нынешние болгары в политическом, народописном, историческом и религиозномих отношении к россиянам (т. 2, Москва, 1841)

Жерела и одказы

Тамара Байцура: Венелін Юрій //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр.
Тамара Байцура: Закарпатоукраїнська інтелігенція в Росії в першій половині XIX віку. — Братіслава: Словацьке педагогічне видавництво, 1971. — 230 с. русс.
Павленко Г. В.: Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. ISBN 966-7242-10-2 укр.
Василь Пагиря: Юрій Гуца-Венелін — піонер слов'янського руху //Пагиря В.В.: Я світ узрів під Бескидом. Сторінки історії. — Ужгород: Карпати, 1993. — 227 с. ISBN 5-7757-0524-6 укр.

Референции

↑ ^1,0 ^1,1 Байцура, с. 66.
↑ ^2,0 ^2,1 Павленко Г. В., сс. 55–56.
↑ Пгиря В. В., сс. 39–41.

[Байцура-1] 1,0 ^1,1 Байцура, с. 66.

[Павленко-2] 2,0 ^2,1 Павленко Г. В., сс. 55–56.

[Пагиря-3] Пгиря В. В., сс. 39–41.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 |имя оригиналне   = Юрий Гуца
 |образчик         = [[Файл:BASA-2072K-1-408-6-Yuriy Venelin.JPG|200px]]
-|образчика подпис =Юрий Венелин-Гуца
+|образчика подпис =Юрий Гуца-Венелин
 |познатый як      = болгарист
 |позната як       =
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 |категория склада = Yuriy Ivanovich Venelin
 }}
-'''Ю́рий Ива́нович Вене́лин''' (правдиво — ''Юрий Гуца'', ''Georgius Hutza'' {{ref-la}}; *[[4. мая]] ([[22. апріль|22. апрѣля]] [[Юл. кал.]]) [[1802]], [[Тибава]], [[жупа Берег]],  [[Мадярске кральовство]], нынѣ [[Свалявскый район]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] — †[[7. апріль|7. апрѣля]] ([[26. марца]] [[Юл. кал.]]) [[1839]], [[Москва]]) — [[Россия|российскый]] и [[Болгария|болгарскый]] [[историк]] и публициста, еден из основательох [[славистика|славистикы]].<ref name="Байцура">Байцура, с. 66.</ref>
+'''Ю́рий Ива́нович Вене́лин''' (правдиво — ''Юрий Гуца'', ''Georgius Hutza'' {{ref-la}}; *[[4. мая]] ([[22. апріль|22. апрѣля]] [[Юл. кал.]]) [[1802]], [[Тибава]], [[жупа Берег]],  [[Мадярске кральовство]], нынѣ [[Свалявскый район]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] — †[[7. апріль|7. апрѣля]] ([[26. марца]] [[Юл. кал.]]) [[1839]], [[Москва]]) — [[Россия|российскый]] и [[Болгария|болгарскый]] [[историк]] и публициста, еден из основательох [[славистика|славистикы]].<ref name="Байцура">Байцура, с. 66.</ref><ref name="Павленко">Павленко Г. В., сс. 55–56.</ref>
+==Биография==
+;Штудии:Походив з родины [[священик]]а Ивана Гуцы.<ref name="Павленко"/> Учив ся в [[Гимназия|гимназии]] и духовной семинарии в [[Унгвар]]ѣ, епископском лицею в [[Сату-Маре|Сатмарѣ]] и [[Сегед]]ской академии. Учив ся недовго на [[Львов]]ской универзитѣ (1822–1823, филозофска факулта).<ref name="Байцура"/>
+;Утѣк до России:В яри року 1823 въедно зо своим братанцьом Иваном Молнаром, без паспорта нелегално перешли границю и пришли до [[Кишиньов]]а.<ref name="Пагиря">Пгиря В. В., сс. 39–41.</ref>
 == Основны роботы==
@@ Рядок 28: / Рядок 32: @@
 ==Жерела и одказы==
-* '''Тамара Байцура''': Венелін Юрій //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}} {{ref-uk}};
+* '''Тамара Байцура''': Венелін Юрій //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}} {{ref-uk}}
+* '''Тамара Байцура''': Закарпатоукраїнська інтелігенція в Росії в першій половині XIX віку. — Братіслава: Словацьке педагогічне видавництво, 1971. — 230&nbsp;с. {{ref-ru}}
+* '''Павленко Г. В.''': Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999.  {{ISBN| 966-7242-10-2}} {{ref-uk}}
+* '''Василь Пагиря''': Юрій Гуца-Венелін — піонер слов'янського руху //Пагиря В.В.: Я світ узрів під Бескидом. Сторінки історії. — Ужгород: Карпати, 1993. — 227&nbsp;с.  {{ISBN| 5-7757-0524-6}} {{ref-uk}}
 == Референции ==