Містоназывникы
Містоназывникы (тыж прономіна, з латиньского pro-nomen - „за-імя“) є єдным з повнозначных змінных частей речі. Є то фактічно заперта ґрупа выразів. Містоназывникы заступують іншы части речі як назывникы, придавникы ці чісловникы. З той причіны містоназывникы односиме к указуючім словам.
Тіпы містоназывників
[едітовати | едітовати жрідло]Містоназывникы ся звычайно дїлять на:
- особны - я, ты, він, вна/она, вно/оно; мы, вы. вни/они
- указуючі - тот/сесь, тота, тото, тоты; тамтот, тамта, тамты; такый, тілько
- присвойны - мій, твій, ёго, їй, наш, ваш
- вопросны - хто?, што?, якый?, котрый?, чій?
- односны - хто, што, якый, котрый, чій, кілько
- невызначены - хтось, штось, дахто, дашто, хоцьхто, хоцьшто, хоцьякый, хоцькотрый
-творены за помочі префіксу (да- , хоць- , де- , мало- , зрїдка- , ледва- , богзнать - іпод.) або суфіксу ( -сь) і вопросного містоназывника
- вызначены - сам, самый, всякый, жадный, каждый, інакшый, вшыток
- одпоруючі - нихто, ніч, ниякый, нічій, жадный
- рефлексівны - себе, ся
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї на чеській Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Василь Ябур, Анна Плїшкова. Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка — 1. — Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. — С. 69 - 72. — 288 с. — ISBN 978-80-88769-77-4.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.