Перейти до вмісту

Часослова

Матеріал з Вікіпедія

Часослова (лат. verbum) є змінна часть речі, яка выражать дїяня (іти), статус (лежати) або зміну статусу (зачервенїти).

Часослова
Є єдным из части речі
Є пудкласов слово, знаменательные слова
Часть од Типологія порядку слів
,
Описано в Оттів словник научный, Большая советская энциклопедия, 1926—1947, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Большая советская энциклопедия, 1926—1947
Має властивість перехідність
Представляє подія
Робочий список проєкту Вікімедіа Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений
Запис у таблиці скорочень vb., o, v., so, cz., vrb.
Теґ на Stack Exchange https://linguistics.stackexchange.com/tags/verbs
Еквівалентний клас http://www.lexinfo.net/ontology/3.0/lexinfo#Verb, http://www.lexinfo.net/ontology/2.0/lexinfo#Verb
Точно відповідає http://www.lexinfo.net/ontology/3.0/lexinfo#verb, http://www.lexinfo.net/ontology/2.0/lexinfo#verb
Частково збігається з зв'язка
Не плутати з процес
Має список список категорий Викимедиа о глаголах
Категорія Вікісховища Verbs
Основна катеґорія за темов Категорія:Дієслово
Verbs

Ґраматічны катеґорії часослов

[едітовати | едітовати жрідло]

Часослова годен часовати, у векшынї языків своёв формов выражають:

  • особу,
  • чісло,
  • час,
  • способ,
  • рід,
  • вид,


Тіпічно екзістують три катеґорії особы, котры означають одношіня дїяня к субєктови:

  • перша особа
  • друга особа
  • третя особа

Чісло (numerus) є ґраматічна катеґорія, котра выражать чісло субєктів дїяня.

Час (tempus) в лінґвістіцї значіть часослово выражаюче часовый момент, у котрім дїя ся учінила/чінить/буде чінити. В різных языках ся можуть часы дїлити на актуалны (минулый, теперішнїй, будучій) і релатівны (напр. передминулый, передтерперішнїй, передбудучій), котры служать на выражаня передчасности ці наслїдности дїй.

Способ (modus) є катеґоріов часослова, котре пописує одношіня часослова і реалности ці умыслу.

Русинчіна розлишує лем способ ознамовый, условный і росказовый, дакотры языкы мають сістему часословных способів зложытїшу.

Часословный рід (genus verbi) є катеґорія часослова. Звычайно є в різных языках двоїтый, а то актів і пасів.

Вид (aspekt) є катеґоріов часослова, котра выражать, же часословне дїяня ся усвідомлює:

  • огранічене, цілостне
  • протїкаюче, неогранічене

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Sloveso на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.